Абазівка (Полтавський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Абазівка
Залізнична станція Абазівка
Залізнична станція Абазівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Полтавський район
Громада Полтавська міська громада
Код КОАТУУ 5324080101
Облікова картка Абазівка 
Основні дані
Населення 1679
Поштовий індекс 38715
Телефонний код +380 532
Географічні дані
Географічні координати 49°36′19″ пн. ш. 34°21′17″ сх. д. / 49.60528° пн. ш. 34.35472° сх. д. / 49.60528; 34.35472Координати: 49°36′19″ пн. ш. 34°21′17″ сх. д. / 49.60528° пн. ш. 34.35472° сх. д. / 49.60528; 34.35472
Середня висота
над рівнем моря
105 м
Найближча залізнична станція Абазівка
Місцева влада
Адреса ради 38715, с. Абазівка, вул. Шкільна, 4
Карта
Абазівка. Карта розташування: Україна
Абазівка
Абазівка
Абазівка. Карта розташування: Полтавська область
Абазівка
Абазівка
Мапа

Абазі́вка — село в Україні, у Полтавському районі Полтавської області. Входить до складу Полтавської міської територіальної громади. Населення становить 1679 осіб[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на заході району, на березі річки Полузір'я, правої притоки Ворскли. Вище за течією на відстані 1 км розташоване село Соломахівка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Карпусі, на протилежному березі - село Лаврики. Висота над рівне моря 105 м[2]. Через село проходити автошлях КиївПолтаваХарків (автотраса E40М03), поруч залізнична станція Абазівка Південної залізниці.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Абазівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −3 −2 3,2 13,6 20,9 24,4 26,1 25,5 20,0 12,2 4,2 −0,1 12
Середня температура, °C −6,2 −5,2 −0,3 8,8 15,4 18,9 20,6 19,8 14,5 7,7 1,3 −2,8 7
Середній мінімум, °C −9,3 −8,4 −3,7 4,0 10,0 13,5 15,1 14,1 9,1 3,3 −1,6 −5,5 3
Норма опадів, мм 43 37 34 41 46 62 65 47 44 43 44 46 552
Джерело: climate-data.org

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у 40-х роках XIX сторіччя на місці хутора Курилехівка. Первісна назва Єлизаветине на честь Єлизавети Абази — дружини поміщика Михайла Васильовича Абази (помер у 1852 році). Тут вони збудували палац, Успенську церкву (1847 р., мурована, з дзвіницею; дотепер не збереглася), цегельний завод, вовнообробну фабрику, ґуральню, кінно-поштову станцію, дві корчми.

У 1856 році маєток Абазів становив 320 десятин землі і сто одну ревізьку душу селян. З 1856 до 1889 року Абазівкою володів полтавський повітовий предводитель дворянства, а потім — міський голова Полтави Олександр Михайлович Абаза. Абази тримали кріпацький театр, оркестр з італійських музикантів, а також художників.

1859 року в селі, яке після у 1861 року стало волосним центром Полтавського повіту було 35 дворів, 235 мешканців. Щорічно в селі відбувався ярмарок.

У 1883 році — 65 дворів, 479 жителів.

У 1885 році - земське однокласне училище.

У 1890 роках переходить до поміщіків Іловайських

У 1910 році - 85 дворів , 485 жителів , діяла церкоовно парафіяльна школа, краєвецька-рукодільна майстерня

У 1917 році Іловайські втрачають Абазівку.

Після поразки у Визвольних змаганнях село надовго було окуповане більшовиками.

У 1920-х роках було засноване сільськогосподарське товариство, відкрито клуб та громадську бібліотеку. З 1922 року в Абазівці діяв вишивальний роздавальний пункт, на базі якого у середині 1920-х років було створено вишивальну артіль «Селянка кустарка» (з 1936 р. — філія полтавської артілі імені Лесі Українки), де займалися ткацтвом, вишивкою, килимарством.

У 1926 році село мало 104 двори, 438 жителів.

1930 року в Абазівці створено колгосп «Перемога», який згодом був перейменований на колгосп імені газети «Правда» (діяв до 1976 року). В колгоспі діяв племінний кінний завод, де вирощували орловських рисаків.

