Зленко Андрій Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зленко Андрій Никифорович
Народився15 липня 1905(1905-07-15)
Абазівка, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер20 лютого 1976(1976-02-20) (70 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьдержавний діяч, політик
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка і Інститут червоної професури при ВУЦВК
ПартіяКПРС
ДітиЗленко Валентина Андріївна
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «Знак Пошани» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Андрій Никифорович Зленко (15 липня 1905(19050715), село Абазівка Абазівської волості Полтавського повіту Полтавської губернії, тепер Полтавського району Полтавської області — 20 лютого 1976, Київ) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—7-го скликань. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в 1940—1946  і 1949—1952 р. Член нелегального ЦК КП(б)У в 1942—1943 роках. Член ЦК КП(б)У в 1946—1949 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1914 році в сільському господарстві. З 1922 року — секретар комсомольської організації села Абазівки; з 1925 року — секретар Абазівської сільської ради Полтавського округу. У 1927—1929 роках — служба в рядах Червоної армії.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1929—1931 роках — студент робітничого факультету.

У 1931—1934 роках — на керівній комсомольській роботі: керівник пропагандистської групи ЦК ЛКСМУ в Одеській, Київській та Вінницькій областях.

З 1934 по 1937 рік навчався в інституті Червоної професури.

У 1937—1939 роках — інструктор, заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК КП(б) України. З квітня по грудень 1939 року — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У. У грудні 1939—1947 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У.

Брав активну участь в організації радянського партизанського руху в Україні під час німецько-радянської війни. Був членом і заступником начальника оперативної групи Військової ради Південно-Західного фронту.

Освіта вища. У 1947 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

У вересні 1947 — березні 1948 року — інспектор ЦК КП(б) України.

У березні (затв.) 1948 — лютому 1951 року — 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б) України.

У лютому 1951 — квітні 1955 року — інспектор ЦК КП України.

Могила Андрія Зленка та його родини, Байкове кладовище

31 березня 1955 — 22 грудня 1970 року — секретар Президії Верховної Ради Української РСР.

З грудня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві.

Помер у 70-річному віці 20 лютого 1976 року. Похований на Байковому кладовищі міста Києва разом з родиною (ділянка № 43, навпроти Вознесенської церкви).

Родина

[ред. | ред. код]

Донька — науковиця (історикиня та економістка), доктор історичних наук Валентина Зленко (1936—2023).

Праці

[ред. | ред. код]
  • Державний устрій Української РСР. — К. : Держполітвидав УРСР, 1959. — 61 с.
  • Ради — всеохоплююча організація народу / А. Н. Зленко. — К. : Політвидав України, 1966. — 68 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.
  • Державний і суспільний устрій Української РСР. — К. : Політвидав України, 1971. — 100 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]