Золотурн
| Золотурн нім. Solothurn
| ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 47°12′29″ пн. ш. 7°32′15″ сх. д. / 47.20806° пн. ш. 7.53750° сх. д.Координати: 47°12′29″ пн. ш. 7°32′15″ сх. д. / 47.20806° пн. ш. 7.53750° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Швейцарія | |||||||
| Регіон | Золотурн | |||||||
| Столиця для | Золотурн (кантон Швейцарії) | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Засновано | 1218 | |||||||
| Площа | 6,29 км² | |||||||
| Населення | 15,5 тис.чол. (2007) | |||||||
| Висота НРМ | 430 м | |||||||
| Офіційна мова | німецька | |||||||
| Міста-побратими | Гайльбронн (1981), Le Landerond, Краків | |||||||
| Телефонний код | (+41) 032 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+1 (Швейцарія) | |||||||
| Номери автомобілів | SO | |||||||
| GeoNames | 7287186 | |||||||
| OSM | r1683577 ·R | |||||||
| Поштові індекси | 4500 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мер міста | Kurt Flurid | |||||||
| Веб-сторінка | www.stadt-solothurn.ch | |||||||
| Мапа | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Золотурн на Вікісховищі | ||||||||
Золоту́рн (нім. Solothurn) — столиця кантону Золотурн у Швейцарії. Єдиний муніципалітет у кантоні.
Місто називає себе найбільшим швейцарським містом у стилі бароко. Старе місто будувалося з 1530 до 1792, в архітектурі поєднує в собі італійський, французький і швейцарський стилі.
1980 року Золотурн відзначено премією за розвиток і збереження архітектурної спадщини.
Зміст
Демографія[ред. | ред. код]
Станом на грудень 2012 року населення Золотурна становило 16460 осіб. У 2008 році 21,1 % населення міста становили іноземні громадяни [[1]]. Впродовж 1999—2009 років чисельність населення Золотурна збільшувалась в середньому на 4,4 % щорічно [[2]].
Більшість населення міста (станом на 2000 рік) спілкується німецькою мовою (13270 або 85,7 %). Другою за поширенням є італійська мова, якою розмовляють 469 жителів, або 3,0 % населення міста, албанською мовою володіють 261 осіб, або 1,7 % населення; 193 осіб — французькою, 19 осіб — ретророманською.
За гендерною ознакою, у 2008 році 48,1 % населення міста (7666 осіб) становили чоловіки, 51,9 % (8273 особи) — жінки. Із загальної чисельності жителів Золотурна чоловічої статі 5891 особи (76,8 %) становили громадяни Швейцарії, 1775 осіб (23,2 %) — іноземці. Із загальної кількості жінок, які проживали у 2008 році в Золотурні, 6669 осіб (80,6 %) становили громадяни Швейцарії, 1604 осіб (19,4 %) — іноземки [[3]]. При цьому, у 2000 році 3864 (24,9 %) мешканців міста народилися у ньому, тоді як 4135 осіб (26,7 %) — народилися в інших населених пунктах Швейцарії, а 3193 особи (20,6 %) — за межами країни.
За віковою ознакою, станом на 2000 рік у Золотурні проживало 913 дітей віком до 6 років (5,9 % населення) і 2013 підлітків віком від 7 до 19 років (13,0 %). Доросле населення Золотурна складалося з 888 осіб віком від 20 до 24 років (5,7 %), 4832 осіб — від 25 до 44 років (31,2 %), 3678 осіб — від 45 до 64 років (23,7 %). Серед мешканців похилого віку 2068 осіб (13,4 % населення міста) склали мешканці віком від 65 до 79 років, а 1097 осіб (7,1 %) — старші 80 років [[4]].
Кількість приватних домогосподарств у муніципалітеті Золотурна у 2000 році становила 7447, середній розмір домогосподарства становив 1,9 особи [[2]]. При цьому, 3468 домогосподарств складалися з однієї особи, 303 домогосподарств — з п'яти і більше осіб.
