Мішкольц
Мішкольц Miskolc | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Боршод-Абауй-Земплен | ||||
Регіон | Північна Угорщина | ||||
Населення | 154 521 (2019) ▼ | ||||
Площа | 236,68 км² | ||||
Густота населення | 756 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
Поштові індекси | 3500–3549 | ||||
Телефонний код | +36-46 | ||||
Географічні координати | 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д.Координати: 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 130 м | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | miskolc.hu | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Мішкольц у Вікісховищі |
Мішкольц [1][2][3] або Мишковець[4][5] (угор. Miskolc, чеськ. і словац. Miškovec) — одне з двох найбільших міст на північному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Боршод-Абауй-Земплен. Четверте після Будапешта, Дебрецена і Сегеда місто Угорщини за кількістю жителів, нараховує 154 521 осіб (2019). Мішкольц розташований на річці Шайо біля підніжжя гірського масиву Бюкк. Відоме в першу чергу як важливий промисловий центр.
Походить від слов'янського імені Мишко (чеськ. і словац. Miško), одного із видів слов'янського чоловічого імені Михайло.[6][7] Пізніше назва набула угорського вигляду.
Найраніші згадки[8] міста:
- que nunc vocatur Miscoucy (після 1200)
- de Myschouch (1225)
- de genere Myscouch (1230)
- in Miscovcy (1245)
Місто розташоване на річці Сінва поряд з місцем її впадіння в Шайо за 175 кілометрів на північний схід від Будапешта. Мішкольц пов'язаний з Будапештом автотрасою і залізничною магістраллю. Звичайні залізничні потяги покривають відстань між містами за 2-2,5 години; швидкісні експреси за 1 годину 40 хвилин. Залізниці ведуть з міста також у бік словацького м. Кошиці і Ньїредьгази, автомобільні дороги — на Кошиці та Дебрецен.
Міський транспорт представлений 45 автобусними лініями і двома трамвайними.
Поруч з містом є невеликий аеропорт, проте для перевезення пасажирів він не використовується.
Мішкольц розташований у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -3.3 °С (26 °F).[9]
Клімат Мішкольца | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 12 | 12 | 21 | 27 | 30 | 32 | 36 | 38 | 32 | 27 | 17 | 12 | 38 |
Середній максимум, °C | 0 | 0 | 7 | 15 | 20 | 25 | 26 | 26 | 22 | 15 | 7 | 3 | 14 |
Середня температура, °C | −2 | −3 | 2 | 9 | 13 | 18 | 19 | 19 | 15 | 9 | 3 | 1 | 8 |
Середній мінімум, °C | −5 | −6 | −2 | 3 | 7 | 12 | 13 | 13 | 8 | 4 | 0 | −1 | 3 |
Абсолютний мінімум, °C | −26 | −25 | −13 | −7 | −1 | 0 | 6 | 7 | 1 | −3 | −12 | −16 | −26 |
Норма опадів, мм | 20 | 30 | 20 | 40 | 70 | 90 | 60 | 60 | 20 | 30 | 30 | 40 | 560 |
Джерело: Weatherbase |
Поселення на місці Мішкольца існує з часів палеоліту, розкопки показали, що люди тут жили вже 70 000 років тому (на пагорбі Аваш де знаходиться Селетська печера, у якій жили давні люди, дала назва селетської культури). До римського завоювання тут жили кельтські племена, після розпаду імперії регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини — його населяли гуни, авари, слов'яни, а з кінця IX століття з'явились угорці.
В 1364 році король Лайош (Угорський)[10] дарували Мішкольцу статус міста. У час його правління побудовано фортецю Діошдьєр, що розташовувалася біля Мішкольца, а нині перебуває в межах міста.
В 1544 році Мішкольц спалили турки, повністю місто звільнили лише наприкінці XVII століття австрійці. На початку XVIII століття Мішкольц став одним з центрів антигабсбурзької боротьби під керівництвом Ференца Ракоці. В 1707 році імперські війська взяли місто, знову спалили його вщент і підірвали стіни фортеці.
За «Етнографічною картою Австрійської монархії» 1855 року Карла Черніга дана територія була заселена змішаним угорсько-словацько-русинським населенням.
У XVIII—XIX столітті місто поступово відновлювалося і розвивалося. В цей період місто також стало індустріалізованим, перші печі для виплавки чавуну тут були побудовані в 1770-ті роки. До початку XX століття місто стало одним з найважливіших індустріальних центрів Угорщини та центром металургії і важкого машинобудування країни.
Після краху соціалізму в 1990-ті роки промисловість міста поглинула важка і затяжна криза, яка і до цих пір не подолана. Криза призвела до відпливу працездатного населення з міста і, як наслідок, до різкого скорочення чисельності населення з 211 000 осіб у 1985 році до 178 тисяч у 2004.
В 80-х роках XX століття близько 2/3 населення міста працювало в металургії і важкому машинобудуванні. Економічна криза призвела до закриття в кінці XX століття більшості з них, що спричинило масове безробіття. До середини першої декади XXI століття криза була, в основному, подолана за рахунок розвитку малого бізнесу, а також реконструкції старих соціалістичних підприємств на сучасній основі.
