Іловайськ

Іловайськ
Герб Іловайська
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Донецька область
Район	Іловайська міська рада
Код КОАТУУ	1415070800
Засноване	1869
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼15808 (01.01.2014)
Площа	10,8 км²
Густота населення	1495 осіб/км²
Поштові індекси	86793
Телефонний код	+380-6257
Координати	47°55′39″ пн. ш. 38°12′12″ сх. д.
Висота над рівнем моря	195 м
Відстань
Найближча залізнична станція	Іловайськ
До обл./респ. центру
- фізична	29,8 км
- залізницею	54 км
- автошляхами	42,9 км
До Києва
- фізична	623 км
- залізницею	841 км
- автошляхами	748 км
Міська влада
Адреса	86793, Донецька обл., Харцизька міськрада, м. Іловайськ, вул. Первомайська, 107, 2-06-84
Міський голова	Вітер Микола Іванович
Іловайськ у Вікісховищі

Ілова́йськ — місто районного значення в Донецькій області України, підпорядковане Харцизькій міській раді міста Харцизька.

Значний залізничний вузол станція Іловайськ. На ній діють два пункти контролю на кордоні з Росією: Іловайськ-Пасажирський парк, Іловайськ-Південний парк.

Входить до Донецької агломерації. Підпорядковані селища Виноградне, Третяки.

Населення

Історична динаміка чисельності населення:

рік	населення
1923	3 065
1926	6 145
1939	15 222
1959	21 947
1970	19 676
1979	20 435
1989	21 076
1992	21 000
1998	20 500
2001	17 620
2005	16 915
2010	16 255
2014	15 808

За даними перепису 2001 року населення міста становило 17621 особу, з них 16,83 % зазначили рідною мову українську, 82,58 %— російську, 0,23 %— вірменську, 0,09 %— циганську, 0,02 %— білоруську та грецьку, 0,01 %— молдовську, болгарську, німецьку та румунську мови.

Історія

Засноване в 60-х роках XIX століття як роз'їзд № 17 на залізничній лінії Харків—Таганрог. Назване на честь Іловайських, по родових землях яких у цих місцях пролягла дорога.

Селище стало швидко розвиватися з кінця 80-х років XIX століття після з'єднання Курсько-харківсько-азовської залізниці з Катерининською.

Після спорудження Другої Катерининської залізниці (Долгинцево—Волноваха—Іловайськ—Дебальцеве) в 1902—1904 роках Іловайськ став вузловою станцією. Завдяки збільшенню притоку робочих з інших міст до 1903 року в селищі налічувалося понад 900 жителів.

Під час революції 1905—1907 в місті діяла місцева дружина. 10 грудня 1905 політична боротьба у місті переросла у збройні сутички. Після оголошення загальноміського страйку була сформована місцева дружина. Залізничники, зібравши гроші, придбали 40 револьверів і рушниць. Після поразки повсталих у Горлівці до селища прибули козаки, які роззброїли дружину та заарештувати членів страйкового комітету. Один з членів страйкового комітету — Корнєєв — помер у в'язниці. Інші (Ганін, Ройтер і Подласний) вийшли на волю у 1910.

У 1938 році селище Іловайськ отримало статус міста.

Бої за Іловайськ

10 серпня українські частини спробували взяти місто штурмом, в ході якого загинув чоловік активістки Майдану Тетяни Чорновіл. Сепаратисти відбили штурм і заявили про знищення 9 одиниць бронетехніки.

19 серпня за місто розгорнулися кровопролитні бої між українськими військами та терористами. У бою за місто отримав поранення Семен Семенченко, командир батальйону Донбас, також загинув американський доброволець українського походження 55-тирічний Марк Паславський «Франко».

20 серпня місто на дві третини під контролем української армії. В Іловайську бійці 51-ої бригади взяли в полон п'ятьох російських десантників. За дві доби тут загинуло десять українських вояків, багато поранених, у тому числі й комбат «Донбасу» Семен Семенченко.

У сутичках за Іловайськ ворогові протистоять батальйони «Дніпро», «Донбас», «Азов», «Шахтарськ» за підтримки армійських частин 17-ї дніпропетровської танкової, 93-ї дніпропетровської механізованої та 51-ї волинської бригад.

20 серпня до терористів на підмогу прибули терористичні угрупування «Восток» та «Оплот», при спробі прорватися до міста 5-ти одиниць бронетехніки терористів 2 одиниці було знищено бійцями «Донбасу», на допомогу батальйону «Донбас» прийшли сили ВСУ.

23 серпня терористи з гаубиць обстрілювали місцеперебування батальйону «Донбас», 1 боєць загинув, 3 поранено.

Катастрофа

27 серпня 2014 року сили ДНР повідомили, що повністю взяли Іловайськ під свій контроль, але бої продовжувалися. На 28 серпня українські війська потрапили в оточення, їх ситуація стала катастрофічною.

