Кавбуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кавбуз — гібрид кавуна і гарбуза. Одержаний за допомогою препаратів нуклеїнових кислот[1] кавуна і гарбуза Анатолієм Потопальським[2] в Інституті молекулярної біології і генетики Національної академії України в 1977 році.[3][4] Зареєстрований в Держреєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2016 році, цю рослину внесено як сорт гарбуза кормового «Кавбуз Здоров'яга».[5]

Росте по всій території України і навіть на півночі Росії.[6][7] За формою більше схожий на гарбуз, помаранчевий або зеленим зі смугами, вагою до 25-30 кг.[2] Колір м'якоті більше схожий на колір гарбуза — помаранчевий або білий колір, запах — поєднання гарбуза із кавуном. Цукристість менша, ніж в кавуна. Насіння схоже на насіння кавуна. Воно протягом 20 поколінь зберігає проміжну округлу форму з жовто-коричневим кольором верхнього шару, що нагадує насіння кавуна. Насіння можна використовувати як глистогінний засіб.[5][1]

Кавбуз має тривалу лежкість, його можна зберігати аж до наступного літа. Із часом плоди стають солодшими.

Із кавбуза було створено нову рослину — кавбудек. Маслянистість насіння кавбудека складає 45-55 %.[7][8]

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Плоди містять каротин, пектини, цукри, білки, вітаміни А, В, С, РР, мінеральні речовини.[2]

Вирощування[ред. | ред. код]

Висівають, коли грунт прогріється до 11—13 градусів тепла, в умовах Полісся це друга декада травня.[9] У лунку із насінням кладуть перегній, це значно підвищує врожайність. Лунку накривають пластиковою пляшкою із вирізаним дном. Така пляшка буде грати роль міні-теплиці і таким чином сходи зійдуть на 2 тижні раніше. Щоб швидше отримати плоди, садять розсадою. Найкращі попередники — капуста, картопля, коренеплоди.

Знімають плоди разом з плодоніжками (щоб не гнили). Якщо плоди не достигли дозріти на корені, то дозрівають на сонці.[10]

Наступного разу на те ж саме місце садять через 4 роки.[10][11]

Використання[ред. | ред. код]

Кавбуз використовують як і гарбуз (каші, в сирому вигляді), так і як кавун (в сирому вигляді, у вигляді варення і пюре). Використовують в твариництві і птахівництві в якості корму.[9]

Наявність бета-каротину забезпечує протипухлинний ефект, а також може використовується для профілактики та лікування атеросклерозу. Ефективно виводить радіонукліди.[10] Може використовуватися при діабеті, ожирінні, захворюваннях нирок, печінки, серцево-судинної системи, жовчнокам'яної хвороби.

Із кавбузола виробляють олію «Кавбузол»,[12] шрот «Кавбусорб», добавки дієтичні «Кавбусорб глистогінний», «Кавбусорб-омолоджувач», «Кавбусорб протидіабетичний».[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в КАВБУЗ «ЗДОРОВ'ЯГА» — найбільша у світі диво-дивна цілюща ягода, Вечірній Коростень, 21/08/2017
  2. а б в Кавбуз: справжній Здоров'яга, Огородник, 1 липня 2019
  3. А. І. Потопальський, В. Ф. Дрозда, В. А. Кацан, Л. Н. Юркевич, І. І. Воробйова «Кавбуз Здоров'яга — скрабниця здоров'я, краси і довголіття», 2019, с. 12
  4. Кавбуз — чудо-гибрид тыквы и арбуза, Good-Tips.PRO, 6-23-2015
  5. а б Кавбуз — дивовижний овоч з незвичайним смаком і справжнім українським корінням, Seeds, 8 травня 2020
  6. На Волині жінка вирощує незвичайну диво-ягоду (ФОТО), Радіотрек, 5 серпня 2019
  7. а б О кавбузе и кавбудеке, Дачная, 7 октября 2008 г.
  8. Новий «родич» гарбуза, Волинь
  9. а б Ось такий він — кавбуз, Голос України, 28 травня 2010
  10. а б в Кавбуз (фото) посадка і догляд, Всадуівдома
  11. ХОДИТЬ КАВБУЗ ПО ГОРОДУ… Козельшинські вісті / 28 Березня 2019
  12. РАСТИТЕЛЬНОЕ МАСЛО ИЗ СЕМЯН НОВОГО СОРТА ТЫКВЕННЫХ — КАВБУЗОЛ, ТРАНСФЕР ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Література[ред. | ред. код]

  • Потопальський А.I., Юркевич Л. Н., Воробйова I.I. «Ходить кавбуз по городу» — Київ: ДВПП Мiннауки України, 1999. -42с.
  • Потопальський А. І., Юркевич Л. Н., Воробйова І. І. «Кавбуз — найбільша у світі цілюща ягода» — Вінниця, «Нова книга», 2004. -80с.
  • А. І. Потопальський, В. Ф. Дрозда, В. А. Кацан, Л. Н. Юркевич, І. І. Воробйова «Кавбуз Здоров'яга — скрабниця здоров'я, краси і довголіття», 2019