Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (1920—1925)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Қырғыз Автономиялық Социалистік Кеңес Республикасы
Киргизская Автономная Социалистическая Советская Республика
Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка
1920 – 1925 Казакська АРСР Kazak 1920.jpg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Киргизької АРСР
Мапа радянської Середньої Азії у 1922 році, із розташуванням Киргизької АРСР.
Столиця Оренбург
Форма правління Автономна Соціалістична Радянська Республіка
Історія
 - Засновано 1920
 - Ліквідовано 1925
Попередник
Наступник
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1954–1991).svg Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Blank.png Киргизький край
Казакська АРСР Kazak 1920.jpg

Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (каз. Қырғыз Автономиялық Социалистік Кеңес Республикасы; рос. Киргизская Автономная Социалистическая Советская Республика) — казахська національна автономія у складі РРФСР.

Республіканський центр — місто Оренбург.

Історія[ред. | ред. код]

У серпні 1920 з населених киргиз-кайсаками (так тоді називали казахів) Уральської, Тургайської і Семипалатинської областей, північної частини Закаспійської області (Адаївський повіт), Букеївської губернії та південної частини, що залишилася Оренбурзької губернії була утворена нова автономія у складі РРФСР — Киргизька АРСР зі столицею в Оренбурзі.

Постановою ВЦВК від 17 січня 1921 з Омської губернії були передані Акмолинський, Атбасарський, Кокчетавський і Петропавлівський повіти, які утворили нову Акмолинську губернію.

Постановою ВЦВК від 10 червня 1921 встановлена ​​межа між автономною Киргизькою РСР і Сибіром по Омському повіту Омської губернії (станція Ісількуль залишена на території Киргизької АРСР). Лінія межі пройшла східніше станції Ісількуль по кордону з Петропавлівським повітом, далі, на північ озер Кичи-Карой, Улькун-Карой, урочища Кара-Терек, дотримуючись південних кордонів російських волостей і виходячи на станицю Черлаковську на Іртиші (що залишається в Киргизькій АРСР), причому російські волості Оріхівська, Добровольська, Моїсеївська, Русько-Полянська, Ново-Санжаровська, Черноусовська, Степанівська, Котельниківська включені до складу Киргизької АРСР.

1 жовтня 1921 15 волостей Омського повіту Омської губернії були передані в Киргизьку АРСР.

Постановою ВЦВК від 12 січня 1922 станція Ісількуль (по межі між Сибіром і Киргизькою АРСР по Омському повіту Омської губернії) залишена в межах Сибіру.

На 15 травня 1923 року в склад республіки входили:

  • Адаївський повіт безпосередньо республіканського підпорядкування;
  • Акмолинська губернія — Акмолинський повіт, Атбасарський повіт, Черлацький повіт, Кокчетавський повіт, Петропавлівський повіт;
  • Актюбинська губернія — Акбулацький район, Актюбинський район, Іргизький район, Можаровський район, Теміровський район, Уїльський район;
  • Букеївська губернія — Перший Приморський округ, Другий Приморський округ, Коломацький округ, Наримський район, Камишсамарський район, Таловський район, Торгуновський район, Самостійні селища;
  • Кустанайська губернія — Адамовський район, Боривський район, Всесвятський район, Денисовський район, Кустанайський район, Семнозерський район, Тургайський район, Федоровський район;
  • Оренбурзька губернія — Ілецький район, Ісаєво-Дідівський район, Краснохолмський район, Оренбурзький район, Орський район, Петровський район, Покровський район, Шарлик-Михайлівський район;
  • Семипалатинська губернія — Зайсанський район, Кар-Каралинський район, Павлодарський район, Семипалатинський район, Усть-Каменогорський район;
  • Уральська губернія — Бухтарминський район, Гур'ївський район, Джанбейтинський район, Калмиковський район, Ілецький район, Уральський район.

Згідно з Постановою ВЦВК від 21 жовтня 1924 року до складу Киргизької АРСР були передані Ток-Суранський кантон і Імангуловська волость Зилаїрського кантону, що входили раніше до складу Башкирської АРСР[1].

У 1924 до складу увійшли північні частини Джетисуйської, Сирдар'їнської і Самаркандської областей, на території яких утворені Джетисуйська і Сирдар'їнська губернії.

У лютому 1925 в південній частині Приаралля у складі Киргизької АРСР була утворена Кара-Калпацька АО.

У квітні 1925 Киргизька АРСР була перейменована в Казакську АРСР, була перенесена столиця із Оренбурга в Кзил-Орду, а Оренбурзька губернія в липні 1925 була виділена зі складу Киргизької АРСР і передана у безпосереднє підпорядкування РРФСР.

Кара-Киргизька АО у складі РРФСР (14 жовтня 1924), в травні 1925 перейменована в Киргизьку АО, у лютому 1926 перетворена в Киргизьку АРСР.

Надалі, в процесі соціалістичного будівництва, Казакська АРСР і Киргизька АРСР (у 1936) були перетворені в союзні республіки (за Конституцією СРСР 1936 року Казакська Автономна Соціалістична Республіка стала називатися Казахська Радянська Соціалістична Республіка), а Кара-Калпацька АО стала Кара-Калпацькою АРСР (у 1932 р) у складі РРФСР (з 1936 входить до складу Узбецької РСР, у 1964 році перейменована в Каракалпацьку АРСР).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа : Гилем, 2010. — Т. V. — С. 212.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]