Канлибаєва Жаман Мусагалієвна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канлибаєва Жаман Мусагалієвна
Жамал Канлыбаева.jpg
Народилася 25 червня 1923(1923-06-25)
Семей, Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР
Померла 2 лютого 1974(1974-02-02) (50 років)
Алмати, СРСР
Діяльність геолог
Alma mater Казахський національний технічний університет
Ступінь доктор технічних наук
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Жаман Мусагалієвна Канлибаєва (каз. Жамал Мұсағалиқызы Қаңлыбаева; нар. 25 червня 1923, Семипалатинськ, Семипалатинська губернія, Киргизька АРСР, СРСР — 2 лютого 1974, Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР) — радянська казахська вчена, доктор технічних наук (1965), професор (1968), член-кореспондент АН Казахської РСР (1970)[1]. Основний напрямок діяльності — вивчення руху гірських порід за допомогою радіоактивних ізотопів[⇨].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в 1923 році в сім'ї робітника (згодом політпрацівника) Мусагалі Канлибаєва[2]. Пішла в школу в 1931 році (в 9 років, відразу до другого класу) через часту зміну місця проживання[2]. У 1940 році вступила на гідрогеологічний відділення[2] Казахського гірничо-металургійного інституту[3] (нині Казахський національний технічний університет ім. К. І. Сатпаєва), але після першого семестру перевелася на маркшейдерська відділення, яке закінчила в 1946 році (дипломний проект, захищений на «відмінно», готувала на рудниках Леніногорська). У 1946—1974 роках молодший, старший науковий співробітник, потім завідувач маркшейдерського відділу Інституту гірничої справи АН Казахстану[4].

У 1952 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Розрахунок зрушень поверхні під впливом підземних розробок в Карагандинському басейні»[5] (науковий керівник — професор Степан Гаврилович Авершин), ставши першою казашкою, що отримала ступінь кандидата технічних наук в галузі гірничої справи[6]. У 1965 році захистила докторську дисертацію на тему «Закономірності і методика вивчення процесу зрушення гірських порід в масиві і деякі питання підземних розробок (На прикладі Карагандинського басейну)»[7].

Померла 2 лютого 1974 року від відсутності післяопераційного догляду[8].

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік Казім Абулгазін (протягом 28 років — головний інспектор Казахстану з охорони праці; познайомилася в читальному залі гірничо-металургійного інституту). Дочка Гульнара (музикознавець, професор[9]), син Рустем, сестра Діналла, брати Ораз і Аристан[9], внуки[10].

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

Була головою вченої ради Інституту гірничої справи Академії наук Казахської РСР, членом вченої ради Казахського політехнічного інституту, членом відділення наук про Всесвіт і Землю, науковим консультантом комбінату «Карагандавугілля». Депутат Верховної Ради Казахської РСР 7-го скликання, протягом ряду років була членом правління Всесоюзного та Республіканського товариств «Знання». У 1968—1974 роках — член президії Комітету радянських жінок[11].

Перша казашка і перша тюркська жінка-маркшейдер, перша жінка, яка спустилася в англійську шахту[12][13]. Перший в світі вчений, яка вивчала закономірності зрушення гірських порід за допомогою радіоактивних ізотопів[14].

Нагороджена орденом «Знак Пошани», знаком «Шахтарська слава»[15] всіх трьох ступенів[16], ювілейною медаллю «За доблесну працю», іншими медалями, Почесними грамотами Верховної Ради Казахської РСР[17].

Про Жаман Канлибаєву знятий документальний фільм (автор сценарію Нурлан Жармагамбетов, режисер Володимир Татенко)[18][3].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні наукові праці присвячені вивченню із застосуванням радіоактивних ізотопів процесу зрушення гірських порід в товщі масиву. Запропонувала новий метод вивчення фізики процесів, що відбуваються в гірських масивах, які зруйновані за допомогою радіоактивних ізотопів. Її роботи послужили основою при прогнозуванні процесу зрушення гірських порід в товщі масиву і вирішенні ряду інженерних задач в ході видобутку вугілля[19].

