Калман Ювельє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калман Ювельє
Народився 12 травня 1863(1863-05-12)
Львів, Австрійська імперія
Помер 14 грудня 1939(1939-12-14) (76 років)
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Діяльність співак, студійний музикант, актор

Калман Ювельє (їд. קלמן יאָװעליר‎, 12 травня 1863(18630512), Львів, Австро-Угорщина — 14 грудня 1939, Бруклін, Нью-Йорк) — актор і менеджер єврейського театру на їдиш австрійського походження, бродерзінгер, тенор і музикант, який працював як у Європі, так і в США[1][2][3][4][5]. Після еміграції до США у 1900 році став ключовою фігурою єврейського театру на їдиш у Нью-Йорку, працюючи з такими видатними діячами, як Борис Томашевський, Девід Кесслер, Берта Каліш і Якоб Адлер, а також був директором Єврейської спілки акторів і Єврейського театрального союзу[6][5]. Приблизно з 1905 до 1918 рік записав близько 90 дисків мовою їдиш, переважно театральної музики, для низки великих звукозаписних компаній у Нью-Йорку[7][8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в Лемберзі, Галичина, Австро-Угорщина (нині Україна) 12 травня 1863 року[9][10] в бідній родині Ісаї Ювельє і Єтти (уроджена Бергер)[11][3]. У 9 років навчався на хорового співака у хазана Баруха Шора, а потім у хазана Аарона-Шолема Ширмана[3][1].

Європейська театральна кар'єра

[ред. | ред. код]

До підліткового віку покинув Лемберг і почав подорожувати як мандрівний народний співак. Він приєднався до гурту бродезінгерів і гастролював з ними Галичиною, Румунією та Буковиною, зокрема з Велвлем Збаржером, а також з менш знаними діячами, як-от Адольф Шраге, Ефрім Бродер і Генех Лінецький[12][3]. Їхня перша справді «театральна» вистава відбулася в Чернауті в постановці «Шмендрика»[3]. Тоді трупа почула, що в Ботошані готується театральна постановка на їдиш, і Ювельє покинув трупу з Менделе Ротманом, і вони приєдналися до трупи Іцика-Менделя Бергмана[3]. Деякий час грав у львівському театрі Гімпеля під керівництвом Гольдфадена[1][13]. 1880 року повернувся в Чернауті і приєднався до трупи Мозеса Горовиця. Працюючи там актором, він зустрів свою першу дружину Єтту Раух, яка була примадонною трупи[14]. Невдовзі Ювельє очолив трупу, і наступні два десятиліття вони провели гастролюючи, виконуючи оперети та п'єси Абрама Гольдфадена, Якова Гордіна, Йозефа Латейнера й інших в Буковині, Галичині, Румунії, Єгипті й Османській імперії[15][14][16].

У 1890-х роках його трупа продовжувала успішно гастролювати, і в ній брали участь такі актори, як Берта Каліш, Едвард Маргулес і Мальбіна Трейтлер, а також ціле покоління молодших акторів на їдиш[3][17][18][19][20]. Герман Вол, який згодом став знаним композитором музики на їдиш у США, також писав для трупи Ювельє в той час, як і хазан й автор пісень на їдиш Зейдл Гельман[21]. У деяких випадках трупа виконувала «контрабандні» версії п'єс Голдфадена, як, наприклад, 1895 року в Яссах, де він зміг знайти людину, яка бачила і запам'ятала більшу частину «Жертвоприношення Ісаака» і записала для Ювельє[22]. Голдфаден дізнався про це і спробував подати до суду, але програв, оскільки п'єса була основана на біблійній історії[13]. Його виконання адаптації на їдиш «Циганського барона» було особливо успішною, коли Каліш привернула увагу елітних кіл у Бухаресті після його участі[17].

У 1899 або 1900 роках емігрував до Нью-Йорка разом з усією своєю трупою, відпливши з Гамбурга[3][6][10]. У подорожі його супроводжувала вся сім'я, і багато провідних членів трупи, що викликало скарги з боку єврейської спілки акторів у Нью-Йорку[2][12]. Його залучили стати зіркою у Віндзорському театрі від імені колишнього керівника трупи, професора Горовіца; він пропрацював там п'ять років[23][2][3][5]. Невдовзі став одним із найвідоміших лідерів нью-йоркського театру на їдиш[24]. Він також зумів перетворити свою славу на сцені на доволі значну звукозаписну кар'єру, що зробило його сучасником таких ранніх виконавців звукозапису на їдиш, як Соломон Смулевіц, Френк Зайден і Саймон Паскаль. Можливо вперше записався 1904 року, тоді здійснив низку записів для United Hebrew Disc and Cylinder Company, зокрема деякі з Регіною Прагер[1][25]. 1906 року став натуралізованим громадянином[9]. До 1907 року зробив записи мюзиклів й оперет на їдиш таких композиторів, як Голдфаден, Луїс Фрідселл і Герман Вол для Edison Records[26][27]. 1910 року працював на Zonophone Records і Columbia Records у 1912 році[8].

На початку 1910-х років працював у театрі Ліберті з Борисом Томашевським, до 1913 року був на гастролях в Аргентині[3]. У 1913 і 1915 роках знову записав кілька сольних композицій і деякі з Фанні Лубрицькою у студії Victor Recording Company у Нью-Йорку[8]. Його трупа з акторкою єврейського театру на їдиш Регіною Прагер (оперетна компанія Prager-Juvelier), заснована десь перед 1907 роком, розпочала низку успішних гастролей у США протягом 1910-х років[28][29][30][31]. Протягом цього часу він кілька разів повертався до Columbia та Victor Records, записуючи для них довгий список треків під час та після Першої світової війни[8][32].

