Казінцбарцика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казінцбарцика
Kazincbarcika
Герб Прапор
Герб Прапор
Казінцбарцика
Казінцбарцика
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Боршод-Абауй-Земплен
Регіон Північна Угорщина
Населення 30 709
Площа 36,70 км²
Густота населення 860,35 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 3700
Телефонний код +36-48
Географічні координати 48°15′11″ пн. ш. 20°38′44″ сх. д. / 48.25306° пн. ш. 20.64556° сх. д. / 48.25306; 20.64556Координати: 48°15′11″ пн. ш. 20°38′44″ сх. д. / 48.25306° пн. ш. 20.64556° сх. д. / 48.25306; 20.64556
Місцева влада
Вебсторінка http://www.kazincbarcika.hu/hu/index.php
Мапа
Казінцбарцика (Угорщина)
Казінцбарцика
Казінцбарцика
Мапа

Казінцбарцика у Вікісховищі

Казінцбарцика (угор. Kazincbarcika) — місто на північному сході Угорщини, третє за розмірами місто медьє Боршод-Абауй-Земплен після Мішкольца і Озда. Населення — 30 709 осіб (2007).

Географія і транспорт[ред. | ред. код]

Казінцбарцика знаходиться за 20 кілометрів на північний захід від столиці медьє Мішкольца і за 20 кілометрів на схід від кордону зі Словаччиною. Місто зв'язане автомобільними дорогами і залізницями з Мішкольцем та Словаччиною. Місто стоїть на правому березі річки Шайо.

Історія[ред. | ред. код]

Казінцбарцика — молоде місто. Воно було створене під час соціалістичної індустріалізації після закінчення Другої світової війни шляхом об'єднання декількох сіл і подальшого будівництва ряду промислових підприємств. Найдавнішим із сіл, що склали Казінцбарцику, було село Шайоказінц, вперше згадуване в 1240 році. Другою головною складовою міста було село Барціка. З назв двох цих сіл і було утворено назву нового міста. Аж до рубежу XIX і XX століть основним заняттям мешканців району було землеробство. Все змінилося після відкриття в другій половині XIX століття вугільних покладів, що призвело до розвитку гірничого видобутку та промисловості.

В 1954 році Казінцбарцика отримала статус міста. Розвиток промисловості міста призвів до його швидкого зростання, в 1950-х роках в ньому було 11 000 жителів, в 1970-х роках вже 30 000. Промислова криза 1980-х і 1990-х років викликала закриття низки підприємств, різке зростання безробіття і відплив населення. В XXI столітті економічна криза була подолана.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Протестантська церква (бароко, XVIII століття).
  • Греко-католицька церква (Мішкольцька єпархія).
  • Міська картинна галерея.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]