Ліберець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліберець
Liberec

Герб Прапор
герб прапор
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Краєвид Ліберця з гори Єштєд
Розташування міста Ліберець
Основні дані
50°45′52″ пн. ш. 15°02′49″ сх. д. / 50.76444° пн. ш. 15.04694° сх. д. / 50.76444; 15.04694Координати: 50°45′52″ пн. ш. 15°02′49″ сх. д. / 50.76444° пн. ш. 15.04694° сх. д. / 50.76444; 15.04694
Країна Чехія
Регіон Ліберецький край
Район Ліберець
Столиця для Ліберецький край, Q56219884?[1], округ Ліберець і Reichsgau Sudetenlandd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Храстава, Rádlod, Janov nad Nisoud, Яблонець-над-Нисою, Bedřichovd, Proseč pod Ještědemd, Jeřmaniced, Stráž nad Nisoud, Dlouhý Mostd, Šimonoviced, Světlá pod Ještědemd, Mníšekd, Kryštofovo Údolíd, Nová Vesd ?
Поділ
  • Jeřábd[2], Nové Městod[2], Staré Městod[2], Perštýnd[2], Janův Důld[2], Horní Růžodold[2], Dolní Hanychovd[2], Rochliced[2], Kristiánovd[2], Františkovd[2], Nové Pavloviced[2], Staré Pavloviced[2], Růžodol Id[2], Liberec XIV-Ruprechticed[2], Horní Hanychovd[2], Karlinkyd[2], Kateřinkyd[2], Nový Harcovd[2], Starý Harcovd[2], Horní Suchá (Liberec)d[2], Doubíd[2], Rudolfovd[2], Pilínkovd[2], Kunraticed[2], Ostašovd[2], Hlubokád[2], Vesecd[2], Machnínd[2], Radčiced[2], Krásná Studánkad[2], Bedřichovkad[2], Karlov pod Ještědemd[2], Vratislavice nad Nisoud[2]
  • Засновано 1352
    Перша згадка 1352[3]
    Площа 106,10 км²
    Населення 97 400 (2005)
    Висота НРМ 374  м
    Міста-побратими Аугсбург (2001), Санкт-Галлен, Циттау, Ковров[4], Дюнкерк
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів L
    Код LAU (NUTS) CZ563889
    GeoNames 3071961
    OSM r439073  ·R
    Поштові індекси 460 01
    Міська влада
    Адреса Magistrát města Liberce
    nám. dr. E. Beneše 1
    460 59 Liberec
    Мер міста Їржі Кіттнер
    Вебсайт liberec.cz
    Мапа


    CMNS: Ліберець у Вікісховищі

    Лі́берець[5][6][7] (Ліберец[8], чеськ. Liberec; Райхенберґ, нім. Reichenberg) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

    Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

    Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.

    Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

    Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

    Ратуша Ліберця (Райхенберга)

    Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

    Географія[ред. | ред. код]

    Місто розташоване на північному заході Чехії.

    Клімат[ред. | ред. код]

    Клімат Ліберця
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0,2 2,0 6,4 12,0 17,4 20,3 21,9 21,9 17,6 12,4 5,4 1,5 11,6
    Середня температура, °C −2,2 −1 2,4 6,8 11,9 14,9 16,5 16,1 12,5 8,2 2,8 −0,8 7,3
    Середній мінімум, °C −4,7 −3,7 −1 2,3 6,6 9,8 11,3 11,1 8,4 4,9 0,6 −3,1 3,5
    Днів з опадами 11 10 11 9 10 12 11 10 9 9 11 13 126
    Джерело: www.yr.no

    Українці в Ліберці[ред. | ред. код]

    У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце[9]. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки[10]. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

    Персоналії[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. 280/1948 Sb. Zákon o krajském zřízení — 1948.
    2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    3. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    4. http://www.gorodkovrov.ru/topic/social/goroda-pobratimy-kovrova.html
    5. Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    6. Ліберець // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    7. [[https://www.webcitation.org/6HdZJpe1S?url=http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Архівовано 25 червня 2013 у WebCite] УЛІФ]
    8. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
    9. Korrespondent.net. У Чехії відкрили пам'ятник воїнам УНР (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018. 
    10. На вічну пам'ять борцям Української Галицької Армії. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017. 

    Посилання[ред. | ред. код]