Жеков Максим Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жеков Максим Петрович
 Молодший лейтенант
Загальна інформація
Народження22 серпня 1985(1985-08-22)
Севастополь
Смерть26 серпня 2014(2014-08-26) (29 років)
Іловайськ
ПохованняХерсон
Alma MaterНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Спеціальна міліція
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Макси́м Петро́вич Же́ков (1985—2014) — молодший лейтенант МВС України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в Севастополі, виріс у Олександрівці, вчився в місцевій школі. У 2002 році він закінчив Олександрівську ЗОШ. 2008 року закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого — правознавець. З 2013 року займав посаду завідувача сектору правової допомоги Фонду соціального захисту інвалідів України в Херсонській області.

У червні 2014 зголосився добровольцем і став старшим інспектором взводу батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон».

Загинув 26 серпня 2014 року у часі боїв під Іловайськом. Тоді ж полягли Прокуратов Максим Борисович; Савченко Василь Іванович; Хорольський Антон Петрович; згодом від поранень помер Савчук Андрій Вікторович.

Похований у Херсоні — згодом перепохований в селі Олександрівка (Білозерський район, Херсонська область). Вдома лишилася сестра Інна.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • На початку лютого 2015-го в Олександрівській школі на пошанування Жекова встановлено пропам'ятну дошку.[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 18
  • Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]