Павловський Олексій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексі́й Па́влович Павло́вський
Народився 1773
Соснівка, Глухівський район
Помер не раніше 1826
Діяльність мовознавець
Alma mater Київська Академія
Відомий завдяки: «Грамматика малороссійскаго нарѣчія»

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Олексі́й Па́влович Павло́вський (1773, за іншими даними, бл. 1770 Шутівка, тепер Соснівка, Глухівський район, Сумська область — після 1826) — український мовознавець[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1779–1789 рр — навчався у Київській академії. У 1793 р. закінчив Петербурзьку вчительську семінарію. Викладав у Ніжинському ліцеї.

1818 року видав у Санкт-Петербурзі книгу «Грамматика малороссійскаго нарѣчия» — першу в українському мовознавстві друковану граматику живої народної української мови[2]. Написав також «Прибавленіе къ грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія» (1822)[3], що відіграло велику роль у розумінні деяких особливостей «Грамматики…». В них уперше описано фонетичну систему й морфологічну будову живої української мови[4].

Самостійне значення мав також доданий до «Грамматики…» «Краткий малороссийский словарь», що містив загальновживану лексику, хресні імена, українські народні фразеологізми, приказки, прислів'я та літературні матеріали, – надзвичайно цінний як джерело живої мови[1][5].

Зі слів Петра Кеппена відомо, що на його пропозицію в травні-червні 1826 р. Олексій Павловський уклав «опытъ Малороссийского Словаря», але не відомо, чи було укладено словник на усі літери абетки, чи лише на літери А і Б[6].

Погляди[ред. | ред. код]

Погляди Павловського щодо суспільної ролі української мови суперечливі: вагаючись у самому визначенні її між «наріччям» і «мовою», він схилявся до думки, що це «наріччя, яке становить майже справжню мову», хоч тут же говорить про неї як «ні мертву, ні живу». Своєю працею Павловський, однак, започаткував граматичне дослідження української народної мови, що сприяло постанню української літературної мови та усталенню її фонетичних, граматичних і правописних норм[1].

Вислови[ред. | ред. код]

Про вимову літери «и» в українській мові

« Ви ще кажете, що літера и у Малоросіян вимовляється дещо м'якіше, ніж ы: це значить, що ви говорите ще більш невизначально, ніж я. Бо який існує середній тон між ы та и? хіба тільки в іноземців, що недавно в Росії живуть... ...У цих словах ви скрізь почуєте від Малоросіянина, якби він став їх вимовляти, чисте ы: бо вони, як і всі інші Росіяни, маючи голосові знаряддя досконалі, вимовляють чисто і ясно всі букви
«

Про дієприкметники в в українській мові

« Дієприкметників ані теперішнього, ані минулого часу в Малоросіян зовсім нема; а замінюють їх займенники, перш за все той, що, котрий і дієслово в теперішньому часі...
«

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Задорожний В. Б. Павловський Олексій Павлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 15. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  2. Павловський Олексій // Історія українського правопису XVI - XX століття. Хрестоматія / НАН України, Ін-т укр. мови; упоряд. В. В. Німчук, Н. В. Пуряєва. — Київ: Наукова думка, 2004. — С. 39. — 584 с. — ISBN 966-00-0261-0.
  3. Павловскій А. Прибавление к грамматике малороссийскаго наречия. Или, ответ на рецензию сделанную на оную грамматику. Соч. А. Павловский. — СПб.: тип. И. Байкова, 1822.
  4. Жовтобрюх М. А. Граматики української мови // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.. — С. 113.
  5. Павловскій А. Краткій Малороссійскій словарь // Грамматика Малороссійскаго нарѣчія. — СПб., 1818. — C. 24—86.
  6. Бучко Д. Г. «Словарь малороссійскаго нарЂчія» О. Павловського / З історії української мови: До 150-річчя «Грамматики» О. Павловського. — К., 1972. — С. 91-115. litopys.org.ua
  7. Алексѣй Павловскій. «Прибавленіе къ Грамматикѣ Малороссійскаго нарѣчія или Отвѣтъ на рецензію, здѣланую на оную Грамматику» — Санкт-Петербургъ, 1822. Цит. за: Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004. — С. 58
  8. Алексѣй Павловскій. «Грамматика Малороссійскаго нарѣчія», Санкт-Петербургъ, 1818. Цит. за: Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004. — С. 53-54

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]