Какія Скала
Какія Скала (грец. Κακιά Σκάλα, буквально — «погані сходи») — місцевість у грецькій області Мегарида (ном Західна Аттика) на північно-західному узбережжі Саронічної затоки. Розташована між прибережними селищами Пахі та Кінета.
Географія[ред. | ред. код]
Крутий скелястий берег, що має назву Какія Скала, сформований південно-східними отрогами гірського пасма Геранія. Відтак прибережний шлях в цьому місці звужується і йде краєм урвища. З давніх часів ці скелі вважали природним бар'єром між Пелопоннесом і Центральною Грецією. В 1999—2006 роках при прокладанні нової Олімпійської автотраси тут були збудовані п'ять тунелів (три великих в напрямку Коринфа і два маленьких в напрямку Афін).
Історія та міфологія[ред. | ред. код]
У давнину місцевість мала назву Скіронових скель (дав.-гр. Σκιρωνίδες πέτρες) — на честь мегарського царя або ж його тезки — полемарха. Павсаній стверджує, що саме полемарх збудував дорогу увздовж моря, якою можна було пройти пішки[1].
В афінському міфологічному цікл місцевість пов'язували з іменем однойменного розбійника, озброєного сокирою, який грабував подорожніх, примушуючи їх мити йому ноги. Коли жертви нагиналися — розбійник зіштовхував їх у море, де нещасних зжирала черепаха. Розбійника Скірона нібито вбив Тесей, скинувши його у море[2]. Можливо, в цьому міфі збереглися згадка про боротьбу афінян з мегарцями за панування над шляхом до Пелопоннесу.
Найзахідніша зі скель мала назву Молуріда (дав.-гр. Μολουρίδα, буквально — «сарана»). З неї, за легендою, кинулася в море Іно разом із молодшим своїм сином Мелікертом, перетвореним згодом на бога Палемона. Саме тому Молуриду вважали присвяченою Палемону і Левкотеї[3].
Скіронові скелі також вважалися місцем загибелі Еврістея (за іншою версією він загинув на полі бою під Марафоном) — від руки Іолая[4] або ж Гілла[5].
За повідомленнями Павсанія над Скіроновими скелями знаходився храм Зевса Афесія, а ближче до берега — святилище Аполлона[6].
За правління імиператора Адріана дорога через Скіронові скелі була розширена і стала проїжджею.
Примітки[ред. | ред. код]
|