У 1963 році взяла участь у Міжнародній конференції з механіки гірських порід (Краків, Польща), в 1964 році — в Міжнародному конгресі з механіки гірських порід в США, де була єдиною жінкою серед вчених з 14 країн[20].

Читала лекції на гірських факультетах університетів в Ньюкаслі, Шеффілді, Ноттінгемі і Імперіал-коледжі в Лондоні, Політехнічній і Гірській шкілах в Парижі[21]. Особистий архів зберігається в Центральному державному архіві.

Науковий керівник 12 кандидатів наук[22].

Автор 65 наукових публікацій: монографій, статей і брошур[23]. Деякі роботи:

  • Фізико-математичні властивості гірських порід і їх вплив на процес зрушення масиву, А., 1972;
  • Метод спостережень за зрушенням гірських порід в товщі масиву за допомогою радіоактивних ізотопів, А., 1973.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Канлыбаева, Жамал Мусагаликызы // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0.
  2. а б в Тлеубердина З. (2011-07-14). Хозяйка гор и степи. Нур Медиа. Процитовано 2019-11-04. 
  3. а б История университета. Сайт Satbayev University. Процитовано 2019-11-04. 
  4. Шулембаева Р. (2013-07-12). Горная звезда Жамал. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  5. Канлыбаева, Жамал Мусагалиевна. Расчет сдвижений поверхности под влиянием подземных разработок в Карагандинском бассейне (Текст): Автореферат дис. на соискание учен. степ. канд. техн. наук. Оф. сайт РГБ. Процитовано 2019-11-04. 
  6. Тлеубердина З. (2011-07-14). Хозяйка гор и степи. Нур Медиа. Процитовано 2019-11-04. 
  7. Канлыбаева, Жамал Мусагалиевна. Закономерности и методика изучения процесса сдвижения горных пород в массиве и некоторые вопросы подземных разработок (Текст): (На примере Караганд. бассейна) : Автореферат дис. на соискание ученой степени доктора технических наук. Оф. сайт РГБ. Процитовано 2019-11-04. 
  8. Шимырбаева Г. (2003-02-06). Промелькнувший метеор. Nomad. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  9. а б Шулембаева Р. (2013-07-12). Горная звезда Жамал. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  10. Шимырбаева Г. (2003-02-06). Промелькнувший метеор. Nomad. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  11. Канлыбаева, Жамал Мусагаликызы // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0.
  12. Тлеубердина З. (2011-07-14). Хозяйка гор и степи. Нур Медиа. Процитовано 2019-11-04. 
  13. Шулембаева Р. (2013-07-12). Горная звезда Жамал. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  14. Шимырбаева Г. (2003-02-06). Промелькнувший метеор. Nomad. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  15. Тлеубердина З. (2011-07-14). Хозяйка гор и степи. Нур Медиа. Процитовано 2019-11-04. 
  16. Шимырбаева Г. (2003-02-06). Промелькнувший метеор. Nomad. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  17. Канлыбаева, Жамал Мусагаликызы // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0.
  18. Шимырбаева Г. (2003-02-06). Промелькнувший метеор. Nomad. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  19. Канлыбаева, Жамал Мусагаликызы // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0.
  20. Тлеубердина З. (2011-07-14). Хозяйка гор и степи. Нур Медиа. Процитовано 2019-11-04. 
  21. Тлеубердина З. (2011-07-14). Хозяйка гор и степи. Нур Медиа. Процитовано 2019-11-04. 
  22. Шимырбаева Г. (2003-02-06). Промелькнувший метеор. Nomad. Республиканская газета «Казахстанская правда». Процитовано 2019-11-04. 
  23. Тлеубердина З. (2011-07-14). Хозяйка гор и степи. Нур Медиа. Процитовано 2019-11-04.