Карл Ліцманн

Карл Ліцманн
нім. Karl Litzmann
Народився	22 січня 1850(1850-01-22) Neuglobsowd, Штехлін, Верхній Гафель, Бранденбург, Німеччина
Помер	28 травня 1936(1936-05-28) (86 років) Neuglobsowd, Штехлін, Верхній Гафель, Бранденбург, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	політик
Знання мов	німецька
Учасник	французько-прусська війна і Перша світова війна
Членство	СА
Посада	депутат Рейхстагу Веймарської республікиd, депутат рейхстагу Третього рейхуd і член Ландтагу Пруссіїd
Військове звання	генерал від інфантерії
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден Червоного орла 1-го ступеня Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Столітня медаль Командорський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Командор ордена Зірки Румунії Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медіафайли у Вікісховищі

Карл Людвіг Вільгельм Герман Ліцманн (нім. Karl Ludwig Wilhelm Hermann Litzmann; 22 січня 1850, Штехлін — 28 травня 1936, Штехлін) — німецький воєначальник, генерал піхоти (24 грудня 1914). Кавалер ордена «За заслуги» з дубовим листям.

Біографія

Син поміщика. Закінчив військову школу в Потсдамі (1867). Учасник Франко-прусської війни.

У 1886 році закінчив Військову академію. У 1901—1902 роках — начальник 39-ї піхотної дивізії, в 1902—1905 роках — директор Прусської військової академії. З 1905 року в резерві. Разом з Кольмаром фон дер Гольцем був одним з ініціаторів створення правої молодіжної організації «Союз молодої Німеччини».

З початком Першої світової війни подав прохання про переведення в діючу армію і 2 серпня 1914 року був призначений інспектором етапів 3-й армії. З 21 жовтня 1914 року — начальник 3-ї гвардійської дивізії. Брав участь в Лодзінськії операції в складі групи генерала Шеффер-Бояделя. Потрапив в оточення, звідки прорвався з боєм.

З 24 грудня 1914 року — командир 40-го резервного корпусу. Відзначився в ході зимової операції в районі Мазурських боліт. У січні 1915 року одночасно очолював ударне угруповання сил 8-ї армії. Керував облогою російської фортеці Ковно.

В кінці липня 1916 року, коли 4-та австро-угорська армія зазнала нищівної поразки, корпус Ліцманна був терміново перекинутий на Володимир-Волинський, чим врятував австро-угорську армію від повного знищення і зірвав наступ 8-ї російської армії генерала Каледіна .

В 1918 році — на Західному фронті. 6 серпня 1918 року здав командування корпусом і був переведений в резерв. У грудні 1918 року вийшов у відставку. У 1920—1921 роках відвідав Південну Америку, де активно вів пронімецьку пропаганду. З 1929 року — член НСДАП. У 1933 році був обраний в рейхстаг, де був найстаршим депутатом.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу зразка 1870 року
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Червоного орла
  • 3-го класу
  • 2-го класу з дубовим листям
  • 1-го класу з дубовим листям і зіркою
• Дубове листя до Залізного хреста 2-го класу (1895)
• Столітня медаль
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу
• Орден Меча, командорський хрест (Швеція)
• Орден Зірки Румунії, командорський хрест
• Застібка зразка 1914 року до Залізного хреста 2-го класу зразка 1870 року
• Залізний хрест 1-го класу з разка 1914 року
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Pour le Mérite з дубовим листям
  • орден (29 листопада 1914)
  • дубове листя (18 серпня 1915)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Почесний громадянин міста Нойруппін

Вшанування пам'яті

• В 1937 році на честь Лінцманна назвали казарми в Гамбурзі.
• Під час німецької окупації Польщі в 1939—1944 роках місто Лодзь перейменували на честь Ліцманна в Ліцманнштадт.

Бібліографія

• Ernstes und Heiteres aus den Kriegsjahren 1870/71 (1911)
• Geländeübungen zur Förderung der Wehrkraft (1912)
• Wir von der Kavallerie (1913)
• Das neue deutsche Volksheer (1919)
• Lebenserinnerungen
  • Lebenserinnerungen / Bd. 1 (1927)
  • Lebenserinnerungen / Bd. 2 (1928)

Література

• Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель).
• Theodor Jakobs: Der Löwe von Brzeziny, Hanseatische Verlagsanstalt, 1934

Посилання

• Біографія на сайті «Хронос». [Архівовано 9 січня 2020 у Wayback Machine.]