Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (1920—1925)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Киргизская АССР
Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg
1920 – 1925 Казакська АРСР Kazak 1920.jpg

Прапор Киргизької АРСР

Прапор

Розташування Киргизької АРСР
Мапа радянської Середньої Азії у 1922 році, із розташуванням Киргизької АРСР.
Столиця Оренбург
Форма правління Автономна Соціалістична Радянська Республіка
Історія
 - Засновано 1920
 - Ліквідовано 1925

Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка — казахська національна автономія у складі РРФСР.

Республіканський центр — місто Оренбург.

Історія[ред. | ред. код]

У серпні 1920 з населених киргиз-кайсаками (так тоді називали казахів) Уральської, Тургайської і Семипалатинської областей, північної частини Закаспійської області (Адаївський повіт), Букеївської губернії та південної частини, що залишилася Оренбурзької губернії була утворена нова автономія у складі РРФСР — Киргизька АРСР зі столицею в Оренбурзі.

Постановою ВЦВК від 17 січня 1921 з Омської губернії були передані Акмолинський, Атбасарський, Кокчетавський і Петропавлівський повіти, які утворили нову Акмолинську губернію.

Постановою ВЦВК від 10 червня 1921 встановлена ​​межа між автономною Киргизькою РСР і Сибіром по Омському повіту Омської губернії (станція Ісількуль залишена на території Киргизької АРСР). Лінія межі пройшла східніше станції Ісількуль по кордону з Петропавлівським повітом, далі, на північ озер Кичи-Карой, Улькун-Карой, урочища Кара-Терек, дотримуючись південних кордонів російських волостей і виходячи на станицю Черлаковську на Іртиші (що залишається в Киргизькій АРСР), причому російські волості Оріхівська, Добровольська, Моїсеївська, Русько-Полянська, Ново-Санжаровська, Черноусовська, Степанівська, Котельниківська включені до складу Киргизької АРСР.

1 жовтня 1921 15 волостей Омського повіту Омської губернії були передані в Киргизьку АРСР.

Постановою ВЦВК від 12 січня 1922 станція Ісількуль (по межі між Сибіром і Киргизькою АРСР по Омському повіту Омської губернії) залишена в межах Сибіру.

На 15 травня 1923 року в склад республіки входили:

  • Адаївський повіт безпосередньо республіканського підпорядкування;
  • Акмолинська губернія — Акмолинський повіт, Атбасарський повіт, Черлацький повіт, Кокчетавський повіт, Петропавлівський повіт;
  • Актюбинська губернія — Акбулацький район, Актюбинський район, Іргизький район, Можаровський район, Теміровський район, Уїльський район;
  • Букеївська губернія — Перший Приморський округ, Другий Приморський округ, Коломацький округ, Наримський район, Камишсамарський район, Таловський район, Торгуновський район, Самостійні селища;
  • Кустанайська губернія — Адамовський район, Боривський район, Всесвятський район, Денисовський район, Кустанайський район, Семнозерський район, Тургайський район, Федоровський район;
  • Оренбурзька губернія — Ілецький район, Ісаєво-Дідівський район, Краснохолмський район, Оренбурзький район, Орський район, Петровський район, Покровський район, Шарлик-Михайлівський район;
  • Семипалатинська губернія — Зайсанський район, Кар-Каралинський район, Павлодарський район, Семипалатинський район, Усть-Каменогорський район;
  • Уральська губернія — Бухтарминський район, Гур'ївський район, Джанбейтинський район, Калмиковський район, Ілецький район, Уральський район.

Згідно з Постановою ВЦВК від 21 жовтня 1924 року до складу Киргизької АРСР були передані Ток-Суранський кантон і Імангуловська волость Зилаїрського кантону, що входили раніше до складу Башкирської АРСР[1].

У 1924 до складу увійшли північні частини Джетисуйської, Сирдар'їнської і Самаркандської областей, на території яких утворені Джетисуйська і Сирдар'їнська губернії.

У лютому 1925 в південній частині Приаралля у складі Киргизької АРСР була утворена Кара-Калпацька АО.

У квітні 1925 Киргизька АРСР була перейменована в Казакську АРСР, була перенесена столиця із Оренбурга в Кзил-Орду, а Оренбурзька губернія в липні 1925 була виділена зі складу Киргизької АРСР і передана у безпосереднє підпорядкування РРФСР.

Кара-Киргизька АО у складі РРФСР (14 жовтня 1924), в травні 1925 перейменована в Киргизьку АО, у лютому 1926 перетворена в Киргизьку АРСР.

Надалі, в процесі соціалістичного будівництва, Казакська АРСР і Киргизька АРСР (у 1936) були перетворені в союзні республіки (за Конституцією СРСР 1936 року Казакська Автономна Соціалістична Республіка стала називатися Казахська Радянська Соціалістична Республіка), а Кара-Калпацька АО стала Кара-Калпацькою АРСР (у 1932 р) у складі РРФСР (з 1936 входить до складу Узбецької РСР, у 1964 році перейменована в Каракалпацьку АРСР).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 212.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]