Координати: 50°45′52″ пн. ш. 15°2′49″ сх. д. / 50.76444° пн. ш. 15.04694° сх. д. / 50.76444; 15.04694
Очікує на перевірку

Ліберець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліберець
Liberec
Герб Прапор
герб прапор
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Розташування міста Ліберець
Основні дані
50°45′52″ пн. ш. 15°2′49″ сх. д. / 50.76444° пн. ш. 15.04694° сх. д. / 50.76444; 15.04694
Країна Чехія
Регіон Ліберецький край
Район Ліберець
Столиця для Ліберецький край і округ Ліберець

Межує з

— сусідні нас. пункти
Храстава, Rádlod, Janov nad Nisoud, Яблонець-над-Нисою, Bedřichovd, Proseč pod Ještědemd, Jeřmaniced, Stráž nad Nisoud, Dlouhý Mostd, Šimonoviced, Světlá pod Ještědemd, Mníšekd, Kryštofovo Údolíd, Nová Vesd ?
Поділ
  • Jeřábd[1], Nové Městod[1], Staré Městod[1], Perštýnd[1], Janův Důld[1], Horní Růžodold[1], Dolní Hanychovd[1], Rochliced[1], Kristiánovd[1], Františkovd[1], Nové Pavloviced[1], Staré Pavloviced[1], Růžodol Id[1], Liberec XIV-Ruprechticed[1], Horní Hanychovd[1], Karlinkyd[1], Kateřinkyd[1], Nový Harcovd[1], Starý Harcovd[1], Horní Suchád[1], Doubíd[1], Rudolfovd[1], Pilínkovd[1], Kunraticed[1], Ostašovd[1], Hlubokád[1], Vesecd[1], Machnínd[1], Radčiced[1], Krásná Studánkad[1], Bedřichovkad[1], Karlov pod Ještědemd[1], Vratislavice nad Nisoud[1]
  • Засновано 1352
    Перша згадка 1352[2]
    Площа 106,10 км²
    Населення 97 400 (2005)
    Висота НРМ 374  м
    Водойма Ниса-Лужицька
    Міста-побратими Аугсбург (2001), Санкт-Галлен, Циттау, Ковров[3], Дюнкерк
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів L
    Код LAU (NUTS) CZ563889
    GeoNames 3071961
    OSM r439073  ·R
    Поштові індекси 460 01
    Міська влада
    Адреса Magistrát města Liberce
    nám. dr. E. Beneše 1
    460 59 Liberec
    Мер міста Їржі Кіттнер
    Вебсайт liberec.cz
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Ліберець у Вікісховищі

    Лі́берець[4][5][6] (Ліберец[7], чеськ. Liberec locally [ˈlɪbɛrɛts] ( прослухати); Райхенберґ, нім. Reichenberg) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

    Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

    Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.

    Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

    Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

    Ратуша Ліберця (Райхенберга)

    Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

    Географія

    [ред. | ред. код]

    Місто розташоване на північному заході Чехії.

    Клімат

    [ред. | ред. код]
    Клімат Ліберця
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0,2 2,0 6,4 12,0 17,4 20,3 21,9 21,9 17,6 12,4 5,4 1,5 11,6
    Середня температура, °C −2,2 −1 2,4 6,8 11,9 14,9 16,5 16,1 12,5 8,2 2,8 −0,8 7,3
    Середній мінімум, °C −4,7 −3,7 −1 2,3 6,6 9,8 11,3 11,1 8,4 4,9 0,6 −3,1 3,5
    Днів з опадами 11 10 11 9 10 12 11 10 9 9 11 13 126
    Джерело: www.yr.no

    Економіка

    [ред. | ред. код]

    Найбільшими роботодавцями зі штаб-квартирою в Ліберці та щонайменше 1000 співробітників є[8]:

    • Регіональна лікарня Ліберець 4 000–4 999 осіб
    • Denso Manufacturing 2000–2499осіб
    • Magna Exteriors (Богемія) 1500–1999 осіб
    • Регіональне управління поліції Ліберецького краю 1500–1999 осіб
    • Технічний університет Ліберця 1000–1499 осіб
    • Webasto Roof & Components Чеська Республіка 1000–1499 осіб

    Ліберецько-Яблонецька агломерація була визначена як інструмент для залучення коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів. Це територія, яка включає міста Ліберець і Яблонець-над-Нісою та їх околиці, пов’язані з містами поїздками та міграцією. Населення становить близько 227 тис.

