Загребська об'їзна дорога
| Загребська об'їзна дорога | |
|---|---|
    | |
| Загальні дані | |
| Країна |
 Хорватія |
| Мережа | хорватські автомагістраліd |
| Довжина | 48,9 км |
| початок | з автомагістралі A2 від розв'язки в Запрешичі |
| кінець |
до автомагістралі A4 і автошляху D10 у місці розв'язки Света Хелена |
| З'єднання |
з автомагістраллю A3 через розв'язку Янкомир з автомагістраллю A1 через розв'язку Лучко з автомагістраллю А3 через розв'язку Іваня Река |
| Міста | Загреб, Велика Гориця, Запрешич, Самобор |
| OpenStreetMap | ↑226224 ·R (Загреб) |
 | |
 =  використовується  інші автомагістралі | |
Загребська об'їзна дорога (хорв. Zagrebačka obilaznica) — підковоподібна автомагістраль, що частково огинає столицю Хорватії Загреб. Її найбільша на сьогодні частина — між розв'язками Янкомир та Іваня Река — будувалася з 1977 по 1979 рік, а ділянку Іваня Река—Света Хелена було споруджено в 1996—1999 роках.[1] Об'їзд завдовжки 48,9 км пролягає довкола міста від північно-західного передмістя Запрешич до Светої Хелени на північному сході. Він двічі перетинає річку Саву та проходить мостом через канал зливу повеневих вод Сава—Одра. Оскільки найпожвавленіші ділянки між розв'язками Янкомир і Бузин мають середньорічний щоденний транспортний потік близько 45 000 од., це найбільш завантажений відрізок мережі автомобільних доріг у Хорватії.
Загребську об'їзну дорогу не виділяють в окрему автомагістраль із присвоєнням окремого номера,[2] а радше розглядають як три відрізки трьох різних автомагістралей:
| Автомагістраль | Відрізки |
|---|---|
| Автомагістраль А2 | Запрешич—Янкомирська розв'язка |
| Автомагістраль A3 | Янкомирська розв'язка—розв'язка Лучко—Бузин—Косниця—розв'язка Іваня Река |
| Автомагістраль А4 | розв'язка Іваня Река—Кралєвецькі Новаки—Поповець—Света Хелена |
Ці ділянки автомагістралей одночасно є ділянками державних доріг D1 і D3,[3] а також європейських маршрутів E59, E65, E70 та E71.
Нині об'їзна дорога складається з чотирьох смуг руху на всій протяжності, з аварійною смугою в кожному напрямку. У теперішньому вигляді Загребський об'їзд має невелику кількість розв'язок, досить віддалених одна від одної. Приміром, нинішня розв'язка в Запрешичі подовжує поїздку із Запрешича до Загреба об'їзною дорогою на 4,5 км. Останню нову розв'язку збудовано в 2007—2008 роках на південному сході у Косниці, тим самим забезпечуючи сполучення з Загребом через міст Батьківщини.[3]
Уздовж об'їзду є дві зони відпочинку: зона відпочинку Лучко між розв'язками Янкомир і Лучко, що включає знаменитий мотель «Плитвице», відомий своїм пішохідним мостом через об'їзну дорогу, та зона відпочинку Сесвете, розміщена між розв'язками Поповець і Света Хелена. Нову зону відпочинку заплановано між розв'язками Якушевець і Косниця.[4]
Нинішня підковоподібна форма об'їзної дороги зумовлена наявністю гори Медведниця на північ від Загреба, що позбавляє місто можливості об'їзду з півночі, тим самим не даючи змоги з'єднати автомагістралі А2 і А4. Для подолання цього розриву в об'їзному кільці було заплановано і розроблено північне відгалуження об'їзду завдовжки близько 27 км. Ним планувалося з'єднати розв'язку в Запрешичі з розв'язкою у Поповці. Але цей маршрут вимагав би довгих тунелів і віадуків, що зробило б його високовартісним.[5][6] Будівельні роботи передбачали згодом побудувати додатковий тунель завдовжки 5–10 км крізь гору Медведниця для безпосереднього сполучення Загреба з Хорватським загір'ям. Одначе станом на вересень 2011 року всі такі плани скасовано як нездійсненні.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 3. Niskogradnja: Autoceste. Hidroelektra Niskogradnja. 30 липня 2008. Архів оригіналу за 3 листопада 2008. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ Regulation on motorway markings, chainage, interchange/exit/rest area numbers and names. Narodne novine (хор.). 24 квітня 2003. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ а б Decision on categorization of public roads as state roads, county roads and local roads. Narodne novine (хор.). 17 лютого 2010. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ A3 Motorway: Bregana - Zagreb - Lipovac (PDF) (хор.). Hrvatske autoceste. 3 липня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2011. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ Офіційне вивчення можливості північного відгалуження [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Kekić, Jasmina (28 лютого 2008). Izgradnja sjeverne tangente mogla bi početi već 2009. Vjesnik. Процитовано 3 липня 2009. (хор.)