Зельдович Григорій Борисович
Зельдович Григорій Борисович | |
---|---|
Дата народження | 13 травня 1906 ![]() |
Місце народження | Тульчин, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія ![]() |
Дата смерті | 29 вересня 1988 (82 роки) ![]() |
Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() ![]() |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії ![]() |
Професія | редактор ![]() |
Членство | Національна спілка кінематографістів України ![]() |
Нагороди | |
IMDb | ID 6890969 ![]() |
Григо́рій Бори́сович Зельдо́вич (13 травня 1906, Тульчин (нині Вінницька область), Подільська губернія, Російська імперія — 29 вересня 1988, Київ, УРСР) — радянський український редактор, кінознавець, викладач. Заслужений працівник культури УРСР (1969).
Народився в м. Тульчин в родині службовця. Вчився на кінознавчому факультеті Всесоюзного державного інституту кінематографії.
Працював редактором на Київській кінофабриці (1930—1935), у Головному управлінні кінематографії (1935—1956), на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка (1956—1969), у Комітеті по кінематографії при Раді Міністрів УРСР (1969—1988). Водночас викладав на кафедрі кінознавства Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Як редактор працював з кінорежисерами О. Довженком, І. Савченком, Л. Луковим, В. Івченком, Т. Левчуком та ін. Кінознавець, дослідник архівів Роман Росляк у своєму доробку прийшов до обгрунтованого висновку, що з 1932 року Зельдович співпрацював із НКВС під оперативним псевдонімом «Альберт», тільки у 1939—1941 роках ставши автором понад 20 донесень на Олександра Довженка[1].
Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями, Почесною Грамотою Верховної Ради УРСР. Лауреат премії Спілки кінематографістів УРСР (1979).
Був членом Спілки кінематографістів УРСР. Помер на 83-му році життя 29 вересня 1988 року у Києві, де й похований.
Автор ряду книжок з питань кіномистецтва: «М. Ромм» (1939), «Самое важное, самое массовое из искусств» (1940, у співавт. з Г. Чахірьяном), «Как кино служит человеку» (1952), «Кіно служить людині» (1963, у співавт. з С. Пономаренком), «Дума про народний подвиг» (1978, у співавт. з В. В. Авксентьєвою).
Виступав із статтями про кіно у збірниках «Кіно і сучасність», «Мистецтво екрана», на сторінках газет і журналів.
Редактор кінофільмів:
- «Іван» (1932, реж. О. Довженко)
- «Золоті руки» (1960, реж. С. Параджанов, О. Панкратьєв, О. Николенко)
- «Фортеця на колесах» (1960)
- «Артист із Коханівки» (1961)
- «За двома зайцями» (1961)
- «Здрастуй, Гнате» (1962)
- «Ракети не повинні злетіти» (1964, реж. О. Швачко, А. Тимонішин)
- «Гадюка» (1965)
- «Всюди є небо» (1966)
- «Два роки над прірвою» (1966)
- «Анничка» (1968)
- «Падав іній» (1969)
- «Родина Коцюбинських» (1970) тощо).
- Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 61—62.
- Народились 13 травня
- Народились 1906
- Уродженці Тульчина
- Померли 29 вересня
- Померли 1988
- Померли в Києві
- Випускники ВДІК
- Члени Національної спілки кінематографістів України
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Заслужені працівники культури УРСР
- Кінокритики СРСР
- Українські кінокритики
- Українські редактори
- Радянські редактори
- Кінематографісти XX століття
- Викладачі Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого