Зленко Андрій Никифорович

Зленко Андрій Никифорович
Народився	1905(1905) село Абазівка Полтавської губернії, тепер Полтавського району Полтавської області
Помер	20 лютого 1976(1976-02-20) місто Київ
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Партія	КПРС
Нагороди

Андрій Никифорович Зленко (липень 1905(1905), село Абазівка Полтавської губернії, тепер Полтавського району Полтавської області — 20 лютого 1976, місто Київ) — український радянський партійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 2—7-го скликань. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в 1940—1946  і 1949—1952 р. Член нелегального ЦК КП(б)У в 1942—1943 р. Член ЦК КП(б)У в 1946—1949 р.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у 1914 році в сільському господарстві. З 1922 року — секретар комсомольської організації села Абазівки; з 1925 року — секретар Абазівської сільської ради Полтавського округу. У 1927—1929 роках — служба в рядах Червоної армії.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1929—1931 роках — студент робітничого факультету.

У 1931—1934 роках — на керівній комсомольській роботі: керівник пропагандистської групи ЦК ЛКСМУ в Одеській, Київській та Вінницькій областях.

З 1934 по 1937 рік навчався в інституті Червоної професури.

У 1937—1939 роках — інструктор, заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК КП(б) України. З квітня по грудень 1939 року — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У. У грудні 1939—1947 роках — завідувач організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У.

Брав активну участь в організації радянського партизанського руху в Україні під час німецько-радянської війни. Був членом і заступником начальника оперативної групи Військової ради Південно-Західного фронту.

Освіта вища. У 1947 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

У 1947—1948 роках — інспектор ЦК КП(б) України.

У 1948 — лютому 1951 року — 2-й секретар Львівського обласного комітету КП(б) України. У 1951—1955 роках — інспектор ЦК КП України.

31 березня 1955 — 22 грудня 1970 року — секретар Президії Верховної Ради Української РСР.

З грудня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення. Проживав у Києві.

Праці

• Державний устрій Української РСР. — К. : Держполітвидав УРСР, 1959. — 61 с.
• Ради – всеохоплююча організація народу / А. Н. Зленко. — К. : Політвидав України, 1966. — 68 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.
• Державний і суспільний устрій Української РСР. — К. : Політвидав України, 1971. — 100 с. — Бібліогр. в підрядк. приміт.

Нагороди

• орден Червоного Прапора (1.04.1943)
• орден Богдана Хмельницького ІІ-го ст. (2.05.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
• два ордени «Знак Пошани» (23.01.1948, 14.07.1965)
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ст.
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• Зленко Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 832.

Посилання

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 16 квітня 2015 у Wayback Machine.]. (рос.)