Йозеф Фіхитіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Фіхитіль
нім. Josef Vichytil
Народився 24 березня 1891(1891-03-24)
Ліберець, Австро-Угорщина
Помер невідомо
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Франц Йозеф Фіхитіль (нім. Franz Josef Vichytil; 24 березня 1891, Райхенберг — ?) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія[ред. | ред. код]

Син державного службовця Домініка Фіхитіля та його дружини Вільгельміни.Навчався у Віденській кадетській школі. 18 серпня 1910 року вступив в 14-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, командиром взводу, потім роти свого полку. 20 вересня 1920 року переведений у 8-й піхотний полк. 1 січня 1933 року був переведений в 2-й велосипедний єгерський полк. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. З 15 липня 1938 року — командиром 4-го єгерського батальйону. 1 серпня 1938 року переведений в 9-й розвідувальний полк. З 10 листопада 1938 року — командир 1-го дивізіону 9-го розвідувального полку.

З 26 серпня 1939 року — командир 9-го мотострілецького дивізіону, з 15 жовтня 1939 року — 9-го розвідувального полку. З 23 листопада 1940 по 1 березня 1941 року служив в штабі 19-ї танкової дивізії. З 24 березня 1941 року — командир 985-го автотранспортного полку. З 28 березня 1942 року — вищий керівник постачання 1, з 10 вересня 1942 по 1 липня 1944 року — керівник 1-ї групи постачання. З 5 вересня 1944 року — військовий комендант при уповноваженому вермахту в Італії. В 1945 році призначений вищим командиром частин постачання при військовому командуванні «Північна Італія». 2 травня 1945 року потрапив у полон. В 1946 році звільнений.

Сім'я[ред. | ред. код]

28 жовтня 1922 року одружився з Францискою Штусміч.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]