Ернст фом Бауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст фом Бауер
нім. Ernst vom Bauer
Народився 20 червня 1896(1896-06-20)
Ельберфельдd, Вупперталь, Німецька імперія
Помер 25 вересня 1945(1945-09-25) (49 років)
Гремерсдорф, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Діяльність офіцер
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Ернст фом Бауер (нім. Ernst vom Bauer; 20 червня 1896, Ельберфельд25 вересня 1945, Гремерсдорф) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту.

Біографія[ред. | ред. код]

Син фабриканта Ернста Адольфа Карла фон Бауера (1869) і його дружини Гелени Емми, уродженої фон Раппард (1873). 20 серпня 1914 року вступив добровольцем в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 1 вересня 1918 року важко поранений і потрапив в британський полон. 17 серпня 1919 року інтернований в Нідерландах, 22 серпня повернувся в Німеччину і до 8 січня 1920 року лікувався в шпиталях Гамбурга і Лейпцига. Після демобілізації армії продовжив службу в рейхсвері. З 6 жовтня 1935 по 20 березня 1940 року — ад'ютант 2-ї дивізії, з 26 липня 1940 по 15 травня 1943 року — командувача 2-м армійським корпусом. З 25 вересня 1943 по 20 березня 1944 року — командир училища танкових військ в Арнсвальде. 5 квітня 1944 року відряджений у військову адміністрацію в Франції для навчання на польового коменданта, після чого 28 квітня був призначений бойовим комендантом Монпельє. З 7 вересня 1944 року — командир 716-ї, з 1 жовтня — 189-ї піхотної дивізії. 5 лютого 1945 року відряджений для особливих доручень в командування 2-го військового округу. В березні призначений командиром 402-ї запасної дивізії, дислокованої на острові Узедом. В травні взятий в полон британськими військами.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 221–223.
  • Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1956, S. 16.