Перейти до вмісту

Ліберець

Координати: 50°45′52″ пн. ш. 15°2′49″ сх. д. / 50.76444° пн. ш. 15.04694° сх. д. / 50.76444; 15.04694
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ліберець
Liberec
Герб Прапор
герб прапор
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Розташування міста Ліберець
Основні дані
50°45′52″ пн. ш. 15°2′49″ сх. д. / 50.76444° пн. ш. 15.04694° сх. д. / 50.76444; 15.04694
Країна Чехія
Регіон Ліберецький край
Район Ліберець
Столиця для Ліберецький край і округ Ліберець Редагувати інформацію у Вікіданих

Межує з

— сусідні нас. пункти
Храстава, Rádlod, Janov nad Nisoud, Яблонець-над-Нисою, Bedřichovd, Proseč pod Ještědemd, Jeřmaniced, Stráž nad Nisoud, Dlouhý Mostd, Šimonoviced, Světlá pod Ještědemd, Mníšekd, Kryštofovo Údolíd, Nová Vesd Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Поділ
  • Jeřábd[1], Nové Městod[1], Staré Městod[1], Perštýnd[1], Janův Důld[1], Horní Růžodold[1], Dolní Hanychovd[1], Rochliced[1], Kristiánovd[1], Františkovd[1], Nové Pavloviced[1], Staré Pavloviced[1], Růžodol Id[1], Liberec XIV-Ruprechticed[1], Horní Hanychovd[1], Karlinkyd[1], Kateřinkyd[1], Nový Harcovd[1], Starý Harcovd[1], Horní Suchád[1], Doubíd[1], Rudolfovd[1], Pilínkovd[1], Kunraticed[1], Ostašovd[1], Hlubokád[1], Vesecd[1], Machnínd[1], Radčiced[1], Krásná Studánkad[1], Bedřichovkad[1], Karlov pod Ještědemd[1], Vratislavice nad Nisoud[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • Засновано 1352 Редагувати інформацію у Вікіданих
    Перша згадка 1352[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Площа 106,10 км²
    Населення 107 982 (2024)
    Висота НРМ 374  м
    Водойма Ниса-Лужицька Редагувати інформацію у Вікіданих
    Міста-побратими Аугсбург (2001), Санкт-Галлен, Циттау, Ковров[3], Дюнкерк Редагувати інформацію у Вікіданих
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
    Номери автомобілів L Редагувати інформацію у Вікіданих
    Код місцевої адміністративної одиниці (NUTS) CZ563889
    GeoNames 3071961
    OSM r439073  ·R
    Поштові індекси 460 01
    Міська влада
    Адреса Magistrát města Liberce
    nám. dr. E. Beneše 1
    460 59 Liberec
    Мер міста Їржі Кіттнер
    Вебсайт liberec.cz
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Ліберець у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Лі́берець[4][5][6] (Ліберец[7], чеськ. Liberec locally [ˈlɪbɛrɛts] ( прослухати); Райхенберґ, нім. Reichenberg) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

    Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

    Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

    Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

    Ратуша Ліберця (Райхенберга)

    Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Місто розташоване на північному заході Чехії.

    Клімат

    [ред. | ред. код]
    Клімат Ліберця
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0,2 2,0 6,4 12,0 17,4 20,3 21,9 21,9 17,6 12,4 5,4 1,5 11,6
    Середня температура, °C −2,2 −1 2,4 6,8 11,9 14,9 16,5 16,1 12,5 8,2 2,8 −0,8 7,3
    Середній мінімум, °C −4,7 −3,7 −1 2,3 6,6 9,8 11,3 11,1 8,4 4,9 0,6 −3,1 3,5
    Днів з опадами 11 10 11 9 10 12 11 10 9 9 11 13 126
    Джерело: www.yr.no

    Економіка

    [ред. | ред. код]

    Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.[8]:

    Транспорт

    [ред. | ред. код]

    Міський транспорт Ліберця забезпечує автобусні та трамвайні лінії. Перший трамвай запрацював у Ліберці в 1897 році. Ліберець має трамвайну лінію шириною 1435 мм, яка з’єднує його з сусіднім Яблонцем-над-Нісою. Є також дві міські лінії зі стандартною колією 1435 мм. Перший з’єднує Горні Ганичов (поруч з канатною дорогою на Єштед) і Лідове Сади через Фюгнерову. Другий з’єднує Дольні Ганичів і Лідові Сади через Фюгнерову (лише в робочі дні). Є також чотири історичні трамваї. У центрі міста є дві меморіальні доріжки; у минулому трамваї використовували також на центральному місці перед мерією.

