Балатон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 46°46′ пн. ш. 17°33′ сх. д. / 46.767° пн. ш. 17.550° сх. д. / 46.767; 17.550

Балато́н
Балато́н
46°46′ пн. ш. 17°33′ сх. д. / 46.767° пн. ш. 17.550° сх. д. / 46.767; 17.550
Розташування
Прибережні країни Угорщина Угорщина
Розміри
Площа поверхні 594 км² км²
Висота над рівнем моря 104 м м
Середня глибина 3 м м
Макс. глибина 11 м м
Розмір 77х14 км
Басейн
Країни басейну Угорщина

CMNS: Balaton на Вікісховищі

Балатон (угор. Balaton, нім. Plattensee, словац. Blatenské jazero, словен. Blatno jezero) — озеро на заході Угорщини, найбільше в Центральній Європі.

За однією з версій свою назву озеро отримало від слов'янського «блато», що означає «бруд», «болото». Інша назва озера — Платтенське.

Оскільки Угорщина не має виходу до морського узбережжя, часто неофіційно Балатон називають Угорським морем. Через свої вкрай невеликі глибини іноді Балатон іронічно звуть «Найбільшою калюжею Центральної Європи».

Загальні відомості[ред.ред. код]

Мапа Балатону

Географія[ред.ред. код]

Озеро розташоване на Середньодунайській рівнині в улоговині тектонічного походження, витягнутій уздовж південно-східного підніжжя гір Баконь.

Повернені до Баконю береги переважно круті, високі, місцями сильно порізані (півострів Тихань), поросли лісами, решта — плоскі, частково заболочені. Температура води літом близько 20 °C. До Балатону впадає багато коротких річок, найбільша з них - Зала; стік з озера — через канал в річку Шио, пов'язану з річкою Дунай.

Розташування Балатону в Угорщині

Узбережжя Балатону — найважливіший курортний район Угорщини з виходами мінеральних і термальних джерел. Добре розвинене рибальство. Озеро судноплавне.

Гідрографія[ред.ред. код]

Унікальною особливістю Балатону є його невелика глибина. Середня глибина озера близько 3 метрів, єдине глибоке місце озера - Тиханьська западина біля півострова Тихань (12,5 метрів). Профіль глибини різний для північного і південного берега. Якщо в північній частині озера на відстані 20-30 метрів від берега глибина вже досягає двох метрів, то біля південного берега і на відстані 200-300 метрів від берега глибина становить близько метра.

Дно озера вкрите дрібним піском. Через невелику глибину вода в озері добре прогрівається, влітку середня температура води в озері 21-22 °C, іноді прогрівається до 26 °C. Вода в Балатоні чиста, але не прозора через вміст в ній планктону. Переважний колір води - світло-зелений, проте може змінюватися в залежності від погоди і часу доби.

В Балатон впадає багато коротких річок, найбільша з них Зала; стік з озера через річку Шіо, перетворену в канал і пов'язану з річкою Дунай.

Берега[ред.ред. код]

Балатон

Звернені до Баконі берега на півночі озера переважно круті, високі, місцями порізані (півострів Тихань), порослі лісами. Деякі ділянки берега і вершини мають вулканічне походження, являють собою «шапки» застиглої базальтової лави. Подекуди застигла лава сформувала «базальтові органи» - кам'яні стовпи, що нагадують за формою труби органу. На решті берега плоскі, частково заболочені.

Історія заселення[ред.ред. код]

Тиханське абатство

На берегах озера з давніх часів знаходились поселення фракійців і кельтів. В І ст. н. е. ця територія входила до складу Римської імперії. В ІХ ст. на території біля Балатону розташовувалося слов'янське Блатенське князівство, а з Х ст. - регіон захоплений угорцями.

Озеро також відоме боями між радянськими і німецькими військами в ході Другої світової війни.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат регіону помірно-континентальний. Для берегів озера характерне тривале сонячне літо, з середини травня до кінця вересня. Зима порівняно м'яка, проте озеро майже щозими замерзає. Середня товща льоду 10-20 сантиметрів, проте, відзначалися випадки утворення 70 сантиметрового льоду. На озері бувають сильні вітри, небезпечні для любителів парусного спорту і малих суден. За силою вітру на озері стежить спеціальна служба.

Природні пам'ятки[ред.ред. код]

Тихань[ред.ред. код]

Вид на Балатон з Тихані
Порт Шіофока

Найбільший півострів на озері - Тихань - одне з найбільш відвідуваних місць регіону. Його площа 12 км², він вдається в озеро на 5 кілометрів і розділяє його на дві частини. З 1952 року знаходиться під охороною держави. Півострів утворився в ході вулканічної діяльності і спочатку був островом, що призвело до появи на ньому ендемічних видів рослин і тварин. Півострів має досить круті береги, порослі вічнозеленими породами дерев. У центрі півострова розташовані два бесстокових озера - Кюльшйо-то (Зовнішнє) і Бельшйо-то (Внутрішнє), оточені конусами згаслих гейзерів. Береги озер вкриті очеретом, глибина не перевищує 2-3 метрів. На озерах Тихані гніздиться безліч різноманітних водоплавних птахів.

