Ньйон
| Ньйон | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
фр. Nyon | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Швейцарія[1]
| ||||
| Кантон |  Во
| ||||
| |||||
| Номерний знак | VD | ||||
| Офіційна мова | французька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 21 718 (31 грудня 2020) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 6.80 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 481 м | ||||
| - мінімальна | 372 м | ||||
| Губернатор | Daniel Rossellatd | ||||
| Вебсайт | nyon.ch | ||||
| Код BFS | 5724 | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Ньйон (фр. Nyon) — місто в Швейцарії у франкомовному кантоні Во, округ Ньйон[2]. Місто розташоване на північному березі Женевського озера між Женевою та Лозанною. Тут розташована штаб-квартира УЄФА.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на відстані[3] близько 115 км на південний захід від Берна, 35 км на південний захід від Лозанни. Ньйон має площу[4] 6,8 км², з яких на 53,6% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 38,7% використовуються в сільськогосподарських цілях, 7,7% зайнято лісами, 0% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Історія[ред. | ред. код]
Офіційна історія міста бере початок з 46 р. до н. е., коли на місті тутешнього поселення кельтських гельветів Юлієм Цезарем був розгорнутий воєнний табір Equestris або Noviodunum. Згодом цей табів виріс в одне із самих населених міст римської Гельвеції.
Рештки древньоримських бідвель були випадково виявлені у 1996 р. будівельниками, що копали котлован. Археологічні знахідки і макет стародавнього міста виставлені в так званому Римському музеї м. Ньйон.
До 1536 г. Білий замок в Ньйоні був одною з резиденцій Савойської династії. Після завоювання Ньйона бернськими швейцарцями у 1536 р. тут розмістився місцевий фогт.
Демографія[ред. | ред. код]
| Зміни населення | |
|---|---|
| Рік | Населення |
| 1764 | 1734 |
| 1850 | 2471 |
| 1860 | 2926 |
| 1870 | 3216 |
| 1880 | 3595 |
| 1888 | 4172 |
| 1900 | 4882 |
| 1910 | 5096 |
| 1920 | 5291 |
| 1930 | 5107 |
| 1941 | 5326 |
| 1950 | 6064 |
| 1960 | 7643 |
| 1970 | 11 424 |
| 1980 | 12 842 |
| 1990 | 14 747 |
| 2000 | 16 182 |
| 2010 | 18 728 |
| 2019 | 21 452 |
| Джерело[5][6] | |
2019 року в місті мешкало 21 452 особи[4] (+14,5% порівняно з 2010 роком), іноземців було 40,4%. Густота населення становила 3155 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,3% — особи молодші 20 років, 63% — особи у віці 20—64 років, 15,7% — особи у віці 65 років та старші. Було 9723 помешкань (у середньому 2,2 особи в помешканні). Із загальної кількості 16 809 працюючих 50 було зайнятих в первинному секторі, 2112 — в обробній промисловості, 14 647 — в галузі послуг.
Транспорт[ред. | ред. код]
В місті знаходиться залізнична станція, через яку проходить залізниця, що поєднує Женеву з Лозанною. По місту організовано автобусне сполучення. Автобусами можливо також доїхати до сусідніх населених пунктів.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Білий замок Савойської династії, зараз тут розташований музей порцеляни.
- Музей Женевського озера з акваріумами, моделями кораблів та художньою колекцією.
- Римський музей.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Ньйон німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850-2000 [Архівовано 2014-09-30 у Wayback Machine.] (нім.) доступ 29 січня 2011
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||
|
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
