Zagrebačka banka
| Zagrebačka banka d.d. | |
|---|---|
 | |
| Тип | публічна компанія |
| Лістинг на біржі | Загребська фондова біржа: ZABA-R-A |
| Діяльність | банківська діяльність, фінансові послуги |
| Спеціалізація | банківські послуги, інвестиційний банкінг, обслуговування корпоративних клієнтів, обслуговування фізичних осіб, управління активами |
| Девіз |
Banka za sve što vam je važno! (Банк для всього, що вам важливо) |
| Засновано | 1914 (110 років) |
| Попередні назви | Gradska štedionica Zagreb |
| Головний офіс | Trg bana Josipa Jelačića 10, Zagreb[1] |
| Ключові особи | Мілєнко Живаліч, Ромео Колліна, Марко Ременар, Лоренцо Рамайола, Діяна Храстович, Ніколаус Максиміліан Лінарич |
| Власний капітал | 123,724 млрд кун[1] |
| Активи | 18,178 млрд кун[1] |
| Чистий прибуток | ▲ 1,76 млрд кун (2019) |
| Кількість співробітників | 4 037 (2014)[2] |
| Материнська компанія | UniCredit |
| Власник(и) | UniCredit |
| Дочірні банки | Prva stambena štedionica d.d., UniCredit Bank d.d. Mostar (для Федерації Боснії і Герцеговини), ZB Invest d.o.o., Centar Kaptol d.o.o., Pominvest d.d., Suvremene poslovne komunikacije d.o.o., Zagreb nekretnine d.o.o., ZANE BH d.o.o., Istra D.M.C. d.o.o., Allianz ZB d.o.o. (компанія з управління фондом обов'язкових внесків на пенсію), Allianz ZB d.o.o. (компанія з управління фондом добровільних пенсійних внесків), MultiPlus Card d.o.o. Zagreb |
| Сайт | zaba.hr |
Загребачка банка (хорв. Zagrebačka banka «Загребський банк») — найбільший хорватський банк з іноземним капіталом. Належить групі UniCredit з Італії. Перший приватний банк у Хорватії, повністю приватизований ще 1989 року. Першим із банків отримав котування на Загребській фондовій біржі в 1995 році. Одна з 24 компаній, включених до фондового індексу CROBEX.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Заснований 1914 року муніципальною владою Загреба як «Gradska štedionica» (укр. міський ощадний банк) в той час, коли Загреб налічував 100 000 населення і швидко переростав у сучасне місто. Першорядною роллю банків було фінансування публічних компаній міста. Через два роки після свого заснування банк придбав Загребську компанію електричних трамваїв (ZET) і вклав значні кошти у розвиток трамвайної мережі та громадського транспорту загалом. Після Другої світової війни банк у 1946 р. було перейменовано на «Загребський міський ощадбанк» (хорв. Gradska štedionica Zagreb). Після низки реорганізацій упродовж наступних десятиліть деякі з його відгалужень зливаються, утворюючи 1977 року «Загребський банк» (призначений надавати позики місцевим фірмам), тоді як «Gradska štedionica» зосереджується лише на наданні фінансових послуг громадянам. Наприкінці 1980-х вони ще раз зливаються, утворюючи перший акціонерний банк у колишній комуністичній Югославії.
У березні 2002 року «Загребський банк» придбала група «UniCredit» з Італії. Активи цього найбільшого банку країни становлять 25 відсотків загальних активів банківського сектора Хорватії, а його послугами користуються 80 000 підприємств і 1,1 млн громадян.
Банк у цифрах[ред. | ред. код]
- 129 відділень
- 862 банкоматів
- 520 тис. користувачів інтернет-банкінгу e-zaba
- 230 тис. користувачів мобільного банкінгу m-zaba
- 58 підприємницьких і комерційних центрів
- 2,7 млн власників карт
- 4300 співробітників
- 20,5 млн кун пожертв за 14 років програми заохочення жертовності[4][5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Annual Report 2013 (PDF). Zagrebačka banka. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
- ↑ Konzum je prešišao Zagrebački holding: Ima 11.886 zaposlenih. tportal.hr (хор.). 22 травня 2015. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ Indeksi (хорватською) . Загребська фондова біржа. 20 березня 2009. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 24 березня 2009.
- ↑ Službene stranice Zagrebačke banke na društvenoj mreži linkedin.com. Архів оригіналу за 25 березня 2011. Процитовано 5 квітня 2020.
- ↑ Portal novac.net — Banke u Hrvatskoj. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 5 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 17 березня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)