Каргарка рудоголова
| Каргарка рудоголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chloephaga rubidiceps P.L. Sclater, 1861 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Зимування Гніздування Осіле проживання | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Карга́рка рудоголова[2] (Chloephaga rubidiceps) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Довжина птаха становить 45-52,5 см, самці важать 1,65-2,02 кг, самиці 1,2-1,5 кг. Голова і шия рудувато-коричневі, спина, груди і боки сірувато-охристі, поцятковані коричневими смугами, живіт коричневий, хвіст чорний, Крила зверху чорні, знизу сіро-чорно-білі. Дзьоб чорний, лапи оперені з чорними плямаками. Молоді птахи мають подібне, однак більш тьмяне забарвлення.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудоголові каргарки гніздяться на Вогняній Землі та на крайньому півдні Чилі і Аргентини, а також на Фолклендських островах. Континентальні популяції взимку мігрують на північ вздовж узбережжя, досягаючи провінції Буенос-Айрес, фолкеклендські популяції є осілими. Рудоголові каргарки живуть на відкритих луках і на водно-болотних угіддях, зокрема на берегах озер.
Рудоголові каргарки живляться корінням, листям, стеблами і насінням трав і осоки, а також ягодами. Сезон розмноження на Фолклендах у них починається у вересні, на континенті в середині жовтня. Птахи гніздяться поодинці або невеликими розрідженими групами. Гніздо розміщується у високій траві або серед валунів, встелюється пухом. В кладці від 3 до 8 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 30 днів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП загалом класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Загальна популяція рудоголових каргарок становить від 43 до 86 тисяч птахів, однак більшість з них мешкає на Фолклендських островах, тоді як континентальні популяції перебувають під загрозою зникнення[4][5]. Їм загрожує знищення природного середовища та хижацтво з боку сірих зорро і річкових візонів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Chloephaga rubidiceps: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 04 січня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 січня 2023.
- ↑ Falkland Islands State of the Environment Report 2008 (PDF). gov.fk. May 2008. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
- ↑ Ruddy-headed Goose Memorandum of Understanding. Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals. November 2006. Процитовано 29 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Madge, Steve; Burn, Hilary (1988). Waterfowl: an Identification Guide to the Ducks, Geese, and Swans of the World. Boston: Houghton Mifflin. ISBN 0-395-46727-6.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |