Жовтневий інцидент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтневий інцидент
Названо на честь October 1931d
Країна  Японська імперія
Дата й час 21 жовтня 1931
Винуватець Сакуракай
CMNS: Жовтневий інцидент у Вікісховищі

Жовтневий інцидент (яп. 十月事件, Jūgatsu Jiken), також відомий в історії як інцидент з імператорськими прапорами (стягами) (яп. 錦旗革命事件, Kinki Kakumei Jiken) — невдала спроба вчинити державного перевороту в Японській імперії 21 жовтня 1931 року. Організатором замаху на вчинення державного перевороту, була таємна японська організація Сакуракай, яка діяла у складі Імперської армії Японії, за підтримкою цивільних (не військових, та не державних) японських ультранаціоналістичних груп.

Передумови

[ред. | ред. код]

Не зумівши змінити цивільний уряд Японської імперії, на тоталітарну військову диктатуру в результаті невдалого державного перевороту під час так званого "березневому інциденті" в березні 1931, підполковник імперської армії Японії Кінгоро Хашімото з таємною організацією Сакуракай та його японські ультранаціоналістичні цивільні прибічники, включаючи Шумей Окава, вирішили повторити спробу державного перевороту в жовтні 1931 року.

Незабаром після військового вторгнення Квантунської армії Японської імперії на територію Маньчжурії, без отримання попереднього дозволу від Генерального штабу імперської японської армії та через постійні заперечення японського цивільного уряду, капітан Ісаму Чо таємно (без наказу) повернувся до Японської імперії з території Північного Китаю. Він повернувся, щоб очолити змову, та щоб «запобігти уряду розтратити плоди нашої перемоги в Маньчжурії».[1] Він зміг залучити (отримати) підтримку 120 членів організації Сакуракай, та десяти рот військ імператорської гвардії та десяти бомбардувальників імператорського флоту Японії.

Основними елементами прийдешніх подій повинні були бути:

Проте молодші учасники змови засумнівались у своїх лідерах та відокремилися (відмовились) від змови.Окрім цього, був витік інформації, які дійшли до японського військового міністра генерала Джіро Мінамі. Він просив генерала Садао Аракі, щоб він заспокоїв невдоволених. Після цього генерал Садао Аракі спробував порозумітися з підполковником Кінгоро Хашімото і Чо, але вони не захотіли відмовилися від свого плану, і 17 жовтня 1931 року генерал Садао Аракі заарештував їх використавши при цьому Кемпейтай — військову поліцію.

Покарання за цю невдалу спробу державного перевороту було навіть м’якшим, ніж за попередню спробу під час так званого "березневого інциденту", оскільки генерал Мінамі публічно вибачив організаторам цієї спроби, пояснюючи їх спробу як просто надлишок патріотичного запалу. Підполковником Кінгоро Хашімото був засуджений до 20 днів домашнього арешту, Чо до 10 днів домашнього арешту, а інших ватажків змови просто перевели.

Результат та подальші наслідки

[ред. | ред. код]

Так званий "Жовтневий інцидент" 21 жовтня 1931 року, також відомий як «Інцидент імперських прапорів (стягів)», закінчився очевидним провалом і призвів до розпуску організації Сакуракай. Проте легкість покарань для змовників, лише заохочувала інші спроби військового втручання в роботу уряду Японської імперії, що призвело до інциденту 26 лютого 1936 року [2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Kiernan, Blood and Soil. Pp.467
  2. Beasley, The Rise of Modern Japan. Pp168

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Beasley, W.G. (2000). The Rise of Modern Japan, 3rd Edition: Political, Economic, and Social Change since 1850. Palgrave Macmillan. ISBN 0-312-23373-6.
  • Kiernan, Ben (2007). Blood and Soil: A World History of Genocide and Extermination from Sparta to Darfur. Yale University Press. ISBN 0-300-10098-1.

Шаблон:Japanese coups