Кіш-Балатон[ред.ред. код]

Кіш-Балатон (Малий Балатон) - заболочена територія на північний захід від Балатону недалеко від міста Кестхей, в гирлі річки Зала, є заповідником. Колись Кіш-Балатон був заболоченою бухтою Балатону, що служила свого роду фільтром для води Зали. На початку XX століття води Зали були спрямовані за допомогою каналу в обхід Кіш-Балатону, це негативно позначилося на екосистемі, як Великого, так і сильно обмілілого Малого Балатону. Проблему вирішили в 80-і роки XX століття шляхом штучного відтворення як природного фільтра частини колишніх боліт на шляху Зали. Малий Балатон - притулок величезної кількості птахів: лелек, чапель, диких гусей і качок. Місцеві рибалки будують спеціальні човни для пересування по вкрай дрібній і сильно зарослій очеретом водоймі. Територія строго охороняється, проте частина заповідника, зокрема, острів Каньяварі відкрита для відвідувачів. У місті Кестхей є музей озера Балатон, експозиція якого присвячена в тому числі і Кіш-Балатону.

Національний парк Прибалатонської височини[ред.ред. код]

Один з десяти національних парків Угорщини, заснований в 1997 році. Територія національного парку пролягає уздовж північного берега озера від Балатонфюреда до Кестхея в горах Баконь, кордон проходить на деякому віддаленні від берега. Територія національного парку переважно гориста, а ландшафт - вулканічний. Тут безліч згаслих вулканів, колишніх гейзерів, кратерів, виходів лави, що мають часом вкрай химерні форми. Найбільший базальтовий «орган» розташований на горі Сент-Дьйордь. За цією горою, поруч з містечком Тапольця, розташований вхід до печер з підземними озерами, які були виявлені лише в 1903 році. Відвідування парку обмежене спеціально прокладеними стежками. Півострів Тихань і Кіш-Балатон також включені в Національний парк Прибалатонської височини.

Хевізьке озеро[ред.ред. код]

Докладніше: Хевіз (озеро)

За 210 км від Будапешта та за 6 км від міста Кестхей (північно-західний край озера Балатон) на околиці м Хевіз розташоване однойменне озеро - найбільше термальне озеро Європи. Озеро утворилося в кратері згаслого вулкана. Площа озера - 4,7 га, глибина - понад 40 м, температура води коливається від 34 градусів влітку до 26 градусів взимку. Джерело гарячої мінеральної води розташоване в придонній підводній печері діаметром близько 18 м.

Вода озера лікувальна і має слабку радіоактивність, дно озера вкрите лікувальними грязями, а його поверхня - лотосами. Стік з Хевізького озера в Балатон організований через невелику протоку. Цілющі властивості озера були відомі ще римлянам, але своє бальнеологічне значення воно набуло завдяки зусиллям угорського патріота, графа Фештетича, при якому важкопрохідні болота навколо озера були дреновані і практично осушені. Нині - одне з найпопулярніших в Європі місць для санаторно-курортного лікування.

Печера Лоці[ред.ред. код]

Найбільша печера в околицях Балатону, її довжина більше 100 метрів. Знаходиться на північ від Балатонфюреда, на схилі гори Тамаша. Печера відкрита в 1892 році, відкрита для відвідування в 1934 році. Утворена, як і інші печери регіону в результаті розмивання вапняку гарячими термальними водами.

Населені пункти на берегах[ред.ред. код]

Гавань Балатонфюреда
Палац Фештетичей в Кестхеї
Абатство в Тихані

Всього на берегах озера кілька десятків невеликих населених пунктів, найбільші - міста Балатонфюред, Шіофок і Кестхей. Селище Тихань на однойменному півострові відоме завдяки одному з найстаріших монастирів Угорщини.

Балатонфюред[ред.ред. код]

Докладніше: Балатонфюред

Курортна столиця північного берегу Балатону. Назва походить, за однією версією, від слова fürdo (купальня), за іншою, від слова fürj (перепел). Курортна слава до міста прийшла ще в кінці XVIII століття, офіційно статус курорту був отриманий в 1772 році. Головна визначна пам'ятка міста - цілющі джерела мінеральної води, на центральній площі Балатонфюреда, яка називається площею Дьйодь (площа здоров'я) в 1800 році був побудований питний зал імені Лайоша Кошута, в якому до цих пір п'ють воду курортники. Уздовж узбережжя Балатону тягнеться алея Рабіндраната Тагора, названа на честь індійського поета, який лікувався тут. На алеї також знаходяться скульптури і меморіальні дошки на честь інших іменитих курортників.

