Павловський Олексій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексі́й Па́влович Павло́вський
Народився 1773
Соснівка, Глухівський район
Помер 1822
Alma mater Київська Академія
Відомий завдяки: «Грамматика малороссійскаго нарѣчія»

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Олексі́й Па́влович Павло́вський (1773, Шутівка, тепер Соснівка, Глухівський район, Сумська область — після 1822) — український мовознавець.

До 1789 — навчався у Київській академії. У 1818 році видав у Санкт-Петербурзі книгу «Грамматика малороссийского наречия, или грамматическое показание существеннейших отличий, отдаливших малоросское наречие от чистого российского языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями». Написав також «Прибавленіе кь грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія» (1822), що відіграло велику роль у розумінні деяких особливостей «Грамматики…».

Думки[ред.ред. код]

Погляди Павловського щодо суспільної ролі української мови суперечливі: вагаючись у самому визначенні її між «наріччям» і «мовою», він схилявся до думки, що це «наріччя, яке становить майже справжню мову», вважав її приреченою на зникнення, але обстоював необхідність вивчення. Своєю працею Павловський, однак, започаткував граматичне дослідження української народної мови і спричинився до усталення фонетичних, граматичних і лексичних норм української літературної мови.

Вислови[ред.ред. код]

Про вимову літери «и» в українській мові

« Ви ще кажете, що літера и у Малоросіян вимовляється дещо м'якіше, ніж ы: це значить, що ви говорите ще більш невизначально, ніж я. Бо який існує середній тон між ы та и? хіба тільки в іноземців, що недавно в Росії живуть... ...У цих словах ви скрізь почуєте від Малоросіянина, якби він став їх вимовляти, чисте ы: бо вони, як і всі інші Росіяни, маючи голосові знаряддя досконалі, вимовляють чисто і ясно всі букви
Оригінальний текст (рос.)

Вы еще говорите, что буква и у Малороссіянъ произносится несколько мягче, нежели ы: это значитъ, что вы говорите еще болѣе неопредѣлительно, нежели я. Ибо какой существуетъ средній тонъ между ы и и? развѣ только иностранцевъ, недавно въ Россіи живущихъ... ...Въ сихъ рѣчахъ вы вездѣ услышите отъ Малороссіянина, ежели бы онъ сталъ ихъ переговаривать, чистое ы: ибо они, какъ и всѣ прочіе Россіяне, имѣя голосовыя орудія совершенныя, произносятъ чисто и ясно всѣ буквы[1]

 »

Про дієприкметники в в українській мові

« Дієприкметників ані теперішнього, ані минулого часу в Малоросіян зовсім нема; а замінюють їх займенники, перш за все той, що, котрий і дієслово в теперішньому часі...
Оригінальний текст (рос.)

Причастій ни настоящаго, ни прошедшаго времени у Малороссіянъ совсѣмъ нѣтъ; а заменяютъ оныя мѣстоименія, первое той, що, тот, который и глаголъ въ настоящемъ времени…[2]

 »

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Алексѣй Павловскій. «Прибавленіе къ Грамматикѣ Малороссійскаго нарѣчія или Отвѣтъ на рецензію, здѣланую на оную Грамматику» — Санкт-Петербургъ, 1822. Цит. за: Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004. — С. 58
  2. Алексѣй Павловскій. «Грамматика Малороссійскаго нарѣчія», Санкт-Петербургъ, 1818. Цит. за: Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004. — С. 53-54

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


EtruscanA-01.svg Це незавершена стаття про мовознавця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.