Економіка[ред. | ред. код]
У 2010 році рівень безробіття у Золотурні становив 4,6 %. У 2008 році в місті працювали 4 підприємства первинного сектору економіки, на яких було зайнято 22 працівники. В обробному секторі економіки функціонували 178 підприємств з 2587 працівниками. Провідну роль у структурі економіки відіграє сектор послуг, в якому функціонує 1226 підприємств з 14381 працівниками [[2]]. 8023 жителів міста були зайняті в інших видах діяльності, з яких 46,9 % становили жінки.
В еквіваленті повної зайнятості загальна кількість робочих місць у Золотурні в 2008 році становила 13378. При цьому, в первинному секторі налічувалось 16 робочих місць, з яких 7 — у сільському господарстві, 9 — у лісовому господарстві та виробництві пиломатеріалів. У вторинному секторі налічувалось 2430 робочих місць, з яких 1398 (57,5 %) — в обробній промисловості, 813 (33,5 %) — у будівництві. Кількість робочих місць у сфері послуг в 2008 році становила 10932, з яких 1537 (14,1 %) — в оптовій та роздрібній торгівлі, а також ремонті автомобілів; 454 (4,2 %) — у сфері транспортування і зберігання товарів; 610 (5,6 %) — у готельно-ресторанному бізнесі; 583 (5,3 %) — в інформаційному секторі; 975 (8,9 %) — у фінансовому і страховому секторі; 1095 (10,0 %) — у сфері науки; 614 (5,6 %) — в освіті та 2612 23,9 %) — у галузі охорони здоров'я [[5]]. 20,1 % зайнятих в економіці міста використовують громадський транспорт, щоб дістатися до роботи, і 40,3 % використовують особистий автомобіль [[2]].
Релігія[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2000 року, 5463 жителів міста (35,3 %) були римо-католиками, а 4358 (28,1 %) — віруючими швейцарської реформатської церкви. До представників інших християнських конфесій належали: 278 прихожан православної церкви (1,79 % населення); 182 осіб (1,18 % населення) — вірних християнської католицької церкви; 248 осіб (1,60 % населення) належали до інших християнських церков. До послідовників юдаїзму належали 27 осіб (0,17 % населення Золотурна), 915 осіб (5,91 %) — мусульмани, 78 осіб — буддистів, 173 особи — індуїсти та 27 осіб, які належали до інших релігійних течій. 3139 осіб (20,27 % населення міста) не відносили себе до жодної релігійної конфесії, були агностиками або атеїстами, а 601 осіб (3,88 % населення) відмовились від відповіді на запитання про релігійну приналежність.
Галерея та пам'ятки[ред. | ред. код]
Залізничний вокзал Золотурна
Золотурн. Собор св. Урса
Золотурн. Годинникова вежа
Вид на Аре з собору
Церква Святої Марії на заході Золотурна
- Старе місто
- Годинникова вежа (Zeitglockenturm)
- Церкви: собор St. Ursus, Церква єзуїтів (Jesuitenkirche)
- Гора Вайсенштайн
- Замок Вальдегг
- Художній музей (Золотурн)
Особи, пов'язані з містом[ред. | ред. код]
- Френк Бухзер (1828—1890) — швейцарський художник
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Swiss Federal Statistical Office — Superweb database — Gemeinde Statistics 1981—2008 (нім.) accessed 19 June 2010
- ↑ а б в г Swiss Federal Statistical Office accessed 23-March-2011
- ↑ Canton of Solothurn Statistics — Wohnbevölkerung der Gemeinden nach Nationalität und Geschlecht Архівовано 5 березень 2011 у Wayback Machine. (нім.) accessed 11 March 2011
- ↑ Canton of Solothurn Statistics — Wohnbevölkerung nach Gemeinden, Nationalität, Altersgruppen und Zivilstand, Total (Männer + Frauen) Архівовано 7 липень 2011 у Wayback Machine. (нім.) accessed 11 March 2011
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Betriebszählung: Arbeitsstätten nach Gemeinde und NOGA 2008 (Abschnitte), Sektoren 1-3 Архівовано 25 грудень 2014 у Wayback Machine. (нім.) accessed 28 January 2011
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||
