Перейти до вмісту

Зіген-Віттгенштайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зіген-Віттгенштайн
Район
Країна:Німеччина
ЗемляПівнічний Рейн-Вестфалія
Округ:Арнсберг
Центр:Зіген
Площа:1131,7 км²
Мови:німецька
Населення:278 210 осіб
Автокод:SI, alt: BLB
Адреса:Koblenzer Straße 73
57072 Siegen
Ландрат:Пауль Бройєр (ХДС)
www.siegen-wittgenstein.de Офіційний сайт
Мультимедійні дані

Зі́ген-Віттгеншта́йн (нім. Kreis Siegen-Wittgenstein) — район в Німеччині, у складі округу Арнсберг землі Північний Рейн-Вестфалія. Адміністративний центр — місто Зіген.

Географія

[ред. | ред. код]

Зіген-Віттгенштайн є найпівденнішим районом Вестфалії. Району характерний гірський рельєф, оскільки він розташований у північно-західній частині Зауерланду. На півночі обмежений височиною Ротгаргебірге, що у дослівному перекладі означає «Червоноволосі пагорби»; на півдні — Вестервальдом. Крім того, це найбільш лісистий район в Німеччині. Територіально він є частиною природного парку Рейнські Сланцеві гори.

Головні річки району: на заході — Зіг; на сході — Лан та Едер.

Історія

[ред. | ред. код]

У 18161817 роках, після входження герцогства Вестфалія до складу Пруссії два райони Зіген та Віттгенштайн були створені як частина провінції Вестфалія. У 1974 році два райони були об'єднані, а в 1984 році було затверджено сучасну назву.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району становить 281585 осіб (2011; 283,6 тисяч в 2010).

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Район поділяється на 4 комуни (нім. Gemeinden) та 7 міст (нім. Städte):

Комуна/
місто
Площа,
км²
Населення,
осіб (2011)
Центр
1 Бурбах 79,7 14317 Бурбах
2 Вільнсдорф 72,1 20615 Вільнсдорф
3 Ерндтебрюк 70,9 7144 Ерндтебрюк
4 Нойнкірхен 39,6 13576 Нойнкірхен
1 Бад-Берлебург 275,3 19606 Бад-Берлебург
2 Бад-Лаасфе 135,8 14222 Бад-Лаасфе
3 Гільхенбах 80,9 15394 Гільхенбах
4 Зіген 114,7 103370 Зіген
5 Кройцталь 71,0 31031 Кройцталь
6 Нетфен 137,4 23961 Нетфен
7 Фройденберг 54,5 18349 Фройденберг

Господарство

[ред. | ред. код]

В районі високорозвинена галузь лісової промисловості.

Визначні місця

[ред. | ред. код]
Верхній замок, Зіген

Верхній замок (Зіген)

[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про Верхній замок датується 1259 роком. За часів Середньовіччя замок виконував роль родинного гнізда Династії Нассау. З 1905 року тут знаходиться музей Зігерланду. Окрім робіт місцевих художників тут знаходиться велика кількість витворів Пітера Пауля Рубенса — видатного мешканця Зігена. Крім того, тут знаходиться велика кількість портретів членів династій Нассау та Оранської. На верхньому поверсі розташована експозиція, що розповідає про місцевий побут у XIX столітті.

Нижній замок (Зіген)

[ред. | ред. код]
Нижній замок, Зіген

Нижній замок — резиденція протестантської гілки Нассау-Зіген, яку було збудовано наприкінці XVII століття. До наших днів він зберігся майже у первісному стані. Фортеця має правильну прямокутну форму. На «Товстій башті» знаходиться годинник-куранти («баштовий дзвін»). У 1959 році в Зігені на території фортеці було збудовано Меморіал жертвам війни і тиранії. В замку також знаходиться гробниця євангельської гілки Династії Нассау. Сьогодні на території фортеці розташовані урядові адміністративні установи.

Гінзбург (Гільгенбах)

[ред. | ред. код]
Гінзбург, головна вежа

Фортеця Гінзбург, розташована на вершині пагорбу Гільгенбах, вперше згадується у 1255 році як прикордонне укріплення герцогства Нассау. Фортеця мала історичне значення — саме у ній 1568 року Вільгельм I Оранський розробляв план та керував підготовкою кампанії по визволенню Нідерландів. Гінзбурзький пагорб був місцем зустрічі Третьої армійської групи під командуванням графа Людвіга Нассау. Таким чином, Гінзбург, а точніше, пагорб Гільхенбах, став вихідним пунктом голландської війни за незалежність. До наших днів повністю зберігся лише замок, від решти фортеці залишилися лише руїни.

Замок Бад-Берлебург

[ред. | ред. код]
Замок Берлебург

Замок типу рокка було збудовано у ХІІІ столітті. 30 березня 1258 року замок був переданий у володіння графу Зігфріду І та войту Адольфу І Графшафту. По завершенню періоду двовладдя в результаті зречення влади Відекіндом Графшафтським на користь Зігфріда II Віттгенштейна, у 1332 році замок перейшов у володіння останнього. Після смерті останнього представника графського роду Віттгенштейнів замок успадкував його син — Сайн-Віттгенштайн, засновник династії Сайн-Віттгенштайнів.

З 1555 по 1557 роки тривала перебудова двоповерхового північного крила замку; у 1585 році був прибудований ґанок. У 17311733 роки, за часів правління графа Казиміра, було прибудоване триповерхове центральне крило (повторно відбудоване у 1902 році). Архітектор Фрідріх фон Тірш, під час реконструкції замку в 1912 році, додав флангові вежі та змінив сходові клітини. Замок в наш час належить сімейству Сайн-Віттгенштайн-Берлебургів. Він використовується як палац-музей, у якому розміщено мисливське спорядження, обмундирування, зброю, скло, порцеляна і частина королівської колекції творів мистецтва.

Замок Віттгенштайн

[ред. | ред. код]

Перша згадка про замок «Віденкіндігштайн» датована 1187 роком. Завдяки будівництву цієї фортеці, представники династії Баттенбергів забезпечили свій вплив у районі Віттгенштайн (верхня течія Лану). У 1238 році династія Баттенбергів розділилися на дві гілки: власне Баттенбергів та Віттгенштайнів — нащадків Відекінда І. Замок разом із містом перейшов у володіння Зігфріда І, який відтоді називав себе графом Віттгенштайн.

Зі згасанням роду графів Віттгенштайн по чоловічій лінії в 1359 році замок перейшов до династії Сайн-Віттгенштайн. Під час Тридцятирічної війни, в 1634 році, замок був захоплений та істотно пошкоджений, але згодом відновлений. До 1950 року він служив резиденцією князів Сайн-Віттгенштайн-Гоенштайн. Після перенесення резиденції князів до палацу Шварценау в будівлі замку було розміщено гуртожиток школи-інтернату. Завод був побудований в кілька етапів, без єдиного архітектурного стилю — поєднання ренесансу і бароко.

Посилання

[ред. | ред. код]