Заборона російських книжок в Україні
Заборона російських книжок в Україні відповідно до українського законодавства поширюється на видавничу продукцію, що «має походження або виготовлена та/або випущена у світ, та/або ввозиться з території» держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України (крім розповсюдження видавничої продукції, що має походження або виготовлена та випущена у світ на тимчасово окупованій території України до її тимчасової окупації), а також книжкових видань, що містять твори, автори яких є або були «у будь-який період після 1991 року громадянами держави-агресора, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є (або на момент смерті були) громадянами України і не мають (на момент смерті не мали) громадянства держави-агресора»[1].
Ідея заборони російських книжок в Україні актуалізувалась у зв'язку з вторгненням росіян в Україну 2014 року. У 2015 році рішенням Державним комітетом телебачення і радіомовлення було заборонено для ввозу 38 російських книг, серед яких ― Олександра Дугіна, Едуарда Лимонова та Сергія Глазьєва[2]. Метою заборони названо «захист українських громадян від використання методів інформаційної війни та дезінформації проти поширення ідеології ненависті, фашизму, ксенофобії та сепаратизму».
На законодавчому рівні обмеження на ввезення російських книжок в Україні були запроваджені у 2016 року. Відповідний законопроект розглядався у Верховній Раді з вересня 2016 року і був підписаний президентом України Петром Порошенком 30 грудня 2016 року. Закон передбачав заборону на ввезення на території України продукції, що «має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, може бути ввезена на митну територію України та розповсюджена на її території, за умови наявності відповідного дозволу, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводженому багажі загальною кількістю не більше 10 примірників»[3]. Дозволи терміном до 5 років надавались Державним комітетом телебачення і радіомовлення[4].
У вересні 2018 року Львівська обласна рада заборонила публічне використання російськомовних книг, фільмів та пісень у регіоні, вироблені в Україні[5][6].
Повномасштабна російська агресія активізувала процеси відмови української влади та суспільства від російської культури[7]. На початку березня 2022 року Державний комітету з питань радіо і телебачення повідомив про припинення видачу дозволів на ввезення російської продукції та скасування існуючих[8]. 13 червня 2022 група депутатів подала до Верховної ради України законопроєкт 2309-IX, що забороняє ввезення в Україну книг, написаних авторами-громадянами країни-агресора. Закон був проголосований 19 червня 2022[1]. Зволікання Президента України В. Зеленського із підписанням закону впродовж року викликало деяку критику[9][10][11] і спричинило написання відповідної петиції[12][13], відтак законопроект був підписаний Зеленським і набув чинності через рік після прийняття[11].
За даними українських видавців до 2012-го продукція російських видавців та дистриб’юторів заповнювала до 90% ринку, у 2016-2022 ― від 50% до 70%, причиною чому був більший масштаб російського ринку[14].
У 2016 році заборона викликала негативну реакцію шанувальників російської літератури, які прогнозували зрив бізнесу, дефіцит, а також зростання чорного ринку книг[15]. Серед заборонених книг ― романи Бориса Акуніна, мемуари Володимира Висоцького[16], низка дитячих книг про російських епічних персонажів, а також деякі мемуари та історичні книги[17]. Разом з тим на думку В. Капранова книжковий ринок «не тільки не спорожнів, але й надав поштовху насамперед розвиткові перекладеної літератури»[18].
Після початку повномасштабної війни видавці фіксують збільшення частки продажів українських книг[19]. Разом з тим існують свідчення й про намагання російських видавництв діяти в обхід заборони через афілійовані компанії[20].
- ↑ а б Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Ukraine bans 38 Russian 'hate' books amid culture war. BBC News. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Постанова : Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України. consultant.parus.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ A Ban on Russian Books. The largest city in Western Ukraine votes to ban Russian-language cultural products. Tablet Magazine. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ Region in Ukraine's west bans Russian-language books, movies. apnews.com. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ Міністерство культури України Відкрите повторне звернення Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка щодо заклику відмови від російської культури та її виконавців
- ↑ root (14 березня 2022). В Україні забороняють ввозити і розповсюджувати всю видавничу продукцію з росії. chytomo.com (укр.). Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Українці закликали Зеленського підписати закон про заборону російських книг. prm.ua (укр.). 19 червня 2023. Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Непідписання закону про заборону російських книжок збільшує кількість контрафактних та піратських видань – Красовицький. detector.media (укр.). 8 серпня 2022. Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ а б root (22 червня 2023). Зеленський таки підписав закон про заборону російських книжок. chytomo.com (укр.). Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Захистити український культурний простір від "русского міра" - невідкладно підписати Закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора. Електронні петиції.
- ↑ "Книжкова окупація". З'явилася петиція щодо закону 2309-ІХ про заборону видавничої продукції з РФ. texty.org.ua (укр.). 2023. Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Книги з Росії перекривали кисень українським видавцям. Як заборона імпорту російської літератури підсилить індустрію — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 6 липня 2023. Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Ukraine Enacts a Winter Ban on Book Imports From Russia. publishingperspectives.com. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 27 грудня 2018.
- ↑ «НАКАЗ 10.08.2017 N 206». Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
- ↑ «В Україну заборонили ввозити російські казки про богатирів». Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
- ↑ Свобода, Радіо (24 лютого 2018). Інститут книги, занепад бібліотек та обмеження на російське – видавці про підсумки 2017 року. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ Залишки російського сліду. В Україні заборонили продавати книги з Росії, але бізнес книгарень майже нічого не втратив. Чому так відбувається — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 20 липня 2023. Процитовано 11 серпня 2024.
- ↑ sensor (29 грудня 2023). Деокупація книжкового ринку. Як російські видавці досі заробляють гроші в Україні. Sensormedia (укр.). Процитовано 11 серпня 2024.