Гарбуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гарбуз
Pumpkins.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Рід: Cucurbita spp.
L.
Види
C. maxima
C. mixta
C. moschata
C. pepo
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cucurbita
EOL logo.svg EOL: 38266
IPNI: 30006536-2
ITIS logo.svg ITIS: 22365
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3660

Гарбу́з чи каба́к[1][2] (лат. Cucurbita) — родова назва рослин з родини гарбузових. Однорічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом, п'ятилопатевими листками та великими жовтими квітками. Вирощують її на городах і баштанах.

В умовах України вирощують три види гарбуза — звичайний, великоплідний (або волоський) та мускатний[3].

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «гарбуз» запозичене з тюркських мов. У тюркську потрапило з перської, де буквально означало «віслячий огірок».[4]

Латинський іменник cucurbita походить від лат. cucumis, -eris, n «огірок» і orbitus, -a, um «круглий», і дослівно перекладається як «круглий огірок» (гарбуз та огірок належать до однієї родини). Як видовий епітет вжито грецьку назву рослини pepo, -onis m «гарбуз».

Історія[ред. | ред. код]

Squash Decor.jpg

Гарбузові відомі досить давно. Мають важливе значення для тих, хто займається городиною, хоча й поступаються значенням хлібним культурам. Перевагою гарбузових є невибагливість до обробки ґрунтів, що не потребують орання.

Гарбузи поділяють на дві великі групи:

  • їстівні;
  • кормові.

Вирощування[ред. | ред. код]

Vegetables de Chenonceau 2008.jpg

Висівати насіння у ґрунт слід після його зігрівання на сонці та досягнення температури у 12 — 14 градусів. Насіння замочують у теплій воді та витримують декілька годин перед садінням. На відміну від насіння редису, насіння гарбуза не тоне. У ямку з насінням також закладають гній або шкаралупу курячих яєць.

Перед сівбою бажано прогріти насіння до температури 50-60 градусів як профілактика від вірусних захворювань. Прогрівання роблять за 25-30 днів до замочування та сівби.

Квіти й запилення[ред. | ред. код]

Квіти гарбузів — роздільностатеві, великих розмірів, жовті. Запилення — вітром та комахами. Сорти гарбузів добре запилюються перехресно. Якщо є мета отримати чисте сортове насіння, жіночі квіти запилюють штучно та закривають паперовими мішечками. Штучне запилення квітів також використовують для підвищення врожаю. Слабкі та неплодючі стебла вирізають.

Класифікація[ред. | ред. код]

Гарбуз у традиційній культурі[ред. | ред. код]

Під час традиційного українського сватання вручений дівчиною старостам гарбуз означав її відмову. Звідси також вирази «піднести (втелюшити) гарбуза», «дістати (з'їсти) печеного гарбуза».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гарбуз звичайний
  2. Лікарські рослини
  3. Жук О. Я., Сич З. Д. Насінництво овочевих культур: навч. посіб. / О. Я. Жук, З. Д. Сич. — Вінниця: Глобус-ПРЕС, 2011. — 450 с.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]