Дочірнє підприємство
Дочірнє підприємство (англ. subsidiary firm) — в широкому значенні — суб'єкт господарювання, який контролюється іншим суб'єктом господарювання. В такому значенні вживається, зокрема, в Міжнародних стандартах фінансової звітності[1][2]. Підприємство, яке здійснює контроль, називають материнським підприємством[3].
Дочірнє підприємство як організаційно-правова форма[ред. | ред. код]
У значенні організаційно-правової форми юридичної особи в Україні «дочірнє підприємство» має вужче значення та означає підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого), як визначено КОПФГ[4].
Відповідно до Господарського кодексу України, дочірнім є залежне підприємство, тобто таке, щодо якого існує вирішальна залежність від іншого асоційованого підприємства. При вирішальній залежності встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі або загальних зборах чи інших органах управління дочірнього підприємства, зокрема внаслідок володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України. Про наявність вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації дочірнього підприємства та опубліковано відповідно до закону.
У контексті законодавства про холдингові компанії, які утворювалися в процесі корпоратизації та приватизації, дочірнім підприємством називали суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє материнська компанія[5][6].
Найменування дочірніх підприємств[ред. | ред. код]
Якщо материнське підприємство є єдиним засновником, то в найменуванні дочірнього підприємства містяться слова «дочірнє підприємство»[7]. Найменування дочірніх підприємств можуть містити інформацію, яка вказує на залежність цих підприємств від таких юридичних осіб — засновників. Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб'єкта господарювання[8]. Проте обов'язку зазначати в найменуванні дочірнього підприємства належність до юридичної особи, яка його створила, немає[9].
Інші значення[ред. | ред. код]
Термін «дочірнє підприємство» може мати інше значення, яке йому може бути надане в конкретному договорі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Міжнародний стандарт фінансової звітності 10 Консолідована фінансова звітність (Додаток A) 01.01.2016.
- ↑ МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 10. Консолідована фінансова звітність (Додаток А, ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ) 1 січня 2013 року.
- ↑ МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 27 (МСБО 27). Консолідована та окрема фінансова звітність (п.4) 01.01.2012.
- ↑ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ Н А К А З Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. N 59 та скасування нормативних документів (ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ. Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, розд.3) 28.05.2004 N 97.
- ↑ http://www.minjust.gov.ua/2327 Архівовано 2 травень 2015 у Wayback Machine. Міністерство Юстиції України: Указ Президента України від 11 травня 1994 року № 224/94
- ↑ Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації Указ Президента України від 11.05.1994 № 224/94.
- ↑ Філатова, .. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ХОЛДИНГОВИХ ОБ'ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури, Північна Америка, 26, чер. 2012. Доступно за адресою: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/447/435. Дата доступу: 04 тра. 2020.
- ↑ ZakonOnline (2005-01-11). Лист № 102/0/2-05 від 11.01.2005 Про найменування дочірнього. zakononline.com.ua (ru). Процитовано 2020-05-04.
- ↑ Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім [...] Наказ Міністерства юстиції України; Вимоги від 05.03.2012 № 368/5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дочірня юридична особа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- ДОЧÍРНЄ ПІДПРИЄ́МСТВО //ЕСУ
- Арбузов С. Г., Колобов Ю. В., Міщенко В. І., Науменкова С. В. Дочірня компанія // Банківська енциклопедія. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
|
Це незавершена стаття про бізнес. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||