Карл Людвиг фон Вільденов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Людвиг фон Вільденов
нім. Carl (Karl) Ludwig von bear
Народився 22 серпня 1765(1765-08-22)[2][3][…]
Берлін, Королівство Пруссія
Помер 10 липня 1812(1812-07-10)[2][3][…] (46 років)
Берлін, Королівство Пруссія
Місце проживання  Королівство Пруссія
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність фармацевт, таксономіст, ботанік, птеридолог, викладач університету, міколог, лікар, натураліст
Alma mater Університет Мартіна Лютера
Галузь ботаніка
Заклад HU Berlin
Collegium Medicumd
Ботанічний сад Берліна
Посада професор
Відомі учні Александер фон Гумбольдт
Аспіранти, докторанти Карл Сигизмунд Кунт
Членство Шведська королівська академія наук
Прусська академія наук
Баварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук

CMNS: Карл Людвиг фон Вільденов у Вікісховищі

Карл Людвиг фон Вільденов (нім. Carl (Karl) Ludwig von Willdenow, 17651812) — німецький ботанік.

Вважається одним з видатних систематиків свого часу.

Поклав основу флористичному, екологічному та історичному напрямкам у географії рослин.

Критично оцінював ідею перманентності материків та океанів.

Розрізняв рослини, які ростуть поодиноко та «суспільно», випередив уявлення А. Гумбольдта про фізіономічні групи рослин.

Науковий шлях[ред. | ред. код]

Вивчав ботаніку та медицину в Університеті Галле. У 1789 році отримав звання доктора медицини, працював аптекарем у Берліні.

З 1799 року був професором природної історії при медичному хірургічному колегіумі (лат. Collegium medico-chirurgicum) у Берліні.

C 1801 (і аж до своєї смерті) — директор Берлінського ботанічного саду, де вивчав південноамериканські рослини, привезені експедицією Гумбольдта. Гербарій Вільденова, що нараховує більше 20 000 зразків, нині зберігається у Берліні.

Професор Берлінського університету з дня його реорганізації (1810).

Названі на честь Вільденова[ред. | ред. код]

У 1805 році Карл Петер Тунберг на знак визнання заслуг Вільденова в галузі ботаніки назвав його ім'ям рід рослин Вільденовія (Willdenowia) родини Рестієві (Restionaceae).

З 1953 року в Берліні видається журнал ботанічної систематики Willdenowia.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Willdenow C. L. Florae Berolinensis prodromus, 1787(лат.)
  • Willdenow C. L. Grundriß der Kräuterkunde zu vorlesungen, entworfen von D. Carl Ludwig Willdenow. — Berlin, 1792(нім.)
  • Willdenow C. L. Linnaei species plantarum, 6 Bde., 1798—1826(лат.)
  • Willdenow C. L. Geraniologia, 1800(лат.)
  • Willdenow C. L. Anleitung zum Selbststudium der Botanik, 1804(нім.)
  • Willdenow C. L. Caricologia, 1805(лат.)
  • Willdenow C. L. Enumeratio plantarum horti regii botanici Berolinensis, 1809(лат.)
  • Willdenow C. L. Berlinische Baumzucht, 1811(нім.)
  • Willdenow C. L. Hortus Berolinensis, 1816(лат.)
  • Ботаника Вильденова, заключающая в себе терминологию, разные системы, ботанические правила, названия растений, естествословие, болезни и историю прозябаемых, и, наконец, историю самого травопознания / Пер. с последнего изд., испр. и знатно умнож. штаблекарем Ив. Рейпольским. — М. : Театр. тип, 1819.

Див. також[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IPNI,  Willd.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б KNAW Past Members

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sachs J. Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860. — München: R. Oldenbourg, 1875(нім.)
  • Karl Mägdefrau. Geschichte der Botanik. Leben und Leistung großer Forscher, Fischer, Stuttgart 1992, ISBN 3-437-20489-0(нім.)
  • Ilse Jahn. Geschichte der Biologie. Theorie, Methoden, Institutionen, Kurzbiographien, Nikol-VG-Spektrum 2000, ISBN 3-437-20489-0(нім.)