Очікує на перевірку

Зіменковський Борис Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіменковський Борис Семенович
Народився18 квітня 1940(1940-04-18) (84 роки)
м. Бережани, Тернопільська область, Україна
Місце проживанням. Львів
Країна УРСР → СРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьфармацевт
Alma materЛьвівський державний медичний інститут
ГалузьФармація, органічна та фармацевтична хімії
ЗакладЛьвівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Вчене званняПрофесор, член-кореспондент НАМН України
Науковий ступіньДоктор наук
Нагороди
Почесна грамота Верховної Ради України
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
 Державна премія України в галузі науки і техніки — 2007
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден преподобного Нестора Літописця І ступеня
Орден преподобного Нестора Літописця І ступеня

Почесні звання «Заслужений працівник вищої школи України»

Ордени імені В. Стуса «За вірність»; Андрія Первозванного; Кавалерський Хрест «За заслуги перед Польщею»; Святого Архистратига Михаїла; «За заслуги» II ступеня; князя Ярослава Мудрого І ступеня;

Бори́с Семе́нович Зіменко́вський (нар. 18 квітня 1940, м. Бережани, Тернопільська область) — український вчений у галузі фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії, педагог, організатор вищої медичної освіти в Україні, ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (до липня 2023 року). Доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент НАМН України, заслужений професор ЛНМУ імені Данила Галицького, почесний доктор Люблінського медичного університету (РП), дійсний член ряду громадських академій (АНВОУ, АНТКУ, МАНТІ, УАН, Нью-Йоркської АН, НТШ).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 вересня (18 квітня) 1940 року у м. Бережани Тернопільської області, Україна. Після закінчення середньої школи працював слюсарем-інструментальником на заводі.[1]

У 1958 поступив на фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту, який закінчив у 1963. 

Працював: аспірант Інституту органічної хімії НАН України (1963—1966); асистент (1964—1972), доцент (1972—1978), завідувач кафедри органічної і біоорганічної хімії (1978—1997), завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії (1997—2015), декан фармацевтичного факультету (1972—1979), проректор з навчальної роботи (1979—1998), ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (1998—2023).

Кандидат фармацевтичних наук (1967), доцент (1972), доктор фармацевтичних наук (1978), професор (1980).

Заслужений працівник вищої школи України (1985), академік Академії наук технологічної кібернетики України (1993), академік Академії наук вищої освіти України (1994), академік Міжнародної академії наук технологій та інжинірингу (1995), академік Нью-Йоркської академії наук (1996), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), член Європейської асоціації міжнародної освіти (2000), президент Галицької фармацевтичної асоціації (2001), академік Української академії наук (2003), заслужений професор ЛНМУ імені Данила Галицького (2007), дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка (2007), почесний доктор Люблінського медичного університету (2011), член-кореспондент Національної академії медичних наук України за спеціальністю «фармацевтична хімія» (2012) та ін.

Міжнародним Кембріджським біографічним центром проголошений «Людиною тисячоліття» і нагороджений медаллю за досягнення в галузі органічної хімії (1999); Біографічним інститутом США проголошений «Людиною року» (2000). Ці титули Бориса Зіменковського скоріше фейкові, ніж справжні. Міжнародний Кембріджський біографічний центр торгує як вигаданими біографіями, так і фантастичними титулами і сертифікатами. Британська урядова організація Захисту прав споживачів називає видання «шахрайським» та «кічевим»[2].

В червні 2023 року Борис Зіменковський потрапив в сексистський скандал. В соціальні мережі виклали запис, на якому ректор під час розподілу випускників на інтернатуру у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького робить сексистські коментарі та ображає студентів та студенток[3]. На ситуацію відреагували в Міністерстві охорони здоров'я. Там заявили, що «ситуація, що склалася у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького — неприпустима». Перед студентами вибачились і пообіцяли, що спеціальна комісія МОЗ розбереться в ситуації[4][5]. По результатам перевірки МОЗ України повідомило, що Бориса Зіменьковського звільнено з посади ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького[6][7].

Науково-педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

Український науковець у галузі фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії. Зробив суттєвий внесок у розвиток хімії гетеро- і макрогетероциклічних сполук, пошук нових фізіологічно активних сполук та створення ряду лікарських засобів, започаткував піонерські роботи в Україні з віртуального синтезу з використанням методів квантової хімії. Синтезував 3 нових класи складних макрогетероциклічних сполук; виявив близько 300 високоефективних речовин з різним спектром дії; співрозробник 5 нових лікарських засобів — флуренізиду, літію гідроглютамінату, ноотрилу, тіотриазоліну та тіоцетаму.

Підготував 15 кандидатів, 5 докторів наук.

Автор понад 800 наукових та навчально-методичних праць, серед них 8 посібників і підручників, близько 130 авторських свідоцтв на винаходи та патентів, 3-томний підручник «Органічна хімія», підручники «Органическая химия» (2 вид.), «Органічна хімія» (2 вид.), «Біоорганічна хімія» (2009).