    Транспорт

    [ред. | ред. код]

    Міський транспорт Ліберця забезпечує автобусні та трамвайні лінії. Перший трамвай був використаний у Ліберці в 1897 році. Ліберець має спільну трамвайну лінію шириною 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма), яка з’єднує його з сусіднім Яблонцем-над-Нісою. Є також дві міські лінії зі стандартною колією 1435 мм (4 фути 8+1⁄2 дюйма). Перший з’єднує Горні Ганичов (поруч з канатною дорогою на Єштед) і Лідове Сади через Фюгнерову. Другий з’єднує Дольні Ганичів і Лідові Сади через Фюгнерову (лише в робочі дні). Є також чотири історичні трамваї. У центрі міста є дві меморіальні доріжки; у минулому трамваї використовували також на центральному місці перед мерією.

    Через Ліберець проходить європейська траса E442.

    Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec) обслуговує міжміські та міжнародні автобусні маршрути, а розташований неподалік Центральний залізничний вокзал обслуговує залізничні маршрути.[9]

    Приватний міжнародний аеропорт розташований у Ліберці XX-Осташов.

    Освіта і наука

    [ред. | ред. код]

    Технічний університет Ліберця був заснований у 1953 році як «Університет машинобудування в Лібереці». У 1995 році після того, як кількість спеціальностей зросла, університет був перейменований. Він особливо відомий своїми дослідженнями в галузі текстильної техніки.[10] У ньому навчається близько 9000 студентів на 6 факультетах (машинобудування, текстильної інженерії, мистецтва та архітектури, мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень, науково-гуманітарних наук та освіти та економіки), а також Інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій.[11]

    Регіональна науково-дослідна бібліотека в Ліберці є загальнодоступною науковою бібліотекою, спрямованою на загальну освіту в регіоні. Заснована в 1900 році на підставі рішення міської ради про заснування міської бібліотеки. Він має виняткову колекцію германо-слов'янської та судетичної (періодичні видання та книги німецькою мовою з Богемії). У 2000 році на місці Старої синагоги, спаленої нацистами в листопаді 1938 року, було завершено будівництво нової будівлі. До її складу входить також сучасна Нова синагога.

    Культура

    [ред. | ред. код]

    Mateřinka — це театральний фестиваль, який проводиться раз на два роки в червні.

    Спорт

    [ред. | ред. код]

    Місто є домом для ФК «Слован Ліберець», футбольного клубу, заснованого в Лібереці, який виступає у першій лізі Чехії, вищому рівні. «Слован Ліберець» є одним із найуспішніших клубів Чехії, вигравши три чемпіонські титули. Є ще SK VTJ Rapid Liberec. Грає в одному з найнижчих дивізіонів.

    Хокейна команда HC Bílí Tygři Liberec грає в чеській Екстралізі, національному вищому рівні. Він грає на арені Home Credit.

    Ліберець прийняв два Чемпіонати Європи з санного спорту, у 1914 та 1939 роках. У 2009 році тут відбувся Чемпіонат світу FIS з лижного спорту. Кубок світу зі стрибків на лижах завжди приходить у Ліберець у січні. Чемпіонат світу з карате відбувся у травні 2011 року.

    У 2015 році Ліберець приймав Чемпіонат світу з орієнтування на гірських велосипедах 2015 року.

    Мотоциклетний спідвей проходить на Pavlovický Stadion. Він був побудований у 1930 році. Найважливішою подією, яка проходила на ньому, був півфінал Чемпіонату світу серед молоді до 21 року у 2019 році.[12] На стадіоні змагалася команда Start Gniezno Liberec.

    Українці в Ліберці

    [ред. | ред. код]

    У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце[13]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки[14]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

    Персоналії

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. http://www.gorodkovrov.ru/topic/social/goroda-pobratimy-kovrova.html
    4. Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    5. Ліберець // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    6. [[https://web.archive.org/web/20130713144227/http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Архівовано 2013-07-13 у Wayback Machine.] УЛІФ]
    7. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
    8. Registr ekonomických subjektů. Business Register (чес.). Czech Statistical Office. Процитовано 12 вересня 2024.
    9. Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec)
    10. Technical University of Liberec. Technical University of Liberec. Процитовано 28 липня 2021.
    11. Faculties and Institutes. Technical University of Liberec. Процитовано 28 липня 2021.
    12. V Liberci se ukážou budoucí hvězdy ploché dráhy (чес.). iDNES.cz. 15 червня 2018. Процитовано 29 січня 2024.
    13. Korrespondent.net. У Чехії відкрили пам'ятник воїнам УНР (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
    14. На вічну пам'ять борцям Української Галицької Армії. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.

    Посилання

    [ред. | ред. код]