Перейти до вмісту

Каміль Шевійяр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Каміль Шевійяр
фр. Camille Chevillard Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яфр. Alexandre Camille Chevillard[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження14 жовтня 1859(1859-10-14)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняMontmartred, Сена[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті30 травня 1923(1923-05-30)[5][6][…] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіШату Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняШату Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїдиригент, композитор, chef de chant Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніYvonne Hubertd, Sophie Carmen Eckhardt-Gramattéd, Robert Soetensd, Clotilde Coulombed, Suzanne Chaigneaud і Gösta Nystroemd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю, Оркестр Ламурьо і Оркестр Ламурьо Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону
БатькоAlexandre Chevillardd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиPulchérie Virginie Chevillardd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMarguerite Lamoureuxd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Каміль Поль Александр Шевійяр (фр. Camille Paul Alexandre Chevillard; 14 жовтня 1859, Париж — 30 травня 1923, Шату, департамент Івлін) — французький композитор і диригент. Син віолончеліста Александра Шевійяра.

Каміль Шевійяр закінчив Паризьку консерваторію за класом фортеп'яно у класі Ж. Матіаса[7]. Спеціальної освіти з композиції не здобув[7]. 1887 року Шарль Ламурьо запросив його до свого оркестру керівником хору. Надалі Шевійяр одружився з дочкою Ламуре і 1897 року отримав з рук свого тестя керівництво всім музичним колективом. 1905 року заснував струнне тріо Шевійяр — Гайо — Сальман[7]. З 1907 став професором Паризької консерваторії за класом камерного ансамблю[7]. Серед його учнів були Робер Соетан, Софі Кармен Екхардт-Граматте, Івонна Юбер та інші.

На посаді керівника Оркестру Ламуре Шевійяр, зокрема, диригував першими виконаннями «Моря» та «Ноктюрнів» Дебюссі, «Пелеаса та Мелізанди» Габріеля Форе. У той самий час Шевийяр загалом волів виконувати німецьких (Вагнер, Лист) композиторів. З 1914 року він очолював паралельно з оркестром Ламуре, оркестр паризької Опери[7].

Як композитор і виконавець зробив значний внесок у розвиток французької камерної музики[7]. Композиторська спадщина Шевійяра включає фортеп'янні, камерні, симфонічні твори.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б свідоцтво про народження — С. 43.
  2. ↑ http://cdexchang.blogspot.com/2011/10/october-14-today-in-classical-music.html
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  5. ↑ http://imslp.org/wiki/Category:Chevillard,_Camille
  6. ↑ http://www.dolmetsch.com/cdefsc.htm
  7. ↑ а б в г д е Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1982. — 1008 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каміль_Шевійяр&oldid=37780944