Координати: 45°01′17″ пн. ш. 35°23′23″ сх. д. / 45.02143° пн. ш. 35.38982° сх. д. / 45.02143; 35.38982

Караїмська Слобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Караїмська Слобода
Феодосія
Загальна інформація
45°01′17″ пн. ш. 35°23′23″ сх. д. / 45.02143° пн. ш. 35.38982° сх. д. / 45.02143; 35.38982
Країна Україна Україна
Район Феодосійський район
Адмінодиниця Феодосія
Карта
Мапа

Караїмська Слобода, Карайлар-Мааллеси (крим. Qaraylar Maallesı, карї. Qaraylar Maalle) — місцевість Феодосії, історичне місце давнього компактного проживання караїмів.[1]

Опис

[ред. | ред. код]

У старому мальовничому районі міста, Караїмській слободі, на південно-західному схилі гори Мітридат і донині живуть караїми. Збереглося чимало стародавніх невисоких білих будинків, накритих черепицею-сарматкою, що виходять на вузькі вулички слободи.[2]

Центральна вулиця слобідки називається Караїмською. Колись вона вела до караїмської кенаси, розташованої на маленькому майданчику, що називається Фонтанний.

Кенасу знищила радянська авіабомба під час Другої світової війни, фонтан, що дав площі назву, був розібраний у повоєнному 1948 р. Не зберігся й розташований на тій же площі будинок останнього скарбника Кримського ханства Веніаміна Ага; за традицією, цю посаду в ханському уряді обіймали караїми. Будинок Ага був окрасою площі, відрізнявся вишуканими напівкруглими арками веранди, різною дубовою стелею, інкрустованою бронзою й перламутром, та в 1969 р. Його було зруйновано. Перейменували й Караїмську вулицю. За совєтів вона стала вулицею Фурманова, незважаючи на те, що Дмитро Фурманов, автор роману «Чапаєв», у Феодосії навіть не бував.

Частину слобідки, ближчу до середмістя, в 70-ті роки знесли, звівши натомість панельні багатоповерхівки.

Сучасна караїмська громада нині міститься також на слобідці, в напівпідвальному приміщенні багатоповерхівки поруч з мечеттю, де у двох невеликих кімнатах розташувався музей караїмської культури та молитовний зал.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Найбільш ранні поховання караїмського цвинтаря у місті датовані XІ ст., а найстарша частково збережена споруда міста — початком Х ст., і ця споруда — синагога хозарського часу.

Етнічний характер назви слободи обґрунтований тим, що в минулому в цьому районі мешкали майже виключно караїми. Хоча караїми населяли всі міста Кримського півострова, про існування окремого кварталу під назвою Караїмська слобода відомо лише у Феодосії. У цьому сенсі Караїмська слобода є унікальною історичною пам'яткою не тільки Феодосії, а й усього Криму.[4]

Всередині цього району на плані міста 1853 р. позначена міська караїмська кенаса й єврейська синагога. Жодна з них не вціліла.

У 1990 році у Феодосійському краєзнавчому музеї була відкрита одна з перших постійних етнографічних експозицій у кримських музеях — зал «Караїмська слобода».[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Забытые районы Феодосии (рос.). Процитовано 5 серпня 2024.
  2. ↑ Redaktor (24 липня 2020). Про що мовчать руїни на Караїмській слободі?. Культура. Голос Криму (укр.). Процитовано 5 серпня 2024.
  3. ↑ Караїми Феодосії. Тисяча років життя Караїмської слободи. crimea-is-ukraine.org (укр.). Процитовано 5 серпня 2024.
  4. ↑ Караимская Слобода - Феодосия. wikimapia.org (рос.). Процитовано 5 серпня 2024.
  5. ↑ Музей Феодосії поповнився книгами про історію караїмів. ФОТО. Історична правда. Процитовано 5 серпня 2024.
Герб АРК Це незавершена стаття про Крим.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Караїмська_Слобода