Генуезька фортеця (Феодосія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генуезька фортеця
THEODOSIA 01.jpg

Залишки фортеці
45°01′20″ пн. ш. 35°24′03″ сх. д. / 45.02222° пн. ш. 35.40083° сх. д. / 45.02222; 35.40083Координати: 45°01′20″ пн. ш. 35°24′03″ сх. д. / 45.02222° пн. ш. 35.40083° сх. д. / 45.02222; 35.40083
Статус історико-архітектурний заповідник
Країна Україна Україна
Розташування Феодосія
Тип будівлі фортеця
Початок будівництва 1340
Завершення будівництва 1343
Стан руїни
Генуезька фортеця (Феодосія) is located in Україна
Генуезька фортеця (Феодосія)

Генуезька фортеця у Вікісховищі?

Генуезька фортеця — фортеця в місті Феодосія (Крим, Україна), побудована генуезцями в 14 столітті.

Розташована на березі Феодосійської затоки в південній частині міста, була цитаделлю середньовічної Кафи. Зараз залишки фортеці є історико-архітектурним заповідником.

Історія[ред.ред. код]

Цитадель зведена навколо Карантинного пагорба, на крутих в сторону моря схилах, що могли служити первинною перешкодою для ворога. Будівництво велося з 1340 по 1343 рік, повна добудова тривала ще протягом десяти років. Складена з вапняка на вапняному розчині з ретельною затертими швами. Спеціальних каменоломень Кафа не мала — будівельні матеріали для фортеці добувалися зазвичай в місцях виходу на поверхню скельних порід на схилах навколишніх гір або з дна моря.

Укріплення складалося з фортечних стін, посилених дванадцятьма баштами. Стіни досягали по висоті 11 м і 2 м завширшки. Досередини вели шість брам. Довжина стін цитаделі становила 718 м. Фортеця також мала декілька пристаней. Під кріпосними стінами пролягав глибокий рів, наповнений водою. Це була не тільки оборонна споруда — канал також відсікав Кафу від схилів гір і відводив зливові стоки в море.

У цитаделі розміщувалися консульський палац, казначейство, резиденція латинського єпископа, будівля суду з балконом для оголошення консульських ухвал, контори для перевірки вагів, склади і магазини особливо цінних товарів — коштовних каменів, хутра, шовків.

В 19 столітті більшість споруд були розібрані. До наших днів збереглася південна (з двома баштами — святого Климента і Кріско) і частина західної стіни цитаделі, а також пілони головних воріт. Загальна довжина збережених стін — 469 м.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Генуезька фортеця (Карантин)
Генуезька фортеця (Карантин)

На території збереглися пам'ятки старовини, зокрема церкви:

та башти:

тощо.

Джерела та посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.