Кадомацу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Традиційне кадомацу біля воріт монастиря Кампукудзі
Дві кадомацу біля воріт будинку

Кадома́цу (яп. 門松, かどまつ, «сосна біля воріт») — новорічна прикраса в Японії, що виготовляється з дерева, переважно сосни і бамбуку. Зазвичай виставляється надворі, біля входу в дім чи квартиру. Вважається тимчасовим житлом божества Нового року.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Прототипом кадомацу є живе дерево, яке виставляли надворі біля дому чи садиби на Новий рік. В різних місцевостях Японії це дерево називали по-різному:

  • оґамімацу (拝み松, сосна для поклоніння)
  • кадзарімацу (飾り松, прикрашена сосна)
  • іваїмацу (祝い松, святкова сосна)
  • монбаясі (門ばやし, ліс у воріт)
  • монканбасіра (門神柱, божественний стовп у воріт)

Через те, що з усіх дерев найчастіше у воріт виставляли сосну, новорічна прикраса отримала назву кадомацу — «сосна у воріт».

Єдиних форми і стилю для виготовлення, розміщення і прикрашання кадомацу не існує. Окрім сосни використовують дуб, камелію, вербу, каштан, клейру або бамбук. Їх виставляють самостійно або в парі з іншими видами дерев. Місце розміщення кадомацу не обмежується лише входом. Ними можуть прикрашати сади, кімнати, домашні вівтарі тощо. Якщо кадомацу виставляють надворі, то обов'язково в парі, розмішуючи їх зліва і справа воріт або дверей. Згори між ними, зазвичай, вішають канатоподібний оберіг сіменава. На противагу цьому, в закритих приміщеннях кадомацу виставляють по-одинці. В більшості випадків в центрі прикраси знаходяться гілки молодої сосни чи іншого дерева, які розмішені у три, п'ять або сім рядів. Їх оздоблюють листям дафніфілума і помаранчів, перев'язують водоростями, і додають у підніжжя хмиз. Прикраси поміщають у дерев'яні ступи чи кошики.

В традиційній японській культурі кадомацу — це не стільки прикраса, скільки атрибут синтоїстького культу, тимчасове святилище божества Нового року. В деяких районах це божество шанобливо називають о-мацу-сама (пан-сосна). Перед його тимчасовим святилищем, яке тримають в чистоті, роблять підношення у вигляді святкових страв — супу дзоні і рисових пампушок моті. Через пошану до божества для кадомацу підбирають найкращі породи дерев, які зрубують щасливого числа, 13 грудня. Прибирають кадомацу 4, 7 або 14 січня і спалюють на свято малого Нового року.

Після Другої світової війни, у зв'язку зі зміною традиційного побуту японців, в містах поширилося використання штучних кадомацу з пластику або паперу. Проте в сільській місцевості звичай виставляти живі сосни зберігається по-сьогодні. В районах, де сосна вважається божеством-покровителем місцевості чи роду, використовують інші породи дерев.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред.ред. код]