    Через Ліберець проходить європейська траса E442.

    Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec) обслуговує міжміські та міжнародні автобусні маршрути, а розташований неподалік Центральний залізничний вокзал обслуговує залізничні маршрути.[9]

    Приватний міжнародний аеропорт розташований у Ліберці XX-Осташов.

    Освіта і наука

    [ред. | ред. код]

    Технічний університет Ліберця був заснований у 1953 році як «Університет машинобудування в Лібереці». У 1995 році після того, як кількість спеціальностей зросла, університет був перейменований. Він особливо відомий своїми дослідженнями в галузі текстильної техніки.[10] У ньому навчається близько 9000 студентів на 6 факультетах (машинобудування, текстильної інженерії, мистецтва та архітектури, мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень, науково-гуманітарних наук та освіти та економіки), а також Інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій.[11]

    Регіональна науково-дослідна бібліотека в Ліберці є загальнодоступною науковою бібліотекою, спрямованою на загальну освіту в регіоні. Заснована в 1900 році на підставі рішення міської ради про заснування міської бібліотеки. Він має виняткову колекцію германо-слов'янської та періодичні видання та книги німецькою мовою з Богемії. У 2000 році на місці Старої синагоги, спаленої нацистами в листопаді 1938 року, було завершено будівництво нової будівлі. До її складу входить також сучасна Нова синагога.

    Культура

    [ред. | ред. код]

    Mateřinka — це театральний фестиваль, який проводиться раз на два роки в червні.

    Спорт

    [ред. | ред. код]

    У місті базується ФК «Слован», який виступає у першій лізі Чехії.

    Хокейна команда «Білі Тигржи» грає в чеській Екстралізі.

    У 2015 році Ліберець приймав Чемпіонат світу з орієнтування на гірських велосипедах 2015 року.

    Мотоциклетний спідвей проходить на Pavlovický Stadion. Він був побудований у 1930 році. Найважливішою подією, яка проходила на ньому, був півфінал Чемпіонату світу серед молоді до 21 року у 2019 році.[12]

    Українці в Ліберці

    [ред. | ред. код]

    У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце[13]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки[14]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

    Персоналії

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. http://www.gorodkovrov.ru/topic/social/goroda-pobratimy-kovrova.html
    4. Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    5. Ліберець // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    6. [[https://web.archive.org/web/20130713144227/http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Архівовано 2013-07-13 у Wayback Machine.] УЛІФ]
    7. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
    8. Registr ekonomických subjektů. Business Register (чес.). Czech Statistical Office. Процитовано 12 вересня 2024.
    9. Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec)
    10. Technical University of Liberec. Technical University of Liberec. Процитовано 28 липня 2021.
    11. Faculties and Institutes. Technical University of Liberec. Процитовано 28 липня 2021.
    12. V Liberci se ukážou budoucí hvězdy ploché dráhy (чес.). iDNES.cz. 15 червня 2018. Процитовано 29 січня 2024.
    13. Korrespondent.net. У Чехії відкрили пам'ятник воїнам УНР (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
    14. На вічну пам'ять борцям Української Галицької Армії. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.

    Посилання

    [ред. | ред. код]


     
    Назва Край Населення Назва Край Населення
    Прага
    Прага
    Брно
    Брно
    1 Прага Прага 1 259 079 11 Злін Злінський 75 112 Острава
    Острава
    Пльзень
    Пльзень
    2 Брно Південноморавський 377 440 12 Гавіржов Моравсько-Сілезький 75 049
    3 Острава Моравсько-Сілезький 294 200 13 Кладно Середньочеський 68 552
    4 Пльзень Пльзенський 169 033 14 Мост Устецький 67 089
    5 Ліберець Ліберецький 102 562 15 Опава Моравсько-Сілезький 57 772
    6 Оломоуць Оломоуцький 99 806 16 Фрідек-Містек Моравсько-Сілезький 56 945
    7 Усті-над-Лабем Устецький 93 409 17 Карвіна Моравсько-Сілезький 55 985
    8 Чеські Будейовиці Південночеський 93 285 18 Їглава Височина 50 521
    9 Градець-Кралове Краловоградецький 92 808 19 Теплиці Устецький 50 079
    10 Пардубиці Пардубицький 89 693 20 Дечин Устецький 49 833