Під час німецько-радянської війни з 18 вересня 1941 року по 23 вересня 1943 року село було окуповане німецькими загарбниками. У роки німецької окупації на примусові роботи до Німеччини вивезено 42 жителів села. На фронтах війни полягло 284 воїнів-односельців. На честь односельців, полеглих на фронтах війни, на братській могилі радянських воїнів, загиблих у 1943 році при визволенні Абазівки від гітлерівців, та мирних жителів, закатованих німецько-нацистськими окупантами, встановлено пам'ятний знак.

Старший лейтенант І. В. Білоусько (с. Лаврики), командуючи ротою, одним із перших увірвався в Берлін. 28 квітня 1945 р. в жорстокому бою з фашистами загинув смертю хоробрих. Указом Президії Верховної Ради СРСР йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Цього високого звання удостоєний також житель с. Васьків О. Ф. Васько. Він був льотчиком-винищувачем, зробив близько 500 бойових вильотів і особисто збив у повітряних боях 20 ворожих літаків.

У с. Кіровому живе учасник оборони Брестської фортеці М. С. Гутиря, він працює заступником голови колгоспу ім. Леніна.

Біля села в урочищі Берестове знайдені знаряддя праці часів неоліту (IV тисячоліття до н. е.)

До 2020 року було центром Абазівської сільської ради, до якої входять також села Лаврики, Рожаївка, Соломахівка, Червона Долина.

Економіка[ред. | ред. код]

В Абазівці працює завод залізобетонних виробів об'єднання «Укренергоконструкція»з 1963 року вулиця , Білоуська .52, Повітавська виробнича агрофірма «Насіння», підсобні господарства Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції, де вирощують племінних биків та баранів, а також Полтавського тампонажного управління об'єднання «Укрнафта», заготзбутбаза облспоживспілки, цех виробничо-торгового об'єднання художніх промислів «Полтавка».

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діють два навчальні заклади[3]:

  • комунальний навчальний заклад Абазівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Полтавської районної ради Полтавської області, підпорядкований Управлінню освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради (Директор Цимбалюк Тетяна Анатоліївна). Розташований за адресою: вул. Шкільна, буд. 5;
  • комунальний навчальний заклад Абазівський дошкільний навчальний заклад "Світанок". Розташований за адресою: вул. Центральна 6.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У селі є лікарня.

Культура[ред. | ред. код]

клуб на 100 місць, бібліотека, будинок побуту, відділення зв'язку.

Народне мистецтво[ред. | ред. код]

Абазівка — осередок художнього ткацтва і вишивки. 1910 року земство відкрило в селі навчальну кравецько-рукодільну майстерню, де виготовляли жіночий, чоловічий і дитячий одяг для селян та міщан, а також церковний та літургійний одяг. Чоловічі та жіночі сорочки, скатерті вишивали у техніках вирізування, мережки, лиштви, використовуючи нитки (заполоч) приглушених кольорових гам (блакитні, жовті, коричневі кольори, вишивка білим по білому). Така ж тональність кольорів типова і для килимів з рослинно-геометричними візерунками.

Вироби майстерні експонувалися на Всеросійській кустарно-промисловій виставці 1913 року в Києві. З 1922 в Абазівці діяв вишивальний пункт, а з середини 1920-х років — вишивальна артіль «Селянка-кустарка», яка з 1971 року стала бригадою Полтавського виробничо-художнього об'єднання. Виготовляли традиційні тканини, килими, доріжки і вишиті вироби з геометрично-рослинним орнаментом.

З другої половини XX сторіччя тут створюють в різних техніках вишиті чоловічі сорочки «чумачки» й «українки», жіночі блузи, гардини, скатерті, серветки, а також червоні рушники з мотивом дерева життя.

У селі працювали художники-інструктори Г. В. Мороз, В. В. Болсунова (1919–1929). Роботи народних майстрів Абазівки зберігаються в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Полтавському художньому музеї.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Абазівка на сайті Верховної Ради. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 05.09.2012. 
  2. Відомості про населений пункт. Погода в селі Абазівка
  3. Єдина державна електронна база з питань освіти: Реєстри суб'єктів освітньої діяльності. Заклади загальної середньої освіти. Полтавська область

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]