Казімєж Сікорський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
К. Сікорський. 1936

Казімєж Сікорський (пол. Kazimierz Sikorski; 28 червня 1895, Цюрих23 липня 1986, Варшава) — польський композитор, музикознавець, педагог.

Навчався у Варшаві, Львові та Парижі. В 19271939 рр.. викладав в Варшавської консерваторії (серед учнів, в зокрема, Анджей Пануфнік). В 19451951 р. ректор Вищої школи музики в Лодзі. В 19511966 рр.. професор теорії музики та композиції Варшавської консерваторії. В 19541959 рр.. також голова польського Союзу Композиторів.

Творча спадщина Сікорського включає чотири симфонії, ряд інструментальних концертів, з яких найвідоміший кларнетний (1947), три струнних квартети та секстет, хорову музику.

Син — композитор Томаш Сікорський (1939-1988).

Теоретичні праці[ред. | ред. код]

  • Інструментознавство (1932)
  • Гармонія (1949)
  • Контрапункт (1957)

Основні твори[ред. | ред. код]

  • Симфонія № 1 (1919)
  • Симфонія № 2 (1921)
  • Популярна увертюра (1945)
  • Симфонічне алегро (1946)
  • Концерт для кларнета з оркестром (1947)
  • Концерт для валторни з оркестром (1948)
  • Stabat Mater для баса, хор та органу (1950)
  • Кантата «Квітковий горщик» (1951)
  • Симфонія № 3 (1953)
  • Концерт для флейти з оркестром (1957)
  • Концерт для тромбона, струнного оркестру та ударних (1960)
  • Поліфонічний концерт для фагота з оркестром (1965)
  • концерт для гобоя з оркестром (1967)
  • Симфонія № 4 (1971)
  • концерт для тромбона з оркестром (1973)
  • Музика в півтіні для фортепіано з оркестром (1978)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Henryka Kowalczyk, Krystyna Jaraczewska-Mockałło: Kazimierz Sikorski. Życie i twórczość. W 100-lecie urodzin Profesora, Akademia Muzyczna w Warszawie, Warszawa 1995
  • Kazimierz Sikorski на сайті Culture.pl