27 серпня комбат «Донбасу» Семен Семенченко заявив, що Іловайськ може перетворитися на братську могилу, добровольців під Іловайськом обдурили, і закликав пікетувати Генштаб. Жодної допомоги поки не надійшло.

28 серпня він розповів, що штурм міста здійснювали лише 340 осіб, коли повинні були брати участь 800, план операції був погоджений і затверджений керівництвом АТО, а безпосереднє командування здійснював генерал Збройних сил України.

Командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко згадує:

"Вже був убитий командир батальйону «Херсон», контужений комбат «Дніпра» Юра Береза, вбиті або поранені частина моїх взводних … А далі вдарив ворог з сектора Д, і потім «відійшли» підрозділи ЗСУ які повинні були прикривати нам тил. Ні, я впевнений що такого наказу у них не було. Вони просто «відійшли» так, що деяких ловили аж за 150 км від місця дислокації. А потім ударив ворог від Новоазовська, а потім ударив ворог з Моспине на Старобешеве. І ми потрапили в оперативне оточення. І останній наказ «триматися»

Бійців в Іловайську почали «методично розстрілювати» з РСЗВ «Град» і «Ураган». «А потім була бригада Нацгвардії, яку відправив до нас міністр МВС і командувач Нацгвардії на допомогу. А потім незрозумілий наказ розгорнути її на 180 градусів. Наказ командувача АТО».

28 серпня речник ІАЦ РНБО Андрій Лисенко передав, що Іловайськ під контролем українських військових. За його словами, туди вже надійшло підкріплення.

28 серпня на екстреному засіданні РНБО президент України Петро Порошенко заявив, що тяжка ситуація українських військ в Іловайську багато в чому викликана зрадою керівництва двох бригад, які самовільно залишили лінію оборони.

29 серпня

00:05. В розміщеному на сайті зверненні Володимир Путін звернувся до бойовиків із закликом випустити українських військових через гуманітарний коридор.

10:00. Російська артилерія під Іловайськом розстріляла гуманітарний коридор, в результаті чого, за попередніми даними, загинуло близько 100 українських бійців з 40-ї, 39-ї, 28-ї батальйонів ЗСУ та залишків 51-ої Волинській бригади.

29 серпня лідер громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгірьов заявив, що, якщо силовикам вдасться втримати навалу біля Новоазовська, українська армія піде у наступ

18:09 У РНБО закликали не драматизувати ситуацію навколо Іловайська. В РНБО наголосили, що навколо ситуації в Іловайську розгорнута інформаційна кампанія..

18:22 Спікер інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко повідомив, що ніяких гуманітарних коридорів для українських військовослужбовців, відкрити які терористів закликав президент Росії Володимир Путін, в Донбасі немає, а якщо вони появляться — сили АТО ними не скористуються.

Близько 22:00. Війська РФ під Іловайськом поставили вимогу від сил АТО здатися до 6 ранку, інакше усі будуть знищені.

Близько 23:30. Бійці АТО намагаються з запеклими боями вирватися з оточення

30 серпня

01:44. Семен Семенченко після розмови з Петром Порошенком повідомив, що в результаті переговорів на вищому рівні досягнута домовленість про таке:.

1) До 10:00 сьогодні всі бійці які не здалися в полон, із зброєю і прапорами будуть випущені через спеціальний коридор до місця дислокації основних сил АТО. Бойова техніка підірвана.

2) Протягом декількох днів усі, хто здався в полон, а також поранені, які знаходяться в полоні, будуть обміняні на російських десантників в Харкові.

Мені сказати більше нічого. Слів не залишилося. Чекаю ранку. Через десять хвилин опублікую телефон для родичів — будемо заспокоювати. Список хлопців зараз складаємо.

31 серпня

23:45. Стало відомо, що під Іловайськом зникли керівник проекту «Дорожній контроль» Ростислав Шапошников, журналіст Єгор Воробйов і оператор Еспресо TV Тарас Чкан. Журналісти знаходилися разом із Другим взводом 39 батальйону та потрапили в оточення в районі села Многопілля між Іловайськом і Кутейниковим. Звʼязку з ними немає понад кілька днів.

Виробництво

Населення міста в основному зайняте на підприємствах з обслуговування залізничного транспорту. Також розвинене виробництво шлакоблоків. Близько 40 % зайнятих у народному господарстві працюють в Іловайському відділенні Донецької залізниці.

Персоналії

• Панов Борис Семенович
• Гуренко Станіслав Іванович
• Сиволоб Андрій Володимирович

Додаткові джерела

• Сторінка на сайті Харцизької міськради
• Іловайськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.

Література

• Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.
• Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) / Український культурологічний центр. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.