Йоганн Готлоб Шнайдер старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Готлоб Шнайдер старший
нім. Johann Gottlob Theaenus Schneider
Schneider Johann Gottlob 1750-1822.png
Народився 18 січня 1750(1750-01-18)[1][2]
Кольмd, Вермсдорф, Північна Саксонія, Саксонія
Помер 12 січня 1822(1822-01-12)[1][2] (71 рік)
Вроцлав, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз[1]
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність зоолог, лексикограф, мовознавець, бібліотекар, філолог-класик, іхтіолог, викладач університету, ентомолог, класицист, герпетолог
Галузь Класична філологія
Alma mater Геттінгенський університет, Лейпцизький університет і Страсбурзький університет
Знання мов німецька[2]
Заклад Вроцлавський університет і Університет Віадріна
Членство Прусська академія наук і Баварська академія наук
Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Schneider».

Johann Gottlob Schneider на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Йоганн Готлоб Шнайдер (17501822) — німецький класичний філолог і натураліст.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1774 році за рекомендацією Крістіана Готлоба Гейне (1729—1812) став секретарем страсбурзького вченого Річарда Франсуа Бранка (1729—1803). Навчався в Лейпцигу, Геттінгені і Страсбурзі і у 1811 році посів посаду професора давніх мов у Бреслау. З 1816 року він був старшим бібліотекарем, і помер у тому ж місті в 1822 році.

Серед багатьох його робіт найвідоміша — «Критичний греко-німецький словник» (нім. Kritisches griechisch-deutsches HandwörterbuchKritisches griechisch-deutsches Handwörterbuch, 1797—1798), перша самостійна робота такого роду з часу «Thesaurus Linguae Latinae» (1576—1578) Роберта Етьєна (Robert Estiennes; 1503—1559). Цей словник послужив основою для роботи Франца Пассова (Franz Passow) і всіх подальший грецьких лексиконів, у тому числі і сучасного стандартного видання «A Greek-English Lexicon». Великим внеском Шнайдера було включення в словник слів і виразів, пов'язаних з природною історією та наукою.

У 1801 році він видав з виправленнями і доповненнями Systema Ichthyologiae iconibus cx illustratum Марка Блоха, відомий каталог видів риб з прекрасними ілюстраціями. У таксономічних довідниках це видання цитується з посиланням Bloch and Schneider, 1801.

Шнайдера цікавили природничі праці античних авторів. Він видав De natura animalium Клавдія Еліана; Alexipharmaca і Theriaca Нікандра; Scriptores rei rusticae (видання сільськогосподарських римських письменників); Historia animalium і Politica Арістотеля; Physica і Meteorologica Епікура; Eclogae physicae Теофраста; Halieuticaі Cynegetica Опіана; твори Ксенофонта і Вітрувія; зібрання фрагментів з Піндара з описом життя і творінь поета. Його Eclogae physicae представляють собою фрагменти з грецьких і латинських письменників, присвячені науковим питань, з оригінальним текстом і коментарями, і статтями про природної історії та науки в давнину.

Твори[ред. | ред. код]

  • Handwörterbuch der griechischen Sprache. Vogel, Leipzig 1828.
  • Griechisch-deutsches Wörterbuch. Hahn, Leipzig 1819.
  • Kritisches griechisch-deutsches Wörterbuch. Frommann, Jena, Leipzig 1805/06.
  • Eclogae physicae, ex scriptoribus praecipue Graecis excerptae. Frommann, Jena, Leipzig 1800.
  • Historiae amphibiorum naturalis et literariae. Frommann, Jena 1799—1801.
  • Kritisches griechisch-deutsches Handwörterbuch. Frommann, Jena, Züllichau 1797.
  • Amphibiorum physiologiae specimen. Apitz, Frankfurt (Oder) 1790-97.
  • Ad reliqua librorum Friderici II. Alberti et Magni capita commentarii … Müller, Leipzig 1789.
  • Zweyter Beytrag zur Naturgeschichte der Schildkröten. Müller, Leipzig 1789.
  • Erster Beytrag zur Naturgeschichte der Schildkröten. Müller, Leipzig 1787.
  • Sammlung vermischter Abhandlungen zur Aufklärung der Zoologie und der Handlungsgeschichte. Unger, Berlin 1784.
  • Allgemeine Naturgeschichte der Schildkröten. Müller, Leipzig 1783.
  • Ichthyologiae veterum specimina. Winter, Frankfurt (Oder) 1780.
  • Anmerkungen über den Anakreon. Crusius, Leipzig 1770.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]