Булла Карл Карлович
| Булла Карл Карлович | |
|---|---|
| нім. Carl Oswald Bulla | |
 | |
| Народився |
26 лютого 1855[2], 1854[3] або 1853[4] Ґлубчице, Глубчицький повіт, Республіка Польща |
| Помер |
2 грудня 1929[1] Сааремаа, Естонія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | фотограф |
| Роки активності | 1875 — 1929 |
| Діти | Булла Віктор Карлович |
| Нагороди |
       |
Карл Ка́рлович Булла́ (Карл Оствальд Булла, *1853[5] або 1855[6] — †1929) — російський фотограф німецького походження, котрого називають батьком фоторепортажу в Росії[7].
Біографія[ред. | ред. код]
Карл Освальд Булла народився в Пруссії у місті Леобшютц (зараз - Ґлубчице, Польща) 26 лютого 1855[6] (за іншими даними 1853[5] року) в родині купця. Його батько — Карл Освальд Булла, мати — Ганна, уроджена Шефлер. У 1865 році разом з батьками переїхав у Петербург і поступив на службу у фірму по виготовленню й продажу фотоприладів «Дюпант», спочатку посильним, а згодом лаборантом та учнем.
У двадцятилітньому віці Булла відкриває невеличкий завод по виробництву «моментальних сухих бром-желатинових пластин». Ці пластини згодом набули популярності не тільки у Санкт-Петербургу але й у всій Російській імперії. У лютому 1876 Карл Булла подав прохання про натуралізацію і у червні 1876 отримує громадянство Російської імперії.[6]
У 1875 році Булла відкриває свою першу фотографічну студію на Садовій вулиці, 61 і незабаром ставав модним фотографом. Протягом десяти років, він займається портретною павільйонною фотографією. Потім у 1886 він одержав дозвіл Управління поліції Петербурга, яке дозволяло йому робити фотографії поза студією. Однак він не залишав студійну фотографію але став все більше залучений до зйомок міського життя.
У 1894 році Міністерство внутрішніх справ дозволяє друк поштових карток приватного виготовлення. Після чого Карл Булла відкриває друкарню для друку поштових листівок і починає працювати в жанрі фоторепортажу. В його інтереси входять вуличні сцени, архітектура, транспортні засоби й представники самих різних професій від пожежного до сестри милосердя. Знімки в його виконанні публікуються на сторінках найвідоміших російських і закордонних журналів, що робить його дуже популярним. Він стає піонером репортажного портрету, фотографує Федора Шаляпіна, Льва Толстого, Іллю Рєпіна. У 1904 році Булла одержує дозвіл знімати «види столиці, а також торжества в Найвищій присутності», і стає Офіційним фотографом Міністерства Імператорського двору, Імператорської Публічної бібліотеки, Управління Санкт-Петербургского градоначальства, Російського товариства Червоного хреста, Імператорського Російського пожежного товариства та ін. Також він був офіційним ілюстратором журналів «Нива», «Огонек», «Петербургская жизнь», «Столица и усадьбы».
У фотомайстерні Карл Булла працює разом із синами, які продовжують справу батька. В 1916 році Карл Булла остаточно передає їм свою фотографічна справа, а сам їде у Естонію на острів Сааремаа, де мирно закінчує свої дні у 1929 році, знімаючи етнографічний матеріал і навчаючи місцевих жителів мистецтву фотографії.
Сини[ред. | ред. код]
Після відставки Карла Булли його фірмою керували його сини, Олександр та Віктор, котрі також стали знаменитими фотографами. Віктор Булла був автором серії фоторепортажів російсько-японської та Першої світової воєн. Згодом знімав події революції в жовтні 1917 року, створив цикл знімків, присвячених Леніну, Зинов'єву, Камєнєву, Сталіну, був штатним фотографом Смольного. Однак за доносом у липні 1938 року він був арештований як німецький шпигун.[7]
Олександр Булла за обвинуваченням у контрреволюції був засланий на Біломорканал. Помер у 1934 році.[5]
Роботи[ред. | ред. код]
-
Трамвай на льоду Неви -
Вулична сцена -
Муляри, 1900-ті -
Григорій Распутін, 1904 -
Катастрофа Єгипетського мосту -
Леонід Андрєєв та його дружина Анна -
Депутати Державної Думи Росії прибувають у Виборг, щоб підписати антиурядовий Виборзький маніфест, 1906 -
-
Medical inspection, 1900s -
Ballet scene, 1900s -
Homeless Shelter, 1910 -
-
Ілля Рєпін читає повідомлення про смерть Льва Толстого. На фото також Корній Чуковський та Нордман-Северова (дружина Рєпіна). -
Відкриття клубу "Геркулес", 1912 -
Федір Шаляпін та його друзі на ковзанах, 1914 -
Пожежа Апраксіна двора, червень, 1914 -
Ігор Сікорський, Genner та Kaulbars на борту літака "Російський витязь", 1915 -
Микола II, Царевич Олексій та Олександра Федорівна прибувають у Ставку, травень 1916
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #128529296 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://linnamuuseum.ee/cat-kiek-in-de-kok/fotonaitus-carl-bulla-1855-1929-teekond-fotodel-peterburist-revalisse/
- ↑ https://www.getty.edu/art/collection/person/103KM8
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/284734
- ↑ а б в Karl Bulla and Sons [Архівовано 13 червня 2007 у Wayback Machine.] article on Artproject.ru (рос.)
- ↑ а б в Karl Karlovich Bulla [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] in Encyclopedia Peoples.ru (рос.)
- ↑ а б Karl Bulla: The Father of Russian Photo-reporting [Архівовано 7 лютого 2012 у Archive.is] «Глаза и уши Петербурга», 2004
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Булла Карл Карлович |
- Сайт пам'яті Карла Булли[недоступне посилання з лютого 2019]