Заграй Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заграй Юрій Михайлович
 Капітан
Загальна інформація
Народження2 травня 1975(1975-05-02)
Хмельницький, УРСР
Смерть9 січня 2005(2005-01-09) (29 років)
Ес-Сувейра, Ірак
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування7 ОМБр
Війни / битвиУкраїнська миротворча місія в Іраку
Нагороди та відзнаки
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)

Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня

Заграй Юрій Михайлович (2 травня 1975; Хмельницький — 9 січня 2005; Ес-Сувейра, Ірак) — український військовик, миротворець, командир інженерно-саперного взводу 72-го окремого механізованого батальйону 7-ї окремої механізованої бригади.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 2 травня 1975 року в Хмельницькому[1].

Проходив службу у місті Болграді, Південне оперативне командування.

У 2005 році брав участь у миротворчій місії в Іраку у складі 7 ОМБр, був командиром відділення забезпечення роти матеріального забезпечення 72-го окремого механізованого батальйону.

Капітан Юрій Заграй особисто перевіряв маршрут руху транспортних засобів із особовим складом батальйону, конвоїв із доставки гуманітарної допомоги на наявність вибухонебезпечних предметів, особисто виявив і знешкодив понад 30 фугасів і більше 120 вибухонебезпечних предметів. Силами та засобами очолюваного капітаном Юрієм Заграєм взводу були посилені інженерні загородження на блокпостах Хільського та Багдадських мостів.

9 січня 2005 року неподалік міста Ес-Сувейра сили іракської поліції провели операцію з викриття схованки та вилучення великої кількості боєприпасів. Для їх знешкодження було викликано окремий спеціальний саперний загін Республіки Казахстан[2]. Для забезпечення роботи казахських саперів та надання їм необхідної допомоги на місце виїхала група українських миротворців зі складу 72-го окремого механізованого батальйону. Боєприпаси, серед яких було 35 авіаційних бомб, були перевезені на трьох машинах на спеціально визначене місце для знешкодження[3]. Згодом пролунав потужний вибух, в результаті якого загинуло 7 українських військовослужбовців, у тому числі підполковник Юрій Заграй, який опинилися ближче за всіх до епіцентру[4]. Вибух був спланований та введений в дію стороннім електронним пристроєм.

Сім'я загиблого миротворця отримала грошову компенсацію в розмірі $105 тисяч[5].

Похований в Хмельницькому.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

10 січня 2006 року у місті Житомир було відкрито пам'ятник українським миротворцям, які загинули неподалік іракського міста Ес-Сувейра під час виконання миротворчої місії в Республіці Ірак. Серед імен на пам'ятнику значиться і Юрій Заграй[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Серед семи загиблих в Іраку українських миротворців троє - родом із Західної України. Інформаційне агентство «Вголос». 10 січня 2005. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2019.
  2. Україна Молода :.: Регіональні новини. web.archive.org. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2019.
  3. В ІРАКУ ЗАГИНУЛИ СІМ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ОХОРОНЯЛИ РОЗВАНТАЖЕННЯ ЗБРОЇ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  4. Теракт чи халатність?. DT.ua. Процитовано 1 грудня 2019.
  5. ПЕРВАЯ УКРАИНКА, ПОГИБШАЯ В ИРАКЕ, ВЕРА ПЕТРИК ОДНА ВОСПИТЫВАЛА ДВОИХ ДЕТЕЙ. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 1 грудня 2019.
  6. Урядовий портал :: Новини центральних органів влади. web.archive.org. 15 лютого 2006. Архів оригіналу за 15 лютого 2006. Процитовано 1 грудня 2019.
  7. Про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України орденом "За мужність". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 листопада 2019.
  8. Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу ЗСУ [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України / Київ — 2012