Булла Карл Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карл Карлович Булла)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Булла Карл Карлович
нім. Carl Oswald Bulla
Народився 26 лютого 1855(1855-02-26)[2], 1854[3] або 1853[4]
Ґлубчице, Глубчицький повіт, Республіка Польща
Помер 2 грудня 1929(1929-12-02)[1]
Сааремаа, Естонія
Країна  Російська імперія
Діяльність фотограф
Роки активності 18751929
Діти Булла Віктор Карлович
Нагороди
Орден Академічних пальм орден Полярної зірки орден Лева і Сонця Knight of the Order of the Crown of Italy‎
орден «Благородної Бухари»
Медаль «У пам'ять 200-річчя Полтавської битви» медаль «В пам'ять 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року»

Карл Ка́рлович Булла́ (Карл Оствальд Булла, *1853[5] або 1855[6] — †1929) — російський фотограф німецького походження, котрого називають батьком фоторепортажу в Росії[7].

Біографія[ред. | ред. код]

Карл Освальд Булла народився в Пруссії у місті Леобшютц (зараз - Ґлубчице, Польща) 26 лютого 1855[6] (за іншими даними 1853[5] року) в родині купця. Його батько — Карл Освальд Булла, мати — Ганна, уроджена Шефлер. У 1865 році разом з батьками переїхав у Петербург і поступив на службу у фірму по виготовленню й продажу фотоприладів «Дюпант», спочатку посильним, а згодом лаборантом та учнем.

У двадцятилітньому віці Булла відкриває невеличкий завод по виробництву «моментальних сухих бром-желатинових пластин». Ці пластини згодом набули популярності не тільки у Санкт-Петербургу але й у всій Російській імперії. У лютому 1876 Карл Булла подав прохання про натуралізацію і у червні 1876 отримує громадянство Російської імперії.[6]

У 1875 році Булла відкриває свою першу фотографічну студію на Садовій вулиці, 61 і незабаром ставав модним фотографом. Протягом десяти років, він займається портретною павільйонною фотографією. Потім у 1886 він одержав дозвіл Управління поліції Петербурга, яке дозволяло йому робити фотографії поза студією. Однак він не залишав студійну фотографію але став все більше залучений до зйомок міського життя.

У 1894 році Міністерство внутрішніх справ дозволяє друк поштових карток приватного виготовлення. Після чого Карл Булла відкриває друкарню для друку поштових листівок і починає працювати в жанрі фоторепортажу. В його інтереси входять вуличні сцени, архітектура, транспортні засоби й представники самих різних професій від пожежного до сестри милосердя. Знімки в його виконанні публікуються на сторінках найвідоміших російських і закордонних журналів, що робить його дуже популярним. Він стає піонером репортажного портрету, фотографує Федора Шаляпіна, Льва Толстого, Іллю Рєпіна. У 1904 році Булла одержує дозвіл знімати «види столиці, а також торжества в Найвищій присутності», і стає Офіційним фотографом Міністерства Імператорського двору, Імператорської Публічної бібліотеки, Управління Санкт-Петербургского градоначальства, Російського товариства Червоного хреста, Імператорського Російського пожежного товариства та ін. Також він був офіційним ілюстратором журналів «Нива», «Огонек», «Петербургская жизнь», «Столица и усадьбы».

У фотомайстерні Карл Булла працює разом із синами, які продовжують справу батька. В 1916 році Карл Булла остаточно передає їм свою фотографічна справа, а сам їде у Естонію на острів Сааремаа, де мирно закінчує свої дні у 1929 році, знімаючи етнографічний матеріал і навчаючи місцевих жителів мистецтву фотографії.

Сини[ред. | ред. код]

Карл Булла та його сини

Після відставки Карла Булли його фірмою керували його сини, Олександр та Віктор, котрі також стали знаменитими фотографами. Віктор Булла був автором серії фоторепортажів російсько-японської та Першої світової воєн. Згодом знімав події революції в жовтні 1917 року, створив цикл знімків, присвячених Леніну, Зинов'єву, Камєнєву, Сталіну, був штатним фотографом Смольного. Однак за доносом у липні 1938 року він був арештований як німецький шпигун.[7]

Олександр Булла за обвинуваченням у контрреволюції був засланий на Біломорканал. Помер у 1934 році.[5]

Роботи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]