Шіофок[ред.ред. код]

Докладніше: Шіофок

Найбільше місто південного берега. Лежить на березі річки Шіо, пов'язаної з допомогою каналу з Дунаєм. На річці Шіо розташований шлюз, побудований в 1863 році і дозволяє регулювати рівень води в Балатоні. Шіофок цікавий будівлями старовинних готелів і церков, в околицях міста розташовані найпопулярніші на Балатоні пляжі. У липні в місті проводиться великий фольклорний фестиваль «Золота мушля». У Шіофоку народився знаменитий композитор Імре Кальман.

Кестхей[ред.ред. код]

Докладніше: Кестхей

Кестхей, найстаріший місто Балатону, знаходиться на західному березі озера. Тут більше архітектурних пам'яток, ніж в інших містах узбережжя. На центральній площі готична францисканська церква, побудована в 1386 році. Дзвіниця прибудована значно пізніше, в кінці XIX століття. На північ від центральної площі розташована одна з найбільших в Угорщині садиб - палац Фештетичей. Садиба створена в 1745, перебудована в 1887 році, навколо неї розбитий гарний парк.

Тихань[ред.ред. код]

Докладніше: Тихань

Селище Тихань - найбільший населений пункт однойменного півострова. Головна визначна пам'ятка - бенедиктинське абатство св. Аньйоша, засноване в 1055 році. Документ про заснування абатства зберігся, незважаючи на те, що він написаний на латині, в ньому близько 100 угорських слів, що дозволяє його вважати найдавнішим пам'ятником угорської мови. В 1060 році в крипті собору похований засновник абатства - король Андраш I. Сучасний храм побудований в 1754 році в стилі бароко, в 1890 році реконструйований. Головною перлиною внутрішнього оздоблення є різьблені вівтарі. Перед церквою абатства встановлено пам'ятник Андрашу I і його дружині Анастасії Ярославні.

Курортне і туристичне значення[ред.ред. код]

Озеро Балатон - одне з головних туристичних напрямків Угорщини. Поряд з пляжним відпочинком поширений вітрильний спорт, рибальство. Популярністю серед туристів користуються природні та історичні пам'ятки по берегах озера.

Поряд зі звичайним відпочинком Балатон має давні традиції санаторно-курортного лікування. Санаторії Балатонфюреду спеціалізуються на кардіології, на Хевізькому озері лікують хвороби опорно-рухового апарату, в печерах Національного парку Прибалатонської височини практикується «лікування печерним повітрям» хвороб органів дихання. Крім того, на берегах озера безліч джерел різноманітної мінеральної води.

Флора і фауна[ред.ред. код]

Лебеді Балатону

В озері водиться 25 видів риб, дозволений її обмежений вилов при отриманні ліцензії. Найбільшою популярністю у рибалок користується ловля коропа. На Балатоні живе безліч лебедів, наглядом за їх популяцією займається спеціальна служба. На берегах озера, особливо на Малому Балатоні і внутрішніх озерах Тихані гніздиться велика кількість перелітних птахів - лелек, чапель, диких гусей і качок. У районі Малого Балатону, поруч із селищем Каполнапуста (угор. Kápolnapuszta), знаходиться заповідник, де розводять буйволів. Це одне з рідкісних місць в Європі, де можна зустріти цю тварину.

Береги Балатону і Кіш-Балатону на значній відстані заросли очеретом. Він грає велику роль в екологічному балансі, в його заростях гніздяться птахи, нереститься риба. Очерет, крім того, грає важливу роль в процесі самоочищення води озера. Взимку ведеться обмежене прибирання очерету, який йде на експорт. В даний час очерет покриває 2% поверхні озера, в той час як в середині XX століття це значення становило близько 3%. Розміри вирубки очерету є предметом розбіжностей між владою і яхтсменами, що влаштовують у вирубках пристані, з одного боку, і екологічними організаціями, з іншого боку.

Транспорт[ред.ред. код]

Пароплав Helka

По озеру виконуються регулярні пасажирські рейси на судах малої осадки і катамаранах. Для проведення водних прогулянок-круїзів використовується пароплав Helka 1891 року побудови і кілька сучасних суден. На озері більше 20 пристаней, судна ходять головним чином уздовж берегів, зупиняючись на кожній пристані.

За 11 кілометрів від Кестхея розташований міжнародний аеропорт Балатон-Шармеллек. Виконуються регулярні рейси в Берлін, Цюрих, Штутгарт, Копенгаген і Лондон. Чартерні рейси в туристичний сезон літають у Франкфурт, Гамбург, Дюссельдорф і Москву.

Як по північному, так і по південному берегу озера проходять залізниці, які зв'язують балатонські населені пункти з найбільшими містами Угорщини. Час на поїзді до Будапешту - 2 години від Шіофока, 2,5 години від Балатонфюреда, 3 години від Кестхея.

Легенди[ред.ред. код]

З озером пов'язано безліч старовинних легенд і переказів. Згідно найбільш відомомої на дні озера стоїть церква, в якій постійно плаче дівчина. До тих пір, поки вона буде плакати - в Балатоні буде вода.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

Угорщина Це незавершена стаття з географії Угорщини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.