В Мішкольці базується футбольний клуб «Діошдьйор» (також був відомий як ВТК). В 1979 році він став бронзовим призером національної першості, двічі, в 1977 і 1980 роках вигравав кубок країни. Чемпіонат 2006/2007 року закінчив на 9 місці.
У 2009 році Мішкольц проводив чемпіонат світу зі спортивного орієнтування.
-
Фортеця Діошдьйор і пам'ятник королю Лайошу
-
Католицький храм
-
Національний театр
-
Купальні у Мішкольці
- Ратушна площа. Центр старого міста — типовий зразок угорського Старого міста з забудовою XVIII—XIX століть.
- Національний театр Мішкольца. Будівля побудована в стилі класицизму в 1856 році. Щорічно в театрі проводиться відомий оперний фестиваль.
- Кальвіністська церква. Знаходиться біля підніжжя пагорба Аваш. Побудована в готичному стилі в 1410 році, в XVII столітті перебудована. Унікальний дерев'яний інтер'єр.
- Грецька православна церква. Збудована грецькими купцями в кінці XVIII століття в стилі пізнього бароко. Головна визначна пам'ятка церкви — знаменитий іконостас (1783). Висота іконостасу — 16 метрів — що робить його найбільшим у Центральній Європі.
- Парафіяльна католицька церква. Парафіяльна католицька церква побудована в стилі бароко в XVIII столітті. Освячена на честь святих апостолів Петра і Павла, однак часто неофіційно називається церква Міндсенті, оскільки розташована на площі, що носить ім'я кардинала Йожефа Міндсенті.
- Фортеця Діошдьєр. Побудована в XIII столітті, в XVI столітті була розорена турками, а в 1706 році руйнування фортеці довершили імператорські війська, які боролися з Антигабсбурзькими повстанцями. В 1950-ті роки фортеця частково відреставрована.
- Купальня. Купальня складається з відкритих майданчиків, ряду термальних басейнів і водяних печер.
- Іштван Чуйяк з Мішкольца угор. Miskolczi Csulyak István (1575—1646) — угорський поет
- Габор Дойко (1769—1796) — угорський поет.
- Андрей Шагуна (1808—1873) — румунський богослов, церковний діяч.
- Емерик Прессбургер (1902—1988) — британський сценарист, кінорежисер і кінопродюсер угорського походження
- Мате Камараш (нар. 1976) — угорський актор, музикант.
- Петер Якаб (* 1980) — угорський політик.
- Holdviola — відома угорська поп-група
- Ужгород, Україна
- Катовиці, Польща
- Острава, Чехія
- Ашаффенбург, Німеччина
- Тампере, Фінляндія
- Вологда, Росія
- ↑ Угорщина [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ Exonymá obcí (PDF) (словац.). Братислава: Úrad geodézie, kartografie a katastra Slovenskej republiky. 2011.
- ↑ Internetová jazyková příručka – Miškovec. prirucka.ujc.cas.cz (чес.). Процитовано 26 травня 2023.
- ↑ Monika, Tihányiová (2013). Niekoľko poznámok k šľachtickému rodu Miškovcov (PDF). Verbum Historiae (словац.). Univerzita Komenského (2): 20. ISSN 1339-4053.
- ↑ Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
- ↑ Varsik, Branislav (1977). Osídlenie košickej kotliny III (словац.). Bratislava: Slovenská akadémia vied. с. 415.
- ↑ Клімат Мішкольца. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 22 липня 2016.
- ↑ В угорській історіографії має прізвисько «Великий».
- Мішкольцька єпархія
- Манч (пес) — відомий службовий собака рятувальної служби міста.
№ | Назва | Медьє | Населення | № | Назва | Медьє | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Будапешт Дебрецен |
1 | Будапешт | Будапешт | 1 696 128 | 11 | Сольнок | Яс-Надькун-Сольнок | 75 474 | Мішкольц Сегед |
2 | Дебрецен | Гайду-Бігар | 204 124 | 12 | Татабанья | Комаром-Естергом | 70 541 | ||
3 | Мішкольц | Боршод-Абауй-Земплен | 172 637 | 13 | Капошвар | Шомодь | 67 746 | ||
4 | Сегед | Чонград | 164 883 | 14 | Бекешчаба | Бекеш | 67 746 | ||
5 | Печ | Бараня | 156 649 | 15 | Ерд | Пешт | 62 408 | ||
6 | Дьйор | Дьйор-Мошон-Шопрон | 128 265 | 16 | Веспрем | Веспрем | 62 023 | ||
7 | Ньїредьгаза | Саболч-Сатмар-Берег | 116 298 | 17 | Залаегерсег | Зала | 61 898 | ||
8 | Кечкемет | Бач-Кішкун | 109 847 | 18 | Шопрон | Дьйор-Мошон-Шопрон | 57 210 | ||
9 | Секешфегервар | Феєр | 109 600 | 19 | Егер | Гевеш | 56 647 | ||
10 | Сомбатгей | Ваш | 79 534 | 20 | Надьканіжа | Зала | 50 823 |