Багаторічний керівник Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Заклав організаційно-методичні основи стратегічного та програмно-цільового розвитку університету.

Голова вченої ради та спеціалізованої вченої ради в ЛНМУ ім. Данила Галицького, член Наукової медичної ради МОЗ України (2005), член редколегій і редакційних рад 10 фахових наукових журналів, зокрема «Медична освіта».

Очолює Західний науковий центр НАМН та МОЗ України (з 2013), а також секцію медичних наук Західного наукового центру НАН та МОН України; Західний науковий центр Академії наук вищої освіти України.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Синтез и некоторые превращения трехзамещенных производных 2-тио-тиазанона-4 (канд. дис.). Київ, 1966;
  • Синтез и изучение гетероциклических соединений, содержащих в молекуле два 1,3-тиазановых цикла и обладающих физиологической активностью (докт. дис.). Львів, 1978;
  • Органічна хімія (підручник). Харків, Основа, 1993, Т. 1; 1996, Т. 2; 1997, Т. 3; * Координата реакции рекомбинации гидроксорадикалов. Теор. Эксп. Химия 1998, № 2 (співавт.)
  • Синтез макрогетероциклічних сполук на основі 1,5-біс-(2-тіоксо-4-оксотіазолідин-3-іл)тіокарбокси-3-азапентану. Фарм Журн 1999, № 3;
  • Літію гамма-амінобутирату моногідрат, який проявляє нормотимічну дію. Пат № 26703, 12.11.1999 р. (співавт.);
  • Synthesis and antiinflammatory activity of some 2-arylamino-2-thiazoline-4-ones. Acta Pol Pharm-Drug Res 2003, № 6 (співавт.);
  • 4-Тіазолідони. Хімія, фізіологічна дія, перспективи (монографія). Вінниця, Нова книга, 2004 (співавт.);
  • Anticancer thipyrano[2,3-d][1,3]thiazol-2-ones with norbornane moiety. Synthesis, cytotoxicity, physico-chemical properties, and computation studies. Bioorg. Med. Chem. 2006, № 14 (співавт);
  • Органическая химия (підручник). 2-е изд. Харків, Оригинал, 2007 (співавт);
  • Synthesis of novel thiazolone-based compounds containing pyrazoline moiety and evaluation of their anticancer activity. Eur J Med Chem 2009, № 4 (співавт.);
  • Biologically active 4-thiazolidinones: a review of QSAR studies and QSAR modeling of antitumor activity. Curr Top Med Chem 2012, Vol. 12 (співавт.);
  • Synthesis of pyrazoline-thiazolidinone hybrids with trypanocidal activity. Eur J Med Chem 2014, Vol. 85 (співавт.).

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений багатьма державними нагородами й відзнаками, серед яких:

  • Почесна Грамота Верховної Ради України (2005)
  • Почесні звання «Заслужений працівник вищої школи України» (1985) та «Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки» (2000)
  • Ордени: Святого рівноапостольного князя Володимира (2000), «За заслуги» III ступеня (2002), імені В. Стуса «За вірність» (2002), преподобного Нестора Літописця II ступеня (2004), Андрія Первозванного (2004), Кавалерський Хрест «За заслуги перед Польщею» (2004), Святого Архистратига Михаїла (2005), Святого Миколая Чудотворця І ступеня (2009), «За заслуги» II ступеня (2009), князя Ярослава Мудрого І ступеня (2010), Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (2011).
  • Медалі: «За доблесну працю» (1970), «За трудову доблесть» (1976), імені Ярослава Мудрого (1999), Верховної Ради України «Десять років незалежності» (2002), Академії педагогічних наук України «Ушинський К. Д.» (2009), Академії наук вищої освіти України «Академік О. О. Богомолець» (2010), Святого Володимира АНВО України (2014)
  • Нагрудні знаки: «Винахідник СРСР» (1990), Міністерства освіти і науки України «Петро Могила» (2005)
  • Відзнаки: НАН України «За підготовку наукової зміни» (2011); УАН «За творчі здобутки» II ступеня (2011); Люблінського медичного університету «Заслужений для Медичного університету в Любліні» (2011) та ін.

Нагороджений: відзнакою Комітету ВРУ України з питань охорони здоров'я, МОЗ України, НАМН України «За охорону здоров'я України» та грамотою в номінації «За вагомий внесок у розвиток іміджу охорони здоров'я України» загальнонаціонального проекту «Флагмани сучасної медицини» (2012); подякою «За активну організаторську діяльність з розвитку і упровадження освітніх інновацій» на П'ятому міжнародному форумі-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (2013); почесною грамотою «За наполегливу організаторську діяльність з інноваційного розвитку національної освіти» на виставці «Сучасні заклади освіти — 2014» (2014); подякою «За особистий творчий внесок і плідну організаторську діяльність з інноваційного розвитку національної освіти» на Шостому міжнародному форумі-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (2014); почесною грамотою «За вагомий особистий внесок і плідну організаторську діяльність з модернізації та оновлення галузі освіти» на виставці «Сучасні заклади освіти — 2015» (2015).

