Заячківка (Христинівська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Заячківка
Вид на село з вежі мобільного зв'язку
Вид на село з вежі мобільного зв'язку
Вид на село з вежі мобільного зв'язку
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Христинівська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 635
Площа 6,63 км²
Густота населення 95 осіб/км²
Поштовий індекс 20043
Телефонний код +380 4745
Географічні дані
Географічні координати 48°42′47″ пн. ш. 29°58′03″ сх. д. / 48.71306° пн. ш. 29.96750° сх. д. / 48.71306; 29.96750Координати: 48°42′47″ пн. ш. 29°58′03″ сх. д. / 48.71306° пн. ш. 29.96750° сх. д. / 48.71306; 29.96750
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Місцева влада
Адреса ради 20043,Черкаська обл., р-н. Уманський, с.Заячківка
Староста Гребенюк Ріта Григорівна
Карта
Заячківка. Карта розташування: Україна
Заячківка
Заячківка
Заячківка. Карта розташування: Черкаська область
Заячківка
Заячківка
Мапа
Мапа

Зая́чківка — село в Україні, в Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 17 км на південь від міста Христинівка. Населення становить 635 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село утворене на початку XVII. На околиці Заячківки виявлено залишки поселення доби пізньої бронзи.

На початку 20 сторіччя управителем селища був Іван Магдичанський. Володільцем села був Гриціян Гуляницький. 1922 року створено артіль «Труд». На території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Радянська Україна», за яким закріплено 1699 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1660 га орної землі. В господарстві вирощували зернові и технічні культури, розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. 280 жителів села брали участь у Другій Світовій війні, 162 з них за ратні подвиги на фронтах і в тилу ворога відзначені орденами і медалями. На братській могилі воїнів, що загинули, визволяючи Заячківку, споруджено пам'ятник, а в центрі села — обеліск Слави 124 односельцям, які полягли в боях проти фашистів.

Працювала восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека з фондом 7,7 тис. книг, була дільнична лікарня на 35 ліжок (нині амбулаторія), аптека, відділення зв'язку.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 72 мешканця села.[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 725 осіб, з яких 309 чоловіків та 416 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 627 осіб[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 96,54 %
російська 2,68 %
циганська 0,47 %
гагаузька 0,16 %
молдовська 0,16 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Заграничний Антон Харитонович (1907—1992) — український військовик.
  • Магдичанський Федір Іванович (1914-1991) — один з авторів Львівської системи управління якістю, один з відомих керівників Держстандарту УРСР у м. Львові та м. Києві

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]