Ернст Фолькгайм

Ернст Фолькгайм
Лейтенант Фолькгайм (вкзаний стрілкою) з екіпажом свого танка 560 «Старий Фріц» незадовго до закінчення Першої світової війни.
Народився	11 квітня 1898(1898-04-11) Борнгайм, Райн-Зіг, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	1 вересня 1962(1962-09-01) (64 роки) Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	письменник-документаліст
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	полковник
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Нагрудний знак «За танкову атаку»
Медіафайли у Вікісховищі

Ернст Фолькгайм (нім. Ernst Volckheim; 11 квітня 1898, Борнгайм — 1 вересня 1962) — німецький офіцер, оберст вермахту. Один з творців німецьких танкових військ: його концепції використання танків, розроблені на початку 1920-х років, лягли в основу пізніших теорій Освальда Люца, Гайнца Гудеріана і Вальтера Нерінга.

Біографія

Оберстлейтенант Фолькгайм (ліворуч) віддає честь бійцям свого танкового дивізіону на параді (Осло, 1 жовтня 1940).

Під час Першої світової війни у 1915 році вступив добровольцем в Прусську армію. В 1917 році був командиром кулеметної роти на Західному фронті. У складі дивізії важких бойових машин брав участь у битві при Віллер-Бретоні у квітні 1918 року. Незадовго до закінчення війни він був тяжко поранений у боях на своєму штурмовому бронеавтомобілі A7V.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у автомобільному підрозділі. 21 лютого 1919 року переведений в інспекцію транспортних військ «Бреслау-Південь». Після цього почалися його теоретичні роботи з використання бронемашин як елемента бойового управління. В 1925 році переведений в піхотне училище в Дрездені для викладання танкового бою та бою з моторизованими військами.

В 1923/27 роках опублікував безліч статей і книг на тему танкового бою в журналі Military-Wochenblatt. При цьому він привернув увагу редактора журналу генерал-лейтенанта у відставці Константіна фон Альтрока і той зробив Фолькгайма головним автором щомісячного журналу Der Kampfwagen. Вже тоді Фолькгайм закликав оснастити танки радіообладнанням, покращити рухливість та бронювання і використовувати танки в закритих формуваннях.

В 1932/33 роках — інструктор з тактики для німецьких і російських студентів у секретній німецько-радянській танковій школі «Кама», яка була секретним проектом рейхсверу та Червоної армії і служила для розробки бронеавтомобілів на Казанському тракторному заводі в обхід Версальського договору. Наприкінці 1930-х років Фолькгайм працював над упорядкуванням статуту бронетанкових військ.

Під час Другої світової війни спочатку обіймав посаду командира 40-го танкового дивізіону особливого призначення у Норвегії. В 1941 році очолив танкове училище у Вюнсдорфі. Одночасно Фолькгайм був обраний Верховним Генеральним штабом для розробки таємних операцій і тактик. Серед іншого він шукав порт, який підходив для висадки танків в Албанії.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Пам'ятний знак танкіста
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі

Бібліографія

Книги

• Die deutschen Kampfwagen im Weltkriege. Berlin 1923; später neu veröffentlicht: Deutsche Kampfwagen greifen an! Erlebnisse eines Kampfwagenführers an der Westfront 1918. Berlin 1937.
• Der Kampfwagen in der heutigen Kriegführung. Berlin 1924.
• Der Kampfwagen und Abwehr dagegen. Berlin 1925.
• Unsere neue Panzertruppe. Bernard & Graefe, Berlin 1938.

Статті

• Über Kampfwagen im Bewegungskrieg. In: Militär Wochenblatt. Ausgabe 3, Berlin 1924.
• Kampfwagenverwendung im Bewegungskrieg. In: Militär Wochenblatt. Ausgabe 10, Berlin 1924.
• Raupen oder Räderantrieb bei Kampfwagen. In: Militär Wochenblatt. Ausgabe 5, Berlin 1924.
• Verwendung französischer Kampfwagen im Gefecht. In: Konstantin von Altrock: Der Kampfwagen. 1925.
• Die deutsche Panzerwaffe. In: Georg Wetzell (Hrsg.): Die Deutsche Wehrmacht. Berlin 1939, S. 293–338.

Література

• James S. Corum: The Roots of Blitzkrieg. Hans von Seeckt and German Military Reform. University Press of Kansas, Lawrence 1992, ISBN 0-7006-0628-9.
• Markus Pöhlmann: Der Panzer und die Mechanisierung des Krieges: eine deutsche Geschichte 1890 bis 1945. Ferdinand Schöningh Verlag, Paderborn 2016 (Zeitalter der Weltkriege; 14), ISBN 978-3-506-78355-4.
• Ian Ona Johnson: Ernst Volckheim, Heinz Guderian, and the Origins of German Armored Doctrine. In: The Journal of Military History. Bd. 87 (2023), Nr. 1, S. 145–168.