Жезл (символ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жезли в руках православних єпископів Греції
Жезл в руці католицького єпископа Амброзія з Мілану
Жезл фельдмаршала Ріхтгоффена.

Жезл — символ духовної і світської влади, а також влади командувачів військами (в давнину). Маршальскі жезли, що збереглися до нашого часу мають вигляд короткої палиці виготовленої з срібла або золота і прикрашеної коштовними каменями і державними емблемами. У придворному побуті жезл уживаються деякими придворними чинами: гофмаршалами, церемоніймейстерами та іншими. Жезли зазвичай мають вид металевої або кістяної тростини, увінчаною державними емблемами. В наші дні маршальські і придворні жезли уживаються лише під час урочистих церемоній.

Етимологія[ред.ред. код]

Українське слово «жезл» запозичене з старослов’янської мови (ЖЬЗЛЪ), так само як дав.-рус. ЖЬЗЛЪ, ЖЕЗЛЪ та рос. жезл. Схожі слова існують у всіх слов’янських мовах: біл. жазло, чеськ. і словац. zezlo болг. жезъл, макед. жезол, серб. жезло, словен zezlo. Слов’янське «жезл» вважається спорідненим з давньоісландським geisl («палиця»), давньоверхньонімецьким geisala («бич»), грецьким χαίος («палиця пастуха», «ґирлиґа»), гальським gaesum («важкий метальний спис»)[1].


Див. також[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.