Залісся (Старосинявська селищна громада)
Зовнішній вигляд
| село Залісся | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Тер. громада | Старосинявська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040430100078394 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1326 (699 років) |
| Населення | 721 особа |
| Площа | 3,791 км² |
| Густота населення | 190,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31431 |
| Телефонний код | +380 3850 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′19″ пн. ш. 27°46′19″ сх. д. / 49.62194° пн. ш. 27.77194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
279 м |
| Водойми | річки: Домаха, Безіменна |
| Відстань до обласного центру |
84 км |
| Відстань до районного центру |
84 км |
| Найближча залізнична станція | зупинний пункт Залісся |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31400, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Стара Синява, вул. Івана Франка, 8 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Залі́сся (до 1947 року — Шпиченці (Спиченці)[1] — село в Україні, у Старосинявській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 721 особу.
Село Залісся розташоване за 84 км від обласного центру та 17 км від адміністративного центру селищної громади. У селі річка Шум впадає у річку Домаху.
Через село пролягає залізнична лінія Старокостянтинів I — Варшиця, на якій розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Залісся.
- У 1530 році село перейшло до Меджибізького округу.
- В 1542 році зруйноване татарами.
- З 1636 року у складі королівських маєтностей.
- З 1765 року належало Свіжавським.
- У XIX столітті селом володіли поміщики Корнилевські та Тржецяки.
- В селі існувала Свято-Покровська церква (збудована у 1773 році на кошти парафіян з матеріалу старої церкви, придбаної в місті Бар). За переказами цей храм був збудований на місці старого, невідомо коли зведеного. У 1878—1896 роках до церкви було приписане с. Чешки
- 1864 року — відкрита церковна школа, у 1892 році перетворену на церковно-парафіяльну (будівля зведена у 1863 році)[2].
- 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].
- 1 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, через Шпичинці проходила Подільська група (командувач — полковник Армії Української Народної Республіки Михайло Палій-Сидорянський).
- До 1947 року село мало назву — Шпичинці.
- 13 серпня 2015 року, в ході децентралізації, село увійшло до складу Старосинявської селищної громади.
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосинявського району, село увійшло до складу Хмельницького району[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 720 | 99.86% |
| російська | 1 | 0.14% |
| Усього | 721 | 100% |
Уродженець села:
- Павліщев Микола Іванович — історик, народився у 1802 року в селі Спиченці Літинського повіту Подільської губернії в родині полковника Маріупольського гусарського полку.
- ↑ Залісся, Старосинявський район, Хмельницька область» Історія міст і сіл Української РСР (рос.). Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ Сицинський (1901). Приходы и церкви Подольской епархии (рос.).
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Spiczyńce 4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 110. (пол.)
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
- Погода в селі Залісся [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