З 1921 до 1928 рік працював у театрі на Арч-стріт у Філадельфії, а потім повернувся до Нью-Йорка, де на початку 1930-х років недовго працював в театрі на Другій авеню й інших[3]. Він залишив сцену приблизно у 1935 році[6].

Помер у 76 років 15 грудня 1939 року в Брукліні, Нью-Йорк[5][33][34].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Від першої дружини Єтти Раух мав трьох дітей: Клару (1886 р.н.), Макса (1893 р.н.), Народилися в Європі, і Дженні (Белла, 1904 р.н. в Нью-Йорку), вона почала кар'єру в театрі на їдиш та англійською мовою, а згодом стала радіоакторкою[14][5][3]. Дружина померла у Нью-Йорку у 1908 році[14]. 1910 року одружився вдруге з Біною Абрамовіц, російською акторкою єврейського театру на їдиш[35][11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Sapoznik, Henry (1999). Klezmer! : Jewish music from Old World to our world. New York: Schirmer Books. с. 62—8. ISBN 9780028645742.
  2. а б в Bernard, Young. Mayn lebn in ṭeaṭer. New York: Ikuf. с. 135—138.
  3. а б в г д е ж и к л м н Zylbercweig, Zalmen; Mestel, Jacob. Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer. New York: Elisheva. с. 908–910.
  4. Carter, Scott A.; Sapoznik, Henry. Juvelier, Kalman. Mayrent Institute for Yiddish Culture. University of Wisconsin-Madison. Процитовано 9 березня 2019.
  5. а б в г д Kalman Juvelier, Yiddish State Star. The Brooklyn Daily Eagle. 15 грудня 1939.
  6. а б в KALMAN JUVELIER: LONG HAD APPEARED ON YIDDISH STAGE HERE AND IN EUROPE. New York Times. 15 грудня 1939.
  7. Rumshinsky, Joseph; Ochs, Michael (2017). Di goldene kale, Part 1 (англ.). A-R Editions, Inc. с. XX. ISBN 978-0-89579-852-7.
  8. а б в г Juvelier, Kalman. Discography of American Historical Recordings. Процитовано 22 July 2021.
  9. а б Kalman Juvelier. Migration • New York Naturalization Index (Soundex), 1792-1906. FamilySearch. Процитовано 21 July 2021.
  10. а б Kalman Juvelier. Migration • United States Passport Applications, 1795-1925. FamilySearch. Процитовано 21 July 2021.
  11. а б Kalman Juvelier. Marriage • New York, New York City Marriage Records, 1829-1940. FamilySearch.
  12. а б Zylbercweig, Zalmen; Mestel, Jacob (1931). Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer vol 6. New York: Elisheva. с. 4938—9.
  13. а б Zylbercweig, Zalmen. Avraham Goldfaden un Zigmunt Mogulesḳo. Buenos Aires: Elisheva. с. 112—116.
  14. а б в г Zylbercweig, Zalmen; Mestel, Jacob (1931). Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer. New York: Elisheva. с. 2561—2562.
  15. Teatrul Jigniţa. ⁨⁨Egalitatea⁩⁩ (рум.). 17 липня 1896.
  16. Gorin, B. (1918). Di geshikhṭe fun Idishin ṭheaṭer : tsṿey ṭoyzend yohr ṭheaṭer bay Iden. New York: Literarisher Farlag. с. 142—6.
  17. а б Mestel, Jacob; Zylbercweig, Zalmen (1931). Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer. New York: Elisheva. с. 2425—2458.
  18. Teatrul Jigniţa. ⁨⁨Egalitatea⁩⁩ (рум.). 2 серпня 1895.
  19. advertisement. ⁨⁨Egalitatea⁩⁩ (рум.). 8 листопада 1895.
  20. advertisement. Egalitatea (рум.). 30 серпня 1895.
  21. Perlmutter, Sholem (1952). Yidishe dramaṭurgn un ṭeaṭer ḳompoziṭors. New York: Iḳuf. с. 318.
  22. Berkovitsh, Yisrael (1976). Hunderṭ yor Yidish ṭeaṭer in Rumenye, 1876-1976. Bucharest: Kriteryon. с. 115—116.
  23. "ק. יאװעליער. ארבייטער צייטונג. 28 липня 1901.
  24. YIDDISH DRAMA IN THE UNITED STATES. The Show World. Chicago, IL: Show World Pub. Co. 29 червня 1907.
  25. Spottswood, Richard K. (1990). Ethnic Music on Records: A Discography of Ethnic Recordings Produced in the United States, 1893-1942. Vol. 3: Eastern Europe (англ.). University of Illinois Press. с. 1464. ISBN 978-0-252-01721-6.
  26. Advance List of Hebrew Selections and South American National Hymns. The Edison Phonograph Monthly. National Phonograph Co. 5 (9): 5. November 1907.
  27. 15 HEBREW RECORDS. The Edison Phonograph Monthly. National Phonograph Co. VI (8): 18. August 1908.
  28. AMUSEMENT. The Jewish Voice⁩ (англ.). 24 травня 1907.
  29. advertisement. Evening star (Washington, D.C.) (англ.). 11 червня 1910.
  30. "YIDDISH" SHOWS AND PLANS. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 1 травня 1914.
  31. YIDDISH THEATRICALS PROSPER. The New York Clipper. The Clipper Company. 2 травня 1917.
  32. listings. Victor Records Catalogue. Victor Talking Machine Company: 163. November 1915.
  33. Kalman Juveleier in the New York, New York, U.S., Index to Death Certificates, 1862-1948. Ancestry Library. Процитовано 21 July 2021.
  34. KALMAN JUVELIER. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 20 грудня 1939.
  35. Bina Juvelier. Migration • United States Passport Applications, 1795-1925. FamilySearch. Процитовано 22 July 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]