Зерноїд чорнорябий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зерноїд чорнорябий
Самець чорнорябого зерноїда
Самець чорнорябого зерноїда
Самиця чорнорябого зерноїда
Самиця чорнорябого зерноїда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Зерноїд (Sporophila)
Вид: Зерноїд чорнорябий
Sporophila luctuosa
(Lafresnaye, 1843)
Ареал виду     Проживання впродовж року     Зимування
Ареал виду     Проживання впродовж року     Зимування
Синоніми
Spermophila luctuosa
Посилання
Вікісховище: Sporophila luctuosa
Віківиди: Sporophila luctuosa
EOL: 916912
ITIS: 563089
МСОП: 22723437
NCBI: 256695

Зерноїд чорнорябий[2] (Sporophila luctuosa) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Андах.

Опис[ред. | ред. код]

Самець чорнорябого зерноїда

Довжина птаха становить 11-14 см, вага 10-12,5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і верхня частина тіла чорні, нижня частина тіла біла. Під очима білі плямки у формі півмісяця , на крилах невеликі білі "дзеркальця". Дзьоб сизуватий, очі чорні. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева. нихня частина тіла рудувато-коричнева. Дзьоб сіруватий.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Чорнорябі зерноїди гніздяться в Андах на території Венесуели (Кордильєра-де-Мерида), в Колумбії (зокрема в гірському масиві Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі країни), в Еквадорі, Перу та в Болівії (на південь до західого Санта-Крусу). Взимку частина полпуляції мігрує в долини до західної Амазонії, досягаючи крайнього заходу Бразилії. Чорнорябі зерноїди у вологих і високогірних чагарникових заростях, на луках і пасовищах. Зустрічаються парами або зграйками до 30 птахів, на висоті до 2500 м над рівнем моря. Живляться насінням, зокрема насінням бамбуків роду Chusquea.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Sporophila luctuosa. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 23 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2022.