Жолобик
| село | |
|---|---|
| Жолобик пол. Żłobek | |
 Колишня церква в Жолобку | |
| Координати 49°20′46″ пн. ш. 22°40′57″ сх. д. / 49.3461° пн. ш. 22.6825° сх. д. | |
| Країна | Польща |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Бещадський повіт |
| Гміна | Чорна |
| Населення | 164 особи (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 13 |
| Поштовий індекс | 38-710 |
| Автомобільний код | RBI |
| SIMC | 0348080 |
| GeoNames | 753136 |
| OSM | ↑1748182 ·R (Ґміна Чорна) |
  Жолобик Жолобик (Польща)  Жолобик Жолобик (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Жолобик у Вікісховищі  | |
Жолобо́к (пол. Żłobek) — село у Бещадському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселено. Населення — 164 особи (2011)[1].
У 1772—1918 роках село перебувало у складі Австро-Угорської імперії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1895 році село належало до Ліського повіту, у ньому налічувалось 37 будинків і 230 мешканців (211 греко-католиків, 3 римо-католики, 16 юдеїв).
У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 роках входило до складу ґміни Чорна. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 380 осіб, з них 370 українців та 10 євреїв[2].
У 1940—1951 роках село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області.
В межах договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене до Донецької області.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 83 | 30 | 49 | 4 |
| Жінки | 81 | 19 | 55 | 7 |
| Разом | 164 | 49 | 104 | 11 |
У 1830 році збудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, була філіальною церквою парафії Чорна Затварницького (з 1924 р. — Лютовиського) деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців використовували як склад місцевого лісгоспу, з 1979 року — як костел. В музеї замку в Ланьцуті зберігаються процесійні хоругви (фанви) XIX століття з церкви.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 45.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Żołobek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 824. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |