Крапки́ або три кра́пки (…) — розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення, а також пропуски у тексті. Три крапки засвідчують уже деякі давньоруські писемні пам'ятки, але їх роль у них зводилася до відокремлення слів і більших відрізків тексту один від одного. В цьому ж плані зрідка відбивають цей знак і староукраїнські писемні джерела. Починаючи від «Енеїди»Івана Котляревського, поступово розширюється вживання трьох крапок у значенні, близькому до сучасного.
Може вживатися наприкінці речення разом зі знаком оклику (!..) — незакінчене окличне речення або знаком питання (?..) — незакінчене питальне речення.
