Три крапки

… Пунктуація
апостроф ( ’ ' ) дужки ( [ ], ( ), { }, ⟨ ⟩ ) двокрапка ( : ) кома ( , ) тире ( ‒, –, —, ― ) три крапки ( …, ... ) знак оклику ( ! ) крапка ( . ) дефіс ( -, ‐ ) знак питання ( ? ) лапки ( ‘ ’, “ ”, „ “, « » ) крапка з комою ( ; ) коса риска ( / ) Розділювачі пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) інтерпункт ( · ) Основна типографіка амперсанд ( & ) равлик ( @ ) зірочка ( * ) обернена коса риска ( \ ) маркер списку ( • ) циркумфлекс ( ^ ) макрон ( ¯ ) знак охорони авторського права ( © ) символ валюти ( ¤ ) символи валют ₳ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛ хрестик ( †, ‡ ) символ градусу ( ° ) перевернутий знак оклику ( ¡ ) перевернутий знак питання ( ¿ ) октоторп ( # ) символ номеру ( № ) порядковий індикатор ( º, ª ) відсоток ( % ) проміле ( ‰ ) базисний пункт ( ‱ ) символ абзацу ( ¶ ) штрих ( ′, ″, ‴ ) символ параграфу ( § ) символ знаку обслуговування ( ℠ ) тильда ( ~ ) символ товарного знаку ( ™ ) підкреслювання ( _ ) вертикальна риска ( |, ¦ )

Крапки́ або три кра́пки (…) — розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення, а також пропуски у тексті. Три крапки засвідчують уже деякі давньоруські писемні пам'ятки, але їх роль у них зводилася до відокремлення слів і більших відрізків тексту один від одного. В цьому ж плані зрідка відбивають цей знак і староукраїнські писемні джерела. Починаючи від «Енеїди» Івана Котляревського, поступово розширюється вживання трьох крапок у значенні, близькому до сучасного.

Може вживатися наприкінці речення разом зі знаком оклику (!..) — незакінчене окличне речення або знаком питання (?..) — незакінчене питальне речення.

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.