Золотурн
| Золотурн нім. Solothurn |
||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| 47°12′29″ пн. ш. 7°32′15″ сх. д. / 47.20806° пн. ш. 7.53750° сх. д.Координати: 47°12′29″ пн. ш. 7°32′15″ сх. д. / 47.20806° пн. ш. 7.53750° сх. д. | ||||
| Країна |  Швейцарія |
|||
| Регіон | Золотурн | |||
| Населення | 15,5 тис.чол. (2007) | |||
| Площа міста | 6,29 км² | |||
| Поштові індекси | 4500 | |||
| Телефонний код | 032 | |||
| Висота НРМ | 430 м | |||
| Міста-побратими | Гайльбронн, Le Landeron[d] і Краків | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | www.stadt-solothurn.ch | |||
| Мер міста | Kurt Fluri[d] | |||
|
Золотурн у Вікісховищі? |
||||
|
Portal:Solothurn[d] |
||||
Золотурн (нім. Solothurn) — столиця кантону Золотурн у Швейцарії. Єдиний муніципалітет у кантоні.
Місто саме себе називає найбільшим швейцарським містом у стилі бароко. Старе місто будувалося з 1530 до 1792, в архітектурі поєднує в собі італійський, французький і швейцарський стилі.
1980 Золотурн відзначено премією за розвиток і збереження архітектурної спадщини.
Зміст
Демографія[ред. • ред. код]
Станом на грудень 2012 року населення Золотурна становило 16460 осіб. У 2008 році 21,1% населення міста становили іноземні громадяни [[1]]. Впродовж 1999–2009 років чисельність населення Золотурна збільшувалась в середньому на 4,4% щорічно [[2]].
Більшість населення міста (станом на 2000 рік) спілкується німецькою мовою (13270 або 85,7%). Другою за поширенням є італійська мова, якою розмовляють 469 жителів, або 3,0% населення міста, албанською мовою володіють 261 осіб, або 1,7% населення; 193 осіб — французькою, 19 осіб — ретророманською.
За гендерною ознакою, у 2008 році 48,1% населення міста (7666 осіб) становили чоловіки, 51,9% (8273 особи) — жінки. Із загальної чисельності жителів Золотурна чоловічої статі 5891 особи (76,8%) становили громадяни Швейцарії, 1775 осіб (23,2%) — іноземці. Із загальної кількості жінок, які проживали у 2008 році в Золотурні, 6669 осіб (80,6%) становили громадяни Швейцарії, 1604 осіб (19,4%) — іноземки [[3]]. При цьому, у 2000 році 3864 (24,9%) мешканців міста народилися у ньому, тоді як 4135 осіб (26,7%) — народилися в інших населених пунктах Швейцарії, а 3193 особи (20,6%) — за межами країни.
За віковою ознакою, станом на 2000 рік у Золотурні проживало 913 дітей віком до 6 років (5,9% населення) і 2013 підлітків віком від 7 до 19 років (13,0%). Доросле населення Золотурна складалося з 888 осіб віком від 20 до 24 років (5,7%), 4832 осіб — від 25 до 44 років (31,2%), 3678 осіб — від 45 до 64 років (23,7%). Серед мешканців похилого віку 2068 осіб (13,4% населення міста) склали мешканці віком від 65 до 79 років, а 1097 осіб (7,1%) — старші 80 років [[4]].
Кількість приватних домогосподарств у муніципалітеті Золотурна у 2000 році становила 7447, середній розмір домогосподарства становив 1,9 особи [[2]]. При цьому, 3468 домогосподарств складалися з однієї особи, 303 домогосподарств — з п'яти і більше осіб.
Економіка[ред. • ред. код]
У 2010 році рівень безробіття у Золотурні становив 4,6%. У 2008 році в місті працювали 4 підприємства первинного сектору економіки, на яких було зайнято 22 працівники. В обробному секторі економіки функціонували 178 підприємств з 2587 працівниками. Провідну роль у структурі економіки відіграє сектор послуг, в якому функціонує 1226 підприємств з 14381 працівниками [[2]]. 8023 жителів міста були зайняті в інших видах діяльності, з яких 46,9% становили жінки.
В еквіваленті повної зайнятості загальна кількість робочих місць у Золотурні в 2008 році становила 13378. При цьому, в первинному секторі налічувалось 16 робочих місць, з яких 7 — у сільському господарстві, 9 — у лісовому господарстві та виробництві пиломатеріалів. У вторинному секторі налічувалось 2430 робочих місць, з яких 1398 (57,5%) — в обробній промисловості, 813 (33,5%) — у будівництві. Кількість робочих місць у сфері послуг в 2008 році становила 10932, з яких 1537 (14,1%) — в оптовій та роздрібній торгівлі, а також ремонті автомобілів; 454 (4,2%) — у сфері транспортування і зберігання товарів; 610 (5,6%) — у готельно-ресторанному бізнесі; 583 (5,3%) — в інформаційному секторі; 975 (8,9%) — у фінансовому і страховому секторі; 1095 (10,0%) — у сфері науки; 614 (5,6%) — в освіті та 2612 23,9%) — у галузі охорони здоров'я [[5]]. 20,1% зайнятих в економіці міста використовують громадський транспорт, щоб дістатися до роботи, і 40,3% використовують особистий автомобіль [[2]].
Релігія[ред. • ред. код]
За даними перепису населення 2000 року, 5463 жителів міста (35,3%) були римо-католиками, а 4358 (28,1%) — віруючими швейцарської реформатської церкви. До представників інших християнських конфесій належали: 278 прихожан православної церкви (1,79% населення); 182 осіб (1,18% населення) — вірних християнської католицької церкви; 248 осіб (1,60% населення) належали до інших християнських церков. До послідовників юдаїзму належали 27 осіб (0,17% населення Золотурна), 915 осіб (5,91%) — мусульмани, 78 осіб — буддистів, 173 особи — індуїсти та 27 осіб, які належали до інших релігійних течій. 3139 осіб (20,27% населення міста) не відносили себе до жодної релігійної конфесії, були агностиками або атеїстами, а 601 осіб (3,88% населення) відмовились від відповіді на запитання про релігійну приналежність.
Галерея та пам'ятки[ред. • ред. код]
-
Залізничний вокзал Золотурна
-
Золотурн. Собор св. Урса
-
Золотурн. Годинникова вежа
-
Вид на Аре з собору
-
Церква Святої Марії на заході Золотурна
- Старе місто
- Годинникова вежа (Zeitglockenturm)
- Церкви: собор St. Ursus, Церква єзуїтів (Jesuitenkirche)
- Гора Вайсенштайн
- Замок Вальдегг
- Художній музей (Золотурн)
Особи, пов'язані з містом[ред. • ред. код]
- Френк Бухзер (1828-1890) швейцарський художник
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Swiss Federal Statistical Office — Superweb database — Gemeinde Statistics 1981–2008 (нім.) accessed 19 June 2010
- ↑ а б в г Swiss Federal Statistical Office accessed 23-March-2011
- ↑ Canton of Solothurn Statistics — Wohnbevölkerung der Gemeinden nach Nationalität und Geschlecht (нім.) accessed 11 March 2011
- ↑ Canton of Solothurn Statistics — Wohnbevölkerung nach Gemeinden, Nationalität, Altersgruppen und Zivilstand, Total (Männer + Frauen) (нім.) accessed 11 March 2011
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Betriebszählung: Arbeitsstätten nach Gemeinde und NOGA 2008 (Abschnitte), Sektoren 1-3 (нім.) accessed 28 January 2011
Посилання[ред. • ред. код]
|
|||||
 |
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
