Перейти до вмісту

Загублені у космосі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Загублені у космосі
Lost in Space
ЖанрНаукова фантастика, бойовик
РежисерСтівен Гопкінс
ПродюсерМарк В. Кох
Стівен Гопкінс
Аківа Ґолдсмен
СценаристАківа Ґолдсмен[en]
На основіЗагублені у космосі[en] Ірвіна Аллена[en]
У головних
ролях		Гері Олдман
Вільям Герт
Метт Леблан
Мімі Роджерс
Гізер Грем
Лейсі Чеберт[en]
Джек Джонсон
Джаред Гарріс
ОператорПітер Левіd
КомпозиторБрюс Бротонd
ХудожникNorman Garwoodd
КінокомпаніяJim Henson's Creature Shop
Дистриб'юторNew Line Cinema
Тривалість130 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1998
Дата виходу3 квітня 1998
Кошторис$80 млн
Касові збори$136 159 423
IMDbID 0120738

«Загублені у космосі» (англ. Lost in Space) — американський науково-фантастичний фільм 1998 року режисера Стівена Гопкінса, головні ролі виконували Гері Олдман і Вільям Герт. Фільм знятий в Лондоні і Шепертоні, спродюсований студією New Line Cinema. Сюжет запозичений з однойменного телесеріалу «CBS» 1965-1968 років. У фільмі розповідається про сім'ю Робінсонів, яка повинна здійснити подорож у сусідню зоряну систему, щоб почати великомасштабну еміграцію зі скоро нежиттєпридатної Землі. Але вони збиваються з курсу і тепер повинні знайти спосіб продовжити свою місію.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У 2058 році через незворотні наслідки забруднення Землі загрожує спустошення. Готується план колонізації далекої планети Альфа Прим, схожої на нашу. Він полягає в тому, що на орбіті Землі будується спеціальна брама. Космічний корабель «Юпітер», посланий до майбутньої колонії, повинен збудувати там аналогічну браму, крізь яку за допомогою гіпердвигуна стане можливо миттєво переноситися від планети до планети. Тим часом, терористична група хоче перервати процес колонізації. Професор Джон Робінсон, провідний вчений місії «Юпітера», готується взяти на борт корабля дружину Морін, здібного до винахідництва сина Вілла та доньок Джуді й Пенні у 10-річний політ в анабіозі.

Екстремісти підсилають на борт доктора Захарію Сміта, щоб той знищив сім'ю Робінсонів і сам корабель. Незадовго після відльоту він активує робота-помічника та програмує його на знищення екіпажу. Випадково залишившись на кораблі, Сміт, щоб не загинути, будить Робінсонів та капітана Веста. Корабель внаслідок погрому робота прямує на Сонце, капітан вмикає гіпердвигун і «Юпітер» через відсутність брами переноситься в невідому частину космосу.

Робінсони змушені об'єднатися зі Смітом. Перед кораблем виникає аномалія простору, яку екіпаж вирішує дослідити. В ній виявляється безлюдний людський корабель «Протей» і пристикований до нього інший, невідомого походження. Робінсони сходять на борт «Протея», де знаходять координати Альфи Прим і кумедну мавпоподібну істоту, котру Пенні називає Блорпом. Сміт підбурює Вілла не слухатися батька, котрий не звертає уваги на обдарованість сина. Невдовзі на кораблі прокидаються павукоподібні істоти, які намагаються з'їсти людей. Вілл бере ручне керування роботом і відбивається від павуків, тоді як Вест вирішує знищити судно аби павуки не стали загрозою Землі. Сміта ранить павук, але він приховує це попри те, що його тіло починає дивним чином змінюватися. Вілл зауважує, що павуки пожирають своїх поранених. «Юпітер» падає на найближчій планеті біля ще однієї аномалії.

Вілл вирушає дослідити аномалію і потрапляє в майбутнє. Там він зустрічає серед залишків корабля дорослого себе, котрий будує машину часу. Його наставником став Сміт, що доти перетворився на павукоподібне чудовисько з людським лицем. За його словами, решта загинули, вбиті павуками, а робота Вілл відновив, але наділив безжальним прагматизмом. Дорослий Вілл планує за допомогою машини часу вирушити в минуле на Землю і завадити старту «Юпітера». Проте Сміт задумує сам скористатися машиною, щоб заселити Землю павуками. Вілл перезавантажує робота, що робить його знову дружнім. Дорослий Вілл розуміє, що це Сміт вбив його родину та маніпулював ним задля власної вигоди.

Вілл згадує, що павуки пожирають поранених, тому ранить Сміта своєю нагородою і павуки, що визрівали в тілі терориста, нападають на Сміта. Той падає в портал машини часу і гине, а Вілл повертається в момент, коли «Юпітер» тільки-но опинився на планеті. Вілл майбутнього гине під уламками корабля, переконаний, що йому немає місця з родиною, від якої він відвернувся. Часова аномалія розриває планету, чим Джон користується, щоб надати «Юпітеру» прискорення.

Планета перетворюється на чорну діру, Робінсони запускають гіпердвигун і за координатами з «Протея» вирушають до Альфи Прим.

У ролях

[ред. | ред. код]

Оцінки й відгуки

[ред. | ред. код]

Фільм став критичним провалом, зібравши всього 28 % схвальних рецензій на Rotten Tomatoes[1] і середню оцінку 42 зі 100 на Metacritic[2].

Критик Роджер Еберт підкреслював, що «Загублені у космосі» створений за зразком роману «Родина швейцарських Робінзонів» (1812) про батьків і дітей, котрі зазнали корабельної аварії та повинні проявляти дотепність і винахідливість, щоби вижити. Подібна історія в фантастичних декораціях вимагає оригінальності, розуму та продуманості, але «Загублені у космосі» не переймається нічим подібним. Сюжет запозичує кліше з безлічі фільмів про космос, при цьому не обробляючи їх хоч як-небудь творчо. Водночас він намагається бути похмурим, але виглядає це фальшиво[3].

Дессон Гоув із «Washington Post» зауважив неоригінальність фільму, який «запозичив усі відомі елементи з космічних картин останніх 20 років, від „Зоряних воєн“ до „Зоряного десанту“. Подорожі в часі, лиходії, подібні до Дарта Вейдера, повзучі павуки — всі вони тут»[4].

Пол Клінтон для CNN писав, що «Загублені у космосі» містить усі можливі кліше, хоча спецефекти і саундтрек приємно вражають. Отож, на думку критика, фільм варто поглянути, але не варто передивлятися[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lost in Space (англ.), архів оригіналу за 20 квітня 2022, процитовано 4 червня 2022
  2. ↑ Lost in Space, архів оригіналу за 2 грудня 2021, процитовано 4 червня 2022
  3. ↑ Ebert, Roger. Lost in Space movie review & film summary (1998) | Roger Ebert. https://www.rogerebert.com/ (англ.). Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  4. ↑ 'Lost in Space' (PG-13). www.washingtonpost.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 4 червня 2022.
  5. ↑ CNN - Review: 'Lost in Space'... and it should be - April 3, 1998. edition.cnn.com. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]


Фільми Це незавершена стаття про американський фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Загублені_у_космосі&oldid=40764131