Ескобарія
| Ескобарія (Escobaria) | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Escobaria tuberculosa[1] (Engelm.) Britton & Rose, 1923 | ||||||||||||||||||||
|
23 види (див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Див. текст | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Ескобарія[2] (Escobaria)[3] — рід низькорослих кактусів, які зустрічаються від найпівденнішої частини центральної та західної Канади до півночі Мексики, та одного виду на Кубі. Рід налічує близько 23 видів.
Рід ескобарія описаний на початку XX століття Натаніелем Бріттоном і Джозефом Роузом. Назву роду дано на честь Ромула і Рума Ескобарів — братів з Мексики, видних колекціонерів, збирачів кактусів.
Власне рід Ескобарія включає близько двох десятків видів невеликих рослин, споріднених коріфантам, але з меншими розмірами стебла і квіток. Рясно обростають бічними пагонами, часто утворюють дернини. Стебла циліндричні, 2-20 см завдовжки і 2-8 см в діаметрі.
У всіх видів молоді рослини мають стрижневий корінь, який у деяких видів з часом перетворюється в мичкуватий. Стебло покрите щільно розташованими невеликими сосочками конічної або циліндричної форми, близько 1 см завдовжки. У верхній частині сосочків є вузька борозенка, спрямована від ареоли до основи сосочка. Аксили шерстисті лише в ранньому віці. Сік ніколи не буває молочним.
Як радіальні, так і центральні колючки тільки прямі і повністю закривають стебло. Більшість видів скидає колючки зі старих ареол, у них відбувається запробкованість в нижній частині стебла.
Квітки білі, кремоватого або зеленуваті, воронкоподібні, 1,5-3 см завдовжки і в діаметрі, з'являються на верхівці стебла з підстав борозенок молодих сосочків. Плоди зеленуваті або жовтуваті, іноді рожеві або червоні, яйцеподібної форми, до 2 см завдовжки. Насіння дрібні, блискучі, від червонувато — коричневих до чорних.
США (штати Техас, Нью-Мексико) і прилеглі мексиканські штати. Зустрічаються від підніжжя гір до висоти 2000 м над рівнем моря, найчастіше на висоті 1400–1600 м над рівнем моря, в суворих і важкодоступних гірських місцевостях, на оголених вапняках або на невеликих алювіальних відкладеннях, рідше на гранітах .
Після поповнення роду в результаті останніх змін у систематиці які раніше вважали самостійними родами, ареал цих рослин розширився від північно-західних штатів США до центральних областей Мексики. У важкодоступних гірських місцевостях на алювіальних відкладеннях, в руслах давно пересохлих річок або серед змережаних тріщинами оголених виходів вапняних порід до наших днів збереглися невеликі дерновини цих мініатюрних рослин до ста і більше стебел у кожній.
Кліматичні умови на місцях зростання суворі. Тривалі посухи в жаркий літній період змінюються низькими зимовими температурами з холодними дощами і снігопадами, а представникам колишнього роду Neobesseya, ареал якого є в штатах Монтана і Дакота, доводиться витримувати під снігом морози до мінус 20 °C, перебуваючи в дормантному стані. Період вегетації короткий, що слід враховувати при вирощуванні їх в закритих приміщеннях. Крім того, як і більшість кактусів, що ростуть в екстремальних природних умовах, вони важко переносять їх зміни, зберігаючи навіть цю особливість в генетичній пам'яті насіння. Тому культура цих рослин представляє певні труднощі.
Наступні роди були переведені до роду ескобарія :
- Cochiseia
- Escobesseya
- Fobea
- Neobesseya
- ↑ Escobaria в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- ↑ PLANTS database, Natural Resources Conservation Service, United States Department of Agriculture
- The Cactus Page // The Succulent Plant Page [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.theplantlist.org/browse/A/Cactaceae/Escobaria/ [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 p. 360–361 (англ.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил.
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома., — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1