Упродовж трудової діяльності нагороджений численними почесними грамотами Міністерства охорони здоров'я України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, цінними подарунками Президента України, міністра охорони здоров'я України, голови Львівської обласної державної адміністрації.

Почесний професор Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Магльований, А. В.; Луцик, О. Д.; Кучумова, Н. В.; Надрага, М. С.; Гриновець, А. Г. (2015). Борис Семенович Зіменковський : біобібліогр. вид (українською) . Львів: Кварт. с. 3. ISBN 978-966-8792-90-8.
  2. ↑ Сексистський скандал у львівському виші: у ректора знайшли фейкові титули. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 червня 2023.
  3. ↑ Сексистський скандал у медуніверситеті Львова: ректор виправдався за образи студенток. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 червня 2023.
  4. ↑ Сексистський скандал у львівському виші: з'явилася реакція МОЗ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 24 червня 2023.
  5. ↑ Студенти – не мішень для словесного насильства ректорів – позиція МОЗ
  6. ↑ Львівський національний медуніверситет ім. Данила Галицького отримав нового в. о. ректора
  7. ↑ Одіозного ректора Львівського медуніверситету звільнили. www.unian.ua (укр.). Процитовано 11 липня 2023.
  8. ↑ Вітчизняні вчені. Почесні професори ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 9.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Борис Семенович Зіменковський / Львів. нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького М-во охорони здоров'я України ; [уклад.: А. В. Магльований, О. Д. Луцик, Н. В. Кучумова та ін.]. — Біобіліогр. вид. — Львів: Кварт, 2015. — 218 с. : іл. — ISBN 978-966-8792-90-8
  • Біографія на офіційному сайті Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (http://www.meduniv.lviv.ua)
  • Львівський державний медичний інститут / за ред.: М. Павловського, І. Даценко, Л. Петрух. — Львів: Словник, 1994. — С. 8, 76, 91, 92-94, 249, 253.
  • Зіменковський Борис Семенович // Хто є хто в охороні здоров'я і медицині України / уклад. В. Г. Передерій. — Київ: Медінформатика, 1997. — С. 71-72;
  • Зіменковський Борис Семенович // Академіки Академії наук вищої школи України / за ред. М. І. Дубини. — Київ: АН ВШУ, 1997. — С. 110;
  • Ridgeway К. Pharrn J 1998, V. 261:400-411;
  • Borys Zimenkovsky // European Association for International Education: Membership Directory. — Amsterdam, 1999. — P. 283;
  • Academy of Sciences Directory of Members., 1999: 338;
  • Державний Західний науковий центр: інформ. проспект. — Львів, 1999. –С. 74-78 (Про Б. С. Зіменковського);
  • Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького: рік 2000. Львів, Наутілус, 2000: 12-16, 213—214;
  • Borys Zimenkovsky // Who's Who in the World. — 18 ed. — Cambridge, 2001. — P. 2476;
  • Борис Зіменковський // Золота книга української еліти: інформаційно-іміджевий альманах: у 6 т. Т. 6. — Київ: Євроімідж, 2001. — С. 42-43;
  • Імена України. Біографічний щорічник. 2001. Київ, 2002: 213;
  • Золота енциклопедія сучасності. Київ: Золота фортуна, 2001—2002: 442—443;
  • Хто є хто на Львівщині. Видатні земляки. Київ, 2003, Вип. 1: 96-97;
  • Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах / Ярослав Ганіткевич. — Львів: НТШ, 2004. — С. 318;
  • Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького: довідник 2004. Львів: Наутілус, 2004: 16-20, 286—288;
  • Борис Зіменковський // Новітня історія України. Галичина: довідково-біографічне видання / авт.-упоряд. В. Болгов. — Київ, 2004. — Т. 1. — С. 112;
  • Зіменковський Борис Семенович // Україна медична: довідково-біографічне видання / авт.-упоряд. В. Болгов. — Київ, 2004. — Вип. 2. — С. 62;
  • Зіменковський Борис Семенович // Хто є хто в Україні / упоряд. Ю. Марченко, О. Телемко. — Київ: К. І. С., 2007. — С. 356—357;
  • Національна академія наук України та державні академії наук. Київ, 2008: 300—302;
  • Магльований А. Зіменковський Борис / А. Магльований // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. — Львів: Літопис, 2008. — Т. 2. — С. 468—469;
  • ЛНМУ: довідник 2009. Львів: Наутілус, 2009: 32-36, 291—295.
  • Борис Семенович Зіменковський (до 70-річчя від дня народження) // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. — 2010. — № 3. — С. 92-94.
  • Зіменковський Борис Семенович / Вісник НТШ. № 63, 2020. С. 98-99.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зіменковський_Борис_Семенович&oldid=42615802