Знак оклику

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
!

Пунктуація

апостроф (’ ')
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка (:)
кома (,)
тире (, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику (!)
крапка (.)
дефіс (-, )
знак питання (?)
лапки (‘ ’, « », « », « »)
крапка з комою (;)
Скісна риска (/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт (·)
Основні друкарські знаки
амперсанд (&)
равлик (@)
зірочка (*)
обернена скісна риска (\)
маркер списку ()
циркумфлекс (^)
макрон (¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса (°)
перевернутий знак оклику (¡)
перевернутий знак питання (¿)
октоторп (#)
символ номера ()
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле ()
базисний пункт ()
символ абзацу ()
штрих (′, ″, ‴)
символ параграфа (§)
тильда (~)
підкреслення (_)
вертикальна риска (|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування ()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку ()
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
฿ ฿ ¢ R$ $ Indian Rupee symbol.svg ƒ £ Kazakhstani tenge symbol.svg ¥

Знак оклику! ) — розділовий знак, який ставиться в кінці речення для висловлення обурення, заклику для сильного почуття, тривоги тощо.
Може поєднуватися зі знаком запитання для питання-оклику та з трьома крапками (в українській типографіці три крапки після знака оклику перетворюються на дві).
А також може подвоюватися, потроюватися або використовуватися безліч разів для висловлення більшої експресії та емоційності при граматичних зловживаннях[1]

Історія вживання[ред. | ред. код]

В українську граматику був введений Смаль-Стоцьким під назвою окличник[2].

Так званий сатиричний знак оклику, поміщений у дужки і поставлений після слова чи висловлення, вказує на дурницю або невірність сказаного.

У деяких мовах (насамперед у іспанській) також використовується перекинутий знак оклику¡ — U+00A1), який ставиться на початку окличної фрази на додаток до звичайного знаку оклику в кінці.

В американській типографіці в 1960-і —1970-і роки використовувався знак-гібрид із знаків оклику та питання, який називається інтеробанг — U+203B).

В математиці[ред. | ред. код]

Знаком оклику позначається факторіал:

Два знака оклику позначають подвійний факторіал:

добуток закінчується одиницею для непарних і двійкою для парних чисел.

Знак існування в поєднанні із знаком оклику (  ) позначає «існує і єдиний».

У мовах програмування[ред. | ред. код]

  • В мові С та декількох інших мовах програмування символом «!» позначається операція логічного заперечення, а сполученням «!=» — операція порівняння «не дорівнює». В деяких мовах використовується також «!==» та інші складені знаки.
  • В деяких діалектах мови Basic знак оклику, поставлений одразу після імені змінної, позначає, що ця змінна — із плаваючою комою і звичайної точності.
  • В HTML і його нащадках теґ коментаря має вигляд <!-- довільний текст -->.

У музиці[ред. | ред. код]

Відомий американський рок гурт носить назву !!!, яка вимовляється chk chk chk.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]