Зубовський Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зубовський Олег Валерійович
 Полковник
Загальна інформація
Народження23 травня 1975(1975-05-23) (49 років)
Alma MaterВійськовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
2015 —2018
 28 ОМБр, командир
2013 —??? 1 БТГ
 30 ОМБр, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль НАТО «За службу миру»

Оле́г Вале́рійович Зубо́вський — полковник Збройних сил України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1996 року закінчив інститут танкових військ.

В 2007 році майор Зубовський — начальник штабу 1-го механізованого батальйону.

Гвардії підполковник Зубовський перебував до ротації в квітні 2012 року у складі української миротворчої місії (Косово).

Станом на вересень 2013 року підполковник Зубовський — командир 1-ї батальйонної тактичної групи 30-ї окремої механізованої бригади.

В часі російсько-української війни брав участь у боях за Донецький аеропорт.

З 10 жовтня 2015 до травня 2018 — командир 28-ї окремої механізованої бригади.

З 2018 — навчання на стратегічному факультеті Національного університету оборони України імені Івана Черняховского[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений

  • орденом Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Одеську мехбригаду очолив колишній командир «Айдару» [Архівовано 19 травня 2018 у Wayback Machine.] // «Думська», 19 травня 2018(рос.)
  2. Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]