Стара Синява

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Стара Синява
Stara syniava gerb.png
Герб Старої Синяви
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Старосинявський район
Рада Старосинявська
Код КОАТУУ: 6824455100
Основні дані
Засноване перша половина XVI століття
Магдебурзьке право 1543
Статус з 1956 року
Площа 13.75 км²
Населення 5 501 (01.01.2016) [1]
Густота 403,85 осіб/км²
Поштовий індекс 31400
Телефонний код +380 3850
Географічні координати 49°35′45″ пн. ш. 27°37′23″ сх. д. / 49.59583° пн. ш. 27.62306° сх. д. / 49.59583; 27.62306Координати: 49°35′45″ пн. ш. 27°37′23″ сх. д. / 49.59583° пн. ш. 27.62306° сх. д. / 49.59583; 27.62306
Водойма річки Іква, Південний Буг
Відстань
Найближча залізнична станція: Адампіль
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - фізична: 55 км
 - автошляхами: 65 км
Селищна влада
Адреса 31400, Хмельницька обл., Старосинявський р-н, смт. Стара Синява, вул. І.Франка, 8
Голова селищної ради Романенко Олександр Трохимович
Карта
Стара Синява is located in Україна
Стара Синява
Стара Синява
Стара Синява is located in Хмельницька область
Стара Синява
Стара Синява

Стара Синява (колишня Синява) — селище міського типу в Україні, центр Старосинявської селищної територіальної громади і Старосинявського району Хмельницької області. Населення 5994 мешканці (перепис 2001), 5 581 мешканець (2011).[2] Селище розташоване на річці Ікві, за 12 км від залізничної станції Адампіль на лінії Старокостянтинів I — Калинівка I. Цукровий завод. Засноване в першій половині XVI століття. Магдебурзьке право з 1543 року. Статус смт із 1956 року.

Історія[ред.ред. код]

Поселення під назвою Синява виникло на початку XIV ст. навколо місця, де річка Іква впадає у Південний Буг. Після знищення поселення татарами, під час одного з набігів, жителі, які зуміли врятуватися, піднялися на 10 верств за течією Ікви і заснували поселення під такою ж назвою (тепер Стара Синява). В середині XIV ст. частина втікачів повернулась на старе місце, до гирла Ікви, відбудовувши там село (тепер Нова Синявка).

В 1543 король Сигізмунд I Старий надав право белзькому воєводі Миколаю Сенявському закласти на Сенявському полі місто Сенява та зберегти при цьому первісну назву. Тоді ж місту було надано Магдебурзьке право.

Стара Синява належала Сенявським (з середини XVII ст. — Чарторийським). В другій половині XIV ст. тут споруджено замок  1640 року збудовано римо-католицький костел. Під час Визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. старосинявці активно включились у боротьбу. У липні 1648 року козацькі загони, очолювані Максимом Кривоносом визволили містечко. Стара Синява ввійшла до Брацлавського полку. Жителі містечка у складі військ Богдана Хмельницького брали участь у битві під Пилявцями.

Після того, як Поділля після третього поділу Речі Посполитої відійшло до Російської імперії Стара Синява 1797 року стала волосним центром Літинського повіту Подільської губернії.

Відповідно до адміністративного поділу 1923 року створено Старосинявський район, який входив до Проскурівської округи. У лютому 1931 року Старосинявський район увійшов до складу Летичівського району. Постановою ЦВК УРСР від 26 лютого 1935 року район було відновлено.

Суттєву частину населення містечка (1237 осіб станом на 1939 рік, тобто 21 %) становили євреї. Під час Другої світової війни єврейська спільнота була знищена нацистами: 19 серпня 1941 р. в котловані на північ від цукрового заводу було розстріляно півтисячі євреїв, а влітку 1943 року — ще близько 80. Крім того, частину старосинявських євреїв було страчено 23 липня 1942 року в Старокостянтинові[3].

В 1959 році Стара Синява була віднесена до категорії селищ міського типу, а села південної частини ліквідованого Остропільського району відійшли до Старосинявського. Але невдовзі Старосинявський район знову віднесено до складу Летичівського району. У грудні 1966 року Указом Президії Верховної Ради було сформовано 4 райони, у тому числі — і Старосинявський. Його територія залишилася без змін до нинішнього часу.

У 1995 році у приміщені будинку культури відкрито музей-діораму «Пилявецька битва» (автори діорами художники Бесараба Л., Ісаєв А., Павлович Я., автор експозиції Сергій Єсюнін)[4].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Наполеон Орда. Палац Стадницьких

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  3. 75 років трагедії в Старій Синяві // Хмельницький благодійний фонд Хесед Бешт. — 19.08.2016
  4. Козельський І. Д. Під небом Пиляви: Історико-краєзнавчі нариси, інтерв'ю, діалоги. — Стара Синява: МП «Офсет», 2004. — 151с.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.