Ліберець
Лі́берець[4][5][6] (Ліберец[7], чеськ. Liberec locally [ˈlɪbɛrɛts] ( прослухати); Райхенберґ, нім. Reichenberg) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.
Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.
Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.
Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.
Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).
Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».
Місто розташоване на північному заході Чехії.
Клімат Ліберця | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,2 | 2,0 | 6,4 | 12,0 | 17,4 | 20,3 | 21,9 | 21,9 | 17,6 | 12,4 | 5,4 | 1,5 | 11,6 |
Середня температура, °C | −2,2 | −1 | 2,4 | 6,8 | 11,9 | 14,9 | 16,5 | 16,1 | 12,5 | 8,2 | 2,8 | −0,8 | 7,3 |
Середній мінімум, °C | −4,7 | −3,7 | −1 | 2,3 | 6,6 | 9,8 | 11,3 | 11,1 | 8,4 | 4,9 | 0,6 | −3,1 | 3,5 |
Днів з опадами | 11 | 10 | 11 | 9 | 10 | 12 | 11 | 10 | 9 | 9 | 11 | 13 | 126 |
Джерело: www.yr.no |
Найбільшими роботодавцями зі штаб-квартирою в Ліберці та щонайменше 1000 співробітників є[8]:
- Регіональна лікарня Ліберець 4 000–4 999 осіб
- Denso Manufacturing 2000–2499осіб
- Magna Exteriors (Богемія) 1500–1999 осіб
- Регіональне управління поліції Ліберецького краю 1500–1999 осіб
- Технічний університет Ліберця 1000–1499 осіб
- Webasto Roof & Components Чеська Республіка 1000–1499 осіб
Ліберецько-Яблонецька агломерація була визначена як інструмент для залучення коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів. Це територія, яка включає міста Ліберець і Яблонець-над-Нісою та їх околиці, пов’язані з містами поїздками та міграцією. Населення становить близько 227 тис.
Міський транспорт Ліберця забезпечує автобусні та трамвайні лінії. Перший трамвай був використаний у Ліберці в 1897 році. Ліберець має спільну трамвайну лінію шириною 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма), яка з’єднує його з сусіднім Яблонцем-над-Нісою. Є також дві міські лінії зі стандартною колією 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма). Перший з’єднує Горні Ганичов (поруч з канатною дорогою на Єштед) і Лідове Сади через Фюгнерову. Другий з’єднує Дольні Ганичів і Лідові Сади через Фюгнерову (лише в робочі дні). Є також чотири історичні трамваї. У центрі міста є дві меморіальні доріжки; у минулому трамваї використовували також на центральному місці перед мерією.
Через Ліберець проходить європейська траса E442.
Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec) обслуговує міжміські та міжнародні автобусні маршрути, а розташований неподалік Центральний залізничний вокзал обслуговує залізничні маршрути.[9]
Приватний міжнародний аеропорт розташований у Ліберці XX-Осташов.
Технічний університет Ліберця був заснований у 1953 році як «Університет машинобудування в Лібереці». У 1995 році після того, як кількість спеціальностей зросла, університет був перейменований. Він особливо відомий своїми дослідженнями в галузі текстильної техніки.[10] У ньому навчається близько 9000 студентів на 6 факультетах (машинобудування, текстильної інженерії, мистецтва та архітектури, мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень, науково-гуманітарних наук та освіти та економіки), а також Інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій.[11]
Регіональна науково-дослідна бібліотека в Ліберці є загальнодоступною науковою бібліотекою, спрямованою на загальну освіту в регіоні. Заснована в 1900 році на підставі рішення міської ради про заснування міської бібліотеки. Він має виняткову колекцію германо-слов'янської та судетичної (періодичні видання та книги німецькою мовою з Богемії). У 2000 році на місці Старої синагоги, спаленої нацистами в листопаді 1938 року, було завершено будівництво нової будівлі. До її складу входить також сучасна Нова синагога.
Mateřinka — це театральний фестиваль, який проводиться раз на два роки в червні.
Місто є домом для ФК «Слован Ліберець», футбольного клубу, заснованого в Лібереці, який виступає у першій лізі Чехії, вищому рівні. «Слован Ліберець» є одним із найуспішніших клубів Чехії, вигравши три чемпіонські титули. Є ще SK VTJ Rapid Liberec. Грає в одному з найнижчих дивізіонів.
Хокейна команда HC Bílí Tygři Liberec грає в чеській Екстралізі, національному вищому рівні. Він грає на арені Home Credit.
Ліберець прийняв два Чемпіонати Європи з санного спорту, у 1914 та 1939 роках. У 2009 році тут відбувся Чемпіонат світу FIS з лижного спорту. Кубок світу зі стрибків на лижах завжди приходить у Ліберець у січні. Чемпіонат світу з карате відбувся у травні 2011 року.
У 2015 році Ліберець приймав Чемпіонат світу з орієнтування на гірських велосипедах 2015 року.
Мотоциклетний спідвей проходить на Pavlovický Stadion. Він був побудований у 1930 році. Найважливішою подією, яка проходила на ньому, був півфінал Чемпіонату світу серед молоді до 21 року у 2019 році.[12] На стадіоні змагалася команда Start Gniezno Liberec.
У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце[13]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки[14]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.
- Отфрід Пройслер (1923) — німецький дитячий письменник, казкар
- Барбара Буше (*1944) — італійська актриса, фотомодель.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Ліберець // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20130713144227/http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Архівовано 2013-07-13 у Wayback Machine.] УЛІФ]
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Registr ekonomických subjektů. Business Register (чес.). Czech Statistical Office. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec)
- ↑ Technical University of Liberec. Technical University of Liberec. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ Faculties and Institutes. Technical University of Liberec. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ V Liberci se ukážou budoucí hvězdy ploché dráhy (чес.). iDNES.cz. 15 червня 2018. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ Korrespondent.net. У Чехії відкрили пам'ятник воїнам УНР (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
- ↑ На вічну пам'ять борцям Української Галицької Армії. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- До українських могил у Чехії — Роман КОВАЛЬ, Прага — Київ [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Українські пам'ятники на півночі Чехії: Яблонне в Под'єштєді — Ліберець
№ | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Прага Брно |
1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 | Острава Пльзень